Вільні економічні зони і злочинність: світові уроки для України

Вільні економічні зони і злочинність: світові уроки для України

Чи потрібні Україні вільні економічні зони і які наслідки може мати їх створення без належного врахування ризиків.
Середа, 26 травня 2021, 08:12
науковий співробітник, Royal United Services Institute

Упродовж останнього року створення принаймні однієї вільної економічної зони (ВЕЗ) в Україні стало питанням, що періодично спливає на порядку денному.

Можлива ВЕЗ на Донбасі була однією з п'яти тем, винесених президентом Зеленським на консультативне "всенародне опитування" у жовтні 2020 року.

У Верховній Раді зареєстровано кілька законопроєктів, у яких кожен знайде ВЕЗ на свій смак: від туристичної на Закарпатті до "порто франко" в Одесі.

Складно сказати, наскільки серйозно розглядаються ці пропозиції і чи буде реалізована хоча б одна з них. Однак оскільки прихильників ідеї ВЕЗ можна знайти в різних політичних силах, можливість цього, безперечно, існує.

Важливо розуміти, що ВЕЗ можуть не лише мати економічні переваги, а й сприяти злочинності. Як у медицині, "не нашкодь" має бути важливим принципом економічної політики, і для того, щоб створення ВЕЗ не завдало шкоди, необхідно розуміти ризики і мати можливість їм запобігти.

Що таке ВЕЗ

Перш за все, варто визначити, чим є ВЕЗ, оскільки це навряд чи загальновідомий термін. Як правило, під ним розуміють частину території країни, де не стягуються імпортне мито або імпортні податки.

Утім, відсутність митних платежів – лише частина історії. У багатьох країнах ВЕЗ характеризуються іншими численними вигодами: додатковими податковими пільгами для компаній у ВЕЗ, полегшенням правил найму працівників, спрощеною системою нагляду за діяльністю фінансових установ.

Ці пільги привабливі і для легальної діяльності, і для злочинних схем.

Злочинність у ВЕЗ

Форми злочинності у ВЕЗ можуть бути вкрай різноманітними. Дослідження Міжнародної митної організації називає такі.

* Імпорт та експорт заборонених або контрольованих товарів (контрафактних продуктів харчування та одягу), захищених видів флори та фауни, предметів культурної цінності.

* Ухилення від митних платежів у разі незаконного ввезення товарів на митну територію країни за межами ВЕЗ.

* Ухилення від оподаткування: наприклад, шляхом штучного переведення доходів на компанію, що має податкові пільги внаслідок роботи у ВЕЗ.

* Відмивання коштів: наприклад, використання злочинно отриманих готівкових доходів для придбання товарів у компаній, що працюють у ВЕЗ.

Звісно, ці та інші види злочинної діяльності можуть статися як у ВЕЗ, так і за її межами. Привабливість ВЕЗ для злочинності полягає не в тому, що, скажімо, контрабанда у "звичайному" порту неможлива, а лише тому, що митний нагляд у ВЕЗ, як правило, ще менш прискіпливий, ніж деінде в державі.

Урешті-решт, ідея ВЕЗ полягає в тому, щоб спросити бюрократичні процедури і стимулювати торгівлю та інвестиції. Залежно від виду ВЕЗ те саме може стосуватися податкового, фінансового та іншого наглядів.

Наскільки ж серйозні ці ризики і як можна їх нівелювати?

Світовий досвід

Упродовж останніх двох років разом з моїми колегами я працював над проєктом, що досліджував досвід різних держав з протидії злочинності у ВЕЗ.

Ми провели понад 70 інтерв'ю з експертами з усього світу та зробили ґрунтовний аналіз літератури з цих питань. Наші зусилля були зосереджені на чотирьох різних державах з ВЕЗ регіонального або міжнародного значення: Панамі, Мороко, Сінгапурі та Об'єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ).

Попри їх розбіжності, усі вони мають спільні риси, що дозволяють краще зрозуміти ризики, пов'язані з ВЕЗ.

По-перше, ступінь злочинності у ВЕЗ суттєво залежить від того, яка діяльність у ній дозволена. Контрабанда і відмивання коштів становлять більший ризик у ВЕЗ, націлених на сприяння значним обсягам міжнародної торгівлі, ніж у ВЕЗ, що надають податкові або інші пільги для розвитку конкретної галузі.

Яскравий приклад – Панама. Вільна зона Колону є однією з найбільших торговельних ВЕЗ у світі. Попри економічний успіх, вона певною мірою перетворилася на репутаційну проблему для панамського уряду, оскільки її використання для контрабанди і відмивання коштів привернуло до себе увагу Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (ФАТФ).

У той же час Panama Pacifico – інша ВЕЗ у тій же країні – є офісним і дистрибуційним центром для обмеженої кількості багатонаціональних корпорацій, участь яких в організованій злочинності є відносно малоймовірною.

Цю різницю необхідно мати на увазі при обговоренні того, яких саме ВЕЗ потребує Україна (якщо вона їх взагалі потребує).

По-друге, хоча у всіх досліджених нами країнах є правила, яких має дотримуватися адміністрація кожної ВЕЗ для запобігання злочинності (наприклад, необхідність проведення due diligence стосовно кожної компанії, що бажає вести бізнес у ВЕЗ), моніторинг їх дотримання часто відсутній.

При цьому ВЕЗ можуть адмініструватися приватними компаніями. Оскільки їх основна ціль – заробіток, це означає, що вони можуть нехтувати питаннями безпеки і запобігання злочинності. Тобто розробка дієвої системи нагляду над ВЕЗ має бути важливою передумовою для їх створення.

По-третє, питання безпеки і комплаєнсу стають ключовими для ВЕЗ. У 2019 році Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) опублікувала рекомендацію, що містить код поведінки для "чистих" ВЕЗ.

Це де-факто новий глобальний стандарт адміністрування вільних економічних зон, що ґрунтується на принципах активної взаємодії ВЕЗ з правоохоронними органами. Досі невідомо, яким чином ОЕСР буде оцінювати його дотримання, але створення моніторингового механізму є питанням часу.

У 2020 році асоціація World Free Zone Organization, що об'єднує понад 600 ВЕЗ, запустила програму сертифікації ВЕЗ, засновану на стандартах ОЕСР.

Тим часом аналітичний центр Royal United Services Institute, де я працюю, створив безкоштовний онлайн-інструмент, що дозволяє банкам і транспортним компаніям краще оцінити комплаєнс-ризики, пов'язані з роботою у ВЕЗ.

Ігнорування стандартів ОЕСР було б не креативною бізнес-ідеєю, а прямою дорогою до когорти ВЕЗ, яких оминатимуть серйозні міжнародні компанії.

Підсумки

Не дивно, що Великобританія, яка останніми роками вела мову про створення ВЕЗ, приділила значну увагу питанням протидії злочинності.

У квітні комітет Палати общин з міжнародної торгівлі привітав рішення британського уряду дотримуватися рекомендації ОЕСР, але зазначив, що ризики злочинності потребуватимуть постійного моніторингу та правоохоронної діяльності, і запросив уряд "викласти, яким чином це буде забезпечено".

Це не означає, що створення ВЕЗ – погана ідея. За належного контролю вони можуть як стимулювати торгівлю й інвестиції, так і бути більш безпечними, ніж інші порти або ділянки кордону. Однак це потребуватиме компетентного і прагматичного планування, а не ухвалення поспішних рішень, тим більше у настільки криміногенно проблематичних місцях, як Донбас.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!