Чи варто запроваджувати знижену ставку ПДВ на агропродовольство

Чи варто запроваджувати знижену ставку ПДВ на агропродовольство

Чи справді зниження ставки ПДВ призведе до зменшення цін на продукти харчування і які наслідки матиме для бюджету та аграріїв.
Середа, 28 квітня 2021, 13:12
доцент Київської школи економіки, експерт із земельних питань

Дуже часто про зниження ставки ПДВ для аграрної продукції можна почути від представників агропродовольчого сектору та політиків. 

Основна причина такого бачення – це бажання зменшити ціни реалізації агропродовольчої продукції: менша ставка ПДВ – менша ціна товару на полиці магазину. 

Зокрема, на цьому наголошує і пан міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко у своєму нещодавньому дописі на ФБ. 

Він пропонує встановити ставку 14% ПДВ на всі види сільськогосподарської продукції без будь-яких виключень.

Більше того, з березня цього року вже почала діяти знижена 14%-ва ставка ПДВ на обмежений перелік аграрної продукції (переважно на зернові та олійні).

 Ця норма була неоднозначно сприйнята самими представниками галузі та експертним середовищем і вже лунають заяви, що це була помилка, яку потрібно виправляти. 

Зараз же йдеться про розширення дії ставки ПДВ на всю агропродовольчу продукцію, і нижче я хотів би продемонструвати чому це погана ідея. 

Краще взагалі скасувати запроваджену 14%-ву ставку ПДВ на агросировину, ніж поширювати її на весь перелік агропродовольчої продукції.

Практика застосування в світі і тенденції

Практика застосування ставок ПДВ в світі доволі різна. В більшості країн ЄС справді продовольча продукція оподатковується за зниженою ставкою ПДВ, але це стосується вже готової продовольчої продукції. Агросировина, натомість, оподатковується за стандартною ставкою.

Зменшені ставки ПДВ використовуються в більшості випадків в соціальних цілях, з метою виправлення регресійної природи ПДВ для малозабезпечених верств населення. 

Знижена ставка може бути виправданою для тих категорій товарів, які є найбільш важливими для бідних верств населення; а під це визначення підпадають майже всі продукти харчування

В теорії і справді, оскільки ПДВ по своїй суті є регресивним податком на споживання, тому його зниження має більший ефект на доходи бідних через зниження цін. 

Проте від зниженої ставки виграє і умовний олігарх, для якого питання ціни не стоїть. Також, з практичної точки зору є дослідження того, що зменшені ставки ПДВ показали себе доволі поганим інструментом "підтримки" для бідних домогосподарств і ціни насправді не знижувались, як це очікувалось.

Більше того, практичні аргументи на користь єдиної ставки ПДВ настільки потужні, що використання однієї ставки ПДВ вважається еталоном або кращою практикою

В першу чергу це стосується адміністрування різних ставок ПДВ як для бізнесу так і для податкових адміністрацій, що означає не тільки збільшення адміністративних витрат, а і збільшення простору для корупції та зловживань з обох боків. 

Крім того, з 1 березня в Україні вже запроваджено знижену ставку ПДВ на окремі види агросировини, незважаючи на суттєву критику цього кроку, і вже зараз можна почути про важливість "адміністративної" компоненти цього питання та перші негативні наслідки цього кроку. 

Вплив на економічну ефективність та бюджет

Використання знижених ставок має значні негативні наслідки у вигляді втручання у відносні ціни в економіці. 

Грубо кажучи, споживання та виробництво продовольства стає відносно більш вигідним за споживання високотехнологічних товарів. 

Це стимулює міжгалузеве викривлення конкуренції та стимулює неефективне використання ресурсів. Якщо вже знижувати ставку, — то робити це для всіх товарів та послуг.

Окремо варто зазначити, що зниження ставки ПДВ – це втрати для державного бюджету, де третина всіх надходжень йде від ПДВ

Точно сказати наразі не можна, яких втрат зазнає державний бюджет від зниження ставки ПДВ з 20% до 14% на продукти харчування, потрібно детально все рахувати. 

Але приблизно це можна розрахувати таким чином. В 2020-му році, надходження до державного бюджету від оподаткування споживання (ПДВ) склали 381,4 млрд грн. 

В середньому ж, домогосподарства витрачають біля 50% своїх доходів на продовольство. Тому втрати держбюджету в такому разі можна очікувати на рівні 57 млрд грн (= 381,4 млрд грн*50%*(6%/20%)).

Альтернатива грі у ставки ПДВ

Як альтернативу, я би запропонував розділити питання ціни/ціноутворення (тобто ставки ПДВ або експортних обмежень) та купівельної спроможності населення України. 

Адже проблема не в тому, скільки коштує продукція, а в тому чи спроможні споживачі сплатити цю ціну. 

І тут не потрібно винаходити велосипед, — рішення дає економічна література: дати можливість виробникам заробити від високих цін (а це і доходи зайнятих, і податки і економічних розвиток) і водночас підтримати малозабезпечених адресною продовольчою допомогою. 

Ціни будуть шарахатись вгору та вниз постійно – це специфіка аграрних цін, але кроком на випередження – стратегічним кроком з боку міністра, було б ініціювання розробки та запровадження адресної продовольчої допомоги незаможним верствам населення, на зразок, наприклад, подібної програми в США.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!