Рейдер не пройде

Рейдер не пройде

У новому законопроєкті пропонуються унеможливити маніпуляції рейдерів із даними в реєстрах.
П'ятниця, 23 квітня 2021, 13:17
адвокатка юридичної компанії "Міллер"

15 квітня депутати в першому читанні підтримали проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству (№3774).

Припускаю, що, чуючи слово "рейдер", здебільшого на думку спадає дві речі. Перша – це грізні постаті з 90-х з битою за плечима, які битимуть шибки вашого офісу. Друга – зі мною (моїм бізнесом) цього ніколи не трапиться.

Справа в тому, що за багато років рейдерство стало інтелектуальним. А ще — тепер його сутність сьогодні полягає, в тому числі, у маніпулюванні державними реєстрами.

Протидіяти рейдерству в Україні покликана спеціальна Колегія Міністерства юстиції. Цей орган розглядає відповідні скарги, в результаті чого — Мін’юст приймає накази, а на Офіс протидії рейдерства покладено обов’язок їх виконання.

Якщо швидкість процедури розгляду скарги у сфері державної реєстрації Колегією Мін’юсту в цілому викликає схвалення, то ефективність — сумніви. На практиці внаслідок прогалин чинного законодавства рейдери можуть заблокувати виконання наказу Мін’юсту.

Законопроєкт №3774 саме направлений на вдосконалення механізму протидії рейдерству. Тож його ухвалення дає надію на те, що рейдер таки не пройде.

Отже, із суттєвих запропонованих змін варто відзначити такі:

1) Мін’юст отримає право забороняти проведення реєстраційних дій на період розгляду скарги щодо потенційних рейдерських захоплень.

Чому це важливо? Часто на практиці особи, які незаконним шляхом захоплюють активи, в день розгляду скарги або ж одразу після здійснюють наступне відчуження майна.

Технічно виходить, що рішення про скасування першої незаконної реєстраційної дії виконаним бути не може.

Парадокс також полягає в тому, що наступні дії рейдерів із нерухомістю часто підпадають під усі вимоги чинного законодавства, а тому Мін’юст не може визнати такі угоди незаконними.

Тому ошукані власники врешті-решт змушені звертатися до суду за захистом своїх порушених прав.

2) Усунено прогалину чинного законодавства, яка заважала виконанню Наказу Мін’Юсту. Згідно з проєктом закону, обтяження стосовно активу не є перешкодою для повернення майна її законному власникові.

Так, рейдери часто вдаються до такого явища, яке ми в юриспруденції називає "мєждусобойчік". Фактично — імітують судовий спір, а в його межах створюють штучні арешти та інші заборони реєстраційних дій. 

Як наслідок — законний власник не може отримати своє майно навіть при наявності відповідного наказу Міністерства.

3) На перешкоджання вчинення агрорейдерству, встановлено, що розірвання договору оренди сільськогосподарського призначення є значним правочином. Що це означає? Згоду на таке розірвання має бути надано засновниками компанії-орендаря. 

Чому це важливо? На практиці в агрорейдерстві спір виникає не лише стосовно земельної ділянки, але і стосовно врожаю. 

Так, непоодинокі випадки, коли агрофірма для того, аби зібрати свій врожай, укладала договір оренди земельної ділянки, а коли врожай поспів — у реєстрі з’являлися нові договори на ці ж земельні ділянки на підставних осіб. 

Тим часом договори сумлінної агрофірми були припинені за угодами — підробними або ж підписаними недобросовісним директором, а врожай переходить до нових "власників".

4) До ноу-хау варто віднести інформування в режимі реального часу учасників та керівництво юридичних осіб (у разі наявності контактів у реєстрі) про факт подання (прийому) документів для проведення реєстраційних дій. 

Це унеможливить пропуск строків на подання скарг на незаконні дії державного реєстратора та й мінімізує ймовірність ознайомлення з рейдерським захопленням постфактум. 

Це важливо, адже, як правило, у засновників та директора відсутній обов’язок перевіряти держреєстри щодня, а про реєстраційне рейдерство вони найчастіше дізнаються вже на етапі фізичного входу рейдерів на підприємство.

Та дещо в законопроєкті таки викликає занепокоєння.

Документ легалізує виправлення технічних помилок державними реєстраторами. Тобто — передбачає право держреєстратора внести зміни до Держреєстру у разі, якщо у первинних документах були допущені ті чи інші помилки, на підставі заяви особи, стосовно активу якої допущено помилку.

На практиці ж є випадки, коли "помилки" були виправлені недобросовісними особами, які придбали печатку видавника документа. Внаслідок таких виправлень ласі шматки землі вздовж столичних проспектів потрапляли до рук недобросовісних власників.

Ця норма несе потенційні ризики і, таким чином, може стати прогалиною в законодавстві,яка стане тією самою рятувальною соломинкою для рейдерів.

У цілому ж, запропоновані законопроєктом зміни дійсно скеровані на забезпечення ефективного позасудового захисту від рейдерських захоплень активів. 

У перспективі вже новий закон ускладнить, а то й узагалі — унеможливить маніпуляції з профільним у цій сфері законодавством.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!