Який мобільний оператор збанкрутує першим, коли запуститься Starlink?

Який мобільний оператор збанкрутує першим, коли запуститься Starlink?

Як працюватиме супутниковий інтернет Starlink та чи конкуруватиме він із традиційними мобільними операторами в Україні?
Вівторок, 2 березня 2021, 08:16
керівник напряму розвитку мобільного інтернету Міністерства цифрової трансформації

Широкого розголосу набула новина, що з 2022 року в Україні запустять широкосмуговий Інтернет із супутниковим зв'язком. 

Його надаватиме компанія Starlink, яку створив Ілон Маск — людина нестандартних підходів, яка не бачить обмежень для розвитку будь-яких технологій. 

От і з’явилися питання, наскільки сильним буде вплив цієї компанії на мобільний ринок в Україні та чи призведе вона до виходу певних операторів з бізнесу.

Як працює мобільний зв’язок

Візьмемо покриття кількох селищ. Від найближчого населеного пункту, де проходить магістральна телекомунікаційна мережа, прокладають оптичний кабель до місця встановлення базової станції. 

Його можуть закопувати в землю чи прокладати електроопорами. Будують щоглу, на неї встановлюють обладнання для базової станції. Антени спрямовують у бік необхідних селищ та завдяки ним поширюють радіосигнал. 

Так створюють територію, покриту мобільним зв’язком. В межах зони покриття базової станції ми можемо телефонувати чи використовувати інтернет. В Україні 21 тис. населених пунктів вже покриті 4G. Без покриття станції немає й зв’язку. 

Як працює Starlink

За $500 доларів ви отримуєте комплект обладнання, до якого входить антена, яка обмінюється сигналом із супутником, штатив для неї та wi-fi-роутер. 

За допомогою мобільного застосунку компанії ви підбираєте найкраще місце для встановлення антени. Це важливо, тому що навіть невеликі перешкоди (дерево, стовп) можуть заважати якісному сигналу. 

Користувачі, які живуть у районах з великою кількістю високих дерев чи будівель, можуть бути не найкращими кандидатами для використання Starlink. 

Після налаштування обладнання, за допомогою wi-fi-роутера роздається доступ до інтернету із заявленою швидкістю 50-150 Мбіт/с та затримкою сигналу 20-40 м/с. Це дійсно непогані характеристики. 

На початку, після подання заявки на користування послугою, система Starlink зберігає ваше розташування та забезпечує лише його периметр зв’язком. 

Але якщо ви поїдете на риболовлю та візьмете з собою обладнання, звідти викласти в Youtube відео вашого вилову вже не вдасться. 

Також ви не зможете переміщуватись містом та користуватись інтернетом. Це означає, що компанія Ілона Маска надає зв’язок, більше схожий на стаціонарний домашній інтернет, що працює в конкретному місці. 

Другим мінусом є щомісячний тариф за використання Starlink. Він коштує $100. В Україні в середньому вартість мобільного зв’язку $3-4 на місяць, разом із голосовими послугами. 

А фіксованого інтернету — близько $7. У сільській місцевості вигідніше підключити все село до оптичної мережі фіксованого інтернету, це коштуватиме як рік користування Starlink однією сім’єю.

Через фізичні особливості передачі супутникового сигналу погодні умови суттєво впливають на якість зв'язку. Накопичення снігу навколо антени може заважати передачі сигналу. 

Дощ, заметіль або вітер також впливають на з’єднання з Інтернетом та призводять до зниження швидкості або відсутності сигналу.

Маючи такі особливості, я б точно не розглядав Starlink як заміну мобільного зв’язку. Він ідеально підходить для місцевостей, де підключення зазвичай є проблемою. 

Без обмежень традиційної наземної інфраструктури він може надавати високошвидкісний Інтернет до місць, де доступ до нього є ненадійним або зовсім відсутнім.

Особливість супутників Starlink у тому, що вони літають на дуже низькій висоті порівняно з космічними. Це робиться для того, щоб не заважати руху космічних апаратів та мінімізувати затримку сигналу між супутником та користувачами.

Компанія вже отримала дозвіл на запуск 12 тисяч супутників на трьох рівнях: на висоті 350 км, 550 км та 1150 км. 

Станом на сьогодні вже запущено більше тисячі супутників, близько 10 тисяч користувачів бере участь у бета-тестуванні. 

Хто насправді є конкурентом Starlink

Але Ілон Маск не єдиний, хто бачить потенціал розвитку інтернету за допомогою космосу. Активно розвиваються ще як мінімум дві перспективні компанії.

Project Kuiper — так називається підрозділ компанії Amazon Джеффа Безоса. У кінці минулого року Kuiper провів перевірку прототипного терміналу для передачі сигналу та отримав швидкість 400 Мбіт/с. 

Проєкт розпочався лише у 2019 році, тому супутники ще не запущені. Загалом планується створити більше 3,2 тисяч супутників, з бюджетом $10 млрд на весь проєкт. 

Літатимуть вони, як і у Starlink, на висоті 550-600 км над землею, у той час як стандартні геосупутники перебувають у 50 разів вище. 

Мережа Amazon почне пропонувати послуги високошвидкісного інтернету, як тільки 578 супутників вийдуть на орбіту. Project Kuiper ще не завершив їх проєктування, але досвід аерокосмічної компанії Blue Origin, власником якої є також Безос, дозволить швидко наздогнати Starlink.

OneWeb — інша амбіційна компанія, що створює супутники з низькою орбітою навколо Землі, які забезпечать високошвидкісний інтернет по всій планеті. На сьогодні запущено 110 супутників, за рік планується відправити загалом до 650 супутників на орбіту. Це дозволить компанії надавати своїм клієнтам покриття глобальної мережі. 

Розробка космічних проєктів та їх реалізація — доволі затратна діяльність. У 2020 р. OneWeb зіткнулася із фінансовими труднощами, про що свідчить заява про захист від банкрутства. 

У тому ж році її фінансово підтримали уряд Великобританії та компанія Bharti Global, а вже в січні цього SoftBank Group інвестував $350 млн. 

Отже, зацікавлених у створенні супутникової мережі більш ніж достатньо, щоб конкуренція між ними допомогла отримати доступ до інтернету у найвіддаленіших куточках світу. А мільярдні інвестиції допоможуть це реалізувати вже у найближчі роки. 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!