Безбар'єрність: чому це стосується кожного і до чого тут економіка?

Безбар'єрність: чому це стосується кожного і до чого тут економіка?

Безбар’єрність — не лише про людей з інвалідністю, а й про доступ до інтернету, освіти, роботи. Як це пов’язано з економікою?
Вівторок, 16 березня 2021, 13:08
директор Центру економічного відновлення, радник прем'єр-міністра

Нещодавно Центр економічного відновлення приєднався до розробки Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні. 

Уже відбулися зустрічі шести експертних груп, які обговорили проблематику, гіпотези та напрацювання у цій сфері. 

Активна робота над документом триває. Стратегія розробляється в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської, а також на виконання Указу Президента "Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні".

У суспільній свідомості безбар'єрність асоціюється з подоланням фізичних препон. Звичайно, потреби людей з інвалідністю — один із важливих фокусів, однак поняття "безбар'єрність" є набагато ширшим і (ви здивуєтесь!) стосується без перебільшення кожного українця. 

Наприклад, літні люди, які мають бар'єр у володінні цифровими навичками, не можуть взагалі отримати доступ до інформації та послуг онлайн якщо немає альтернативи. 

Або молоді люди, які не можуть влаштуватися на першу роботу за фахом, адже у більшості вакансій бар'єром є наявність досвіду. Або ж батьки маленьких дітей — не всі про це замислюються, але це маломобільна група населення. 

Тож для розробки Нацстратегії були обрані шість "вимірів" безбар'єрності — економічна, освітня, цифрова, соціальна/суспільна, громадянська та фізична. Таким чином, документ має охопити максимальну кількість людей, які подекуди відчувають "виключеність" із суспільного життя. 

Чому суспільна норма безбар’єрності "лікує" економіку? 

Ось, наприклад, цифрова безбар'єрність. Що більше людей мають доступ до цифрової економіки, то більш масштабний ринок електронної комерції, віддалених послуг та ІТ-рішень створюється. 

Відповідно стає і більше нових віддалених робочих місць. Згідно з Аудитом цифрової економіки, який ЦЕВ нещодавно провів на замовлення та у тісній співпраці з командою Міністерства цифрової трансформації України, цифровізація істотно збільшить продуктивність праці в Україні та дозволить досягти мінімум 4% додаткового зростання ВВП на рік. 

Зазвичай держави, які активно розвивають цифрову економіку, демонструють вищі показники економічного зростання. А тому так важливо долати бар'єри в цій сфері. 

На цей час Україна має один з найнижчих рівнів покриття швидкісним мобільним Інтернетом – лише 66% проти середнього по ЄС 84%. 

Загальна оцінка цифрової грамотності населення свідчить, що 53% українців знаходяться нижче позначки "базовий рівень". Майже 35% господарств в нашій державі взагалі не комп'ютеризовані. 

Тож серед пріоритетів напряму "Цифрова безбар'єрність" майбутньої Стратегії мають бути забезпечення повноцінного доступу до Інтернету, а також до знань та компетенцій у сфері цифрової грамотності для всіх українців; доступність електронних послуг; наявність системи контролю і моніторингу якості послуг та інші.

Важливим з точки зору економічного ефекту є і приклад створення інфраструктури для людей, які стикаються з фізичними бар’єрами. 

Скажімо, в Одесі частину низькопідлогових трамваїв, тобто, таких, якими можуть користуватися люди з інвалідністю, збирають у майстернях місцевого комунального підприємства.

Йдеться про переобладнання старих вагонів за сучасними стандартами. Це дешевше ніж закуповувати такі трамваї, наприклад, у Чехії. 

А ще це створює робочі місця всередині держави і запускає певний "мультиплікатор" в економіці — адже деталі до вагона також українського виробництва. Подібна практика може масштабуватися як в самому місті, так і в інших регіонах. 

Також прикладом впливу на економіку принципів безбар’єрності є доступність публічної інфраструктури для молодих батьків. 

Наприклад, наявність пеленальних столиків та дитячих кімнат. Це дозволяє молодим батькам не "випадати" з кар'єри, що означає вищий предиктор доходу в довгостроковій перспективі. 

Звичайно, безбар’єрне суспільство — це і питання державних стимулів. У багатьох країнах ЄС підприємства можуть одержати державну допомогу на створення робочих місць для осіб з інвалідністю. 

Наприклад, у Швеції роботодавцю, де працює особа з інвалідністю, надається фінансова компенсація за адаптоване під особливі потреби робоче місце та графік роботи. 

Питання безбар’єрності, очевидно, стосується євроінтеграційного процесу. Україна не зможе стати частиною ЄС, не повністю дотримуючись його принципів.

Наразі експертний консорціум, який сформували Центр економічного відновлення, ІСАР Єднання та ГО "Безбар'єрність", надає аналітичну та технічну підтримку міжвідомчій робочій групі при Кабінеті міністрів для розробки Нацстратегії безбар’єрності. Ця робота здійснюється за сприяння програми ПРООН "Права людини для України".

Процес розробки документу є повністю відкритим. До нього вже долучилися понад 150 експертів з різних куточків нашої держави. 

Приєднуйтесь, якщо маєте пропозиції, і ви! Перший драфт проєкту представлять на публічні обговорення після 1 березня. Вірю, що темпи впровадження в Україні принципів безбар'єрності у різних її проявах незабаром значно прискоряться.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!