Сплачую податки — розвиваю громадянське суспільство

Сплачую податки — розвиваю громадянське суспільство

У багатьох країнах є можливість перераховувати частину податків на діяльність громадських організацій або благодійність. Як це працює і чи може бути в Україні?
Середа, 3 лютого 2021, 08:10
юрист Центру демократії та верховенства права

Побудувати демократичну, правову державу неможливо без активної участі громадянського суспільства — громадських об’єднань та благодійних організацій. 

Їхня діяльність забезпечує впровадження реформ, розвиток та демократичний курс держави. 

На жаль, громадянське суспільство майже не має національної підтримки і здебільшого фінансується за допомогою міжнародних грантів, а іноді — працює за рахунок коштів своїх членів. 

Через це організації громадянського суспільства не можуть планувати діяльність у довгостроковій перспективі та продовжувати роботу після завершення проєктів. 

Реклама:

У багатьох країнах Європи вже знайшли ефективний механізм фінансування організацій громадянського суспільства. Це відрахування частини податку на доходи фізичних осіб. 

Тобто, сплачуючи податки, людина впроваджує позитивні зміни в країні — саме там, де вони потрібні. Чи можливо це в Україні? 

На старт. Увага. На старт...

Існує два найпоширеніших різновиди підтримки неурядових організацій з боку громадян – відсотковий механізм та відсоткова субсидія

Основна мета відсоткового механізму — це цільове фінансування проблем громади без залучення влади. 

Громада сама вирішуватиме, які проблеми чи потреби суспільства треба задовольняти. Ідея ж відсоткової субсидії полягає в тому, щоб фінансувати громадські організації за рахунок коштів, акумульованих на рахунку спеціального державного фонду, куди б платник податків так само перераховував би частину ПДФО. 

А фонд займався б розподілом коштів, як це роблять в деяких країнах західної Європи. Але це створює загрозу — хто буде приймати рішення про фінансування та чи будуть ці рішення прозорими? 

На думку громадського сектору, створення монополіста, який би розподіляв кошти, суперечить ідеї, коли громадяни на власний розсуд розпоряджаються частиною свого податку. 

Утім, з 2000-х років кілька законопроєктів щодо обох механізмів були подані, але або були не зареєстровані, або не розглядалися Верховною Радою України. Необхідність в цьому механізмі є, але як зробити все правильно для його впровадження в Україні?

 

Маяки філантропії: міжнародний досвід

"Відсотковий механізм" зародився ще у 19 столітті для фінансування церков після відділення церкви від держави. А згодом в країнах Центральної та Східної Європи запровадили відсотковий механізм для підтримки організацій третього сектору. 

Так, в Угорщині в 1996 році вперше запровадили законодавство для підтримки громадської сфери. Згодом подібне законодавство прийняли Словаччина (1999-2001), Литва (2002), Польща (2003) та Румунія (2003).

Всі країни мають визначні результати, наприклад, у Молдові, яка ввела відсотковий механізм у 2017 році, дослідження показують, що "третій" (громадський) сектор розвивається активніше, а, інтерес громадян до його роботи підвищився. 

В Молдові громадяни мають право перерахувати на користь неурядових або релігійних організацій 2% від ПДФО. Фізичні особи можуть здійснювати відсоткове відрахування одночасно з подачею податкової декларації. 

Тут існують дві категорії бенефіціарів-отримувачів відсоткового відрахування: громадські об'єднання, фонди та приватні установи, які здійснюють суспільно корисну діяльність; релігійні культи та їхні складові частини, що здійснюють соціальну, морально-етичну, культурну або благодійну діяльність.

Показовою є історія впровадження механізму у Литві. В цій країні багато років неурядові організації вважалися слабкими — через погане фінансування, відсутність громадської підтримки. 

Однак, у 2003 році законодавчо був введений механізм відсоткового відрахування, а з 2004 платники перераховували до 2% сплаченого ними ПДФО "обраному (-ним) суб'єкту (-ам), що має суспільну вигоду". 

Громадяни Литви можуть пропорціонально розподілити 2% серед отримувачів. У 2012 році стало можливим перераховувати 1% ПДФО на користь політичної партії. Отримати відсоток перерахування можуть і державні школи, дитячі садки, лікарні, музеї тощо. 

Цікавим є і досвід Румунії, де положення про відсотковий механізм було розроблено в новому Фіскальному кодексі Румунії, що набрав чинності у 2004 році. Спочатку норма дозволяла перенаправляти до 1% ПДФО на користь неурядових організацій, а з 2005 року ця цифра зросла до 2%. 

У 2008 році 35% дорослого населення знало про можливість перерахування свого відсотку, тоді як 15% платників податків ним скористалися.

Розшукуються філантропи в Україні!

Найбільш оптимальний варіант запровадження відсоткового механізму в Україні – перейняти досвід Литви, Румунії та Молдови, де громадяни можуть перерахувати 2% від сплаченого ПДФО на користь неприбуткової організації. 

В 2020 році представники громадського сектору розпочали розробку документів, що сприятимуть запровадженню відсоткового механізму в Україні. 

Так, Центр демократії та верховенства права в Консорціумі з ІСАР Єднання та Українським незалежним центром політичних досліджень за результатами консультацій з іншими представниками громадянського суспільства та European Center For Non-for-Profit Law, напрацював Концепцію запровадження відсоткового механізму в Україні. 

Відповідно до Концепції, в Україні створять Реєстр отримувачів відсоткового відрахування, до якого зможуть долучитися організації, подавши заяву державного органу, який вестиме такий реєстр. 

Отримувати відсоткові відрахування зможуть громадські об'єднання та благодійні організації, а надавати — фізичні особи-платники ПДФО, які отримують дохід у вигляді заробітної плати в Україні, а також іноземні громадяни, які отримують зарплату в Україні та сплачують податок на доходи фізичних осіб.

Впровадження відсоткового механізму потребуватиме внесення змін до податкового законодавства, над розробкою якого вже працюють юристи та експерти ЦЕДЕМ та Консорціуму. 

Найбільш оптимальним варіантом запровадження відсоткового механізму в Україні є можливість для надавача скористатися електронним кабінетом платника податків. 

Громадянин у своєму електронному кабінеті заповнюватиме спеціальну форму або заяву, в якій зазначатиме відсоток, який раз на рік перераховуватиметься на користь організації-отримувача відсоткового відрахування. 

Аналогічну можливість перерахувати певний відсоток на користь організації-отримувача планується також передбачити в майбутньому за допомогою додатку "Дія".

П'ять аргументів "за" відсотковий механізм в Україні:

  • підвищення податкової та фінансової просвіти українців, оскільки вони розумітимуть, на що і куди йдуть їхні податки;
  • громадяни на власний розсуд направлятимуть певний відсоток від податку на користь організацій, які вирішують суспільні проблеми. 

Отже, громадяни самостійно братимуть участь у адмініструванні частини своїх податків, впливаючи на прийняття рішень в державі;

  • із забезпеченням фінансової сталості організацій громадянського суспільства суттєво збільшаться їхні можливості;
  • громадяни перераховуватимуть певний відсоток податку через електронний кабінет платника податків, що буде популяризувати електронне урядування в Україні. 
  • інструмент відсоткового механізму об’єднуватиме суспільство, підвищуючи довіру громадян до неприбуткових організацій. Громадяни безпосередньо впливатимуть на реалізацію проєктів/ініціатив у їхніх містах/селищах/місцях проживання.

Головне, щоб перерахування відсотку було простим, а механізм роботи – зрозумілим для кожного українця, адже будь-яку новину про податкове законодавство суспільство сприймає переважно з острахом. 

Час змінити цю тенденцію та наблизитись до європейських стандартів і у цій сфері!

Співавторка: Діана Наливанна, юристка Центру демократії та верховенства права

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: