Перельоти до Стамбула: як суд намагається змінити правила авіації

Перельоти до Стамбула: як суд намагається змінити правила авіації

Авіакомпанія МАУ Ігоря Коломойського через суд монополізувала ринок перельотів до Туреччини. Чому це створює небезпечний прецедент для галузі?
П'ятниця, 26 лютого 2021, 08:10
генеральний директор SkyUp Airlines

Стамбул – це місто, що поєднує два континенти, історію кількох імперій і тисячі років подій.

Однак він не може вмістити кількох українських авіаперевізників на маршруті "Київ – Стамбул".

Принаймні так вважає Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК), який узяв на себе повноваження Державної авіаційної служби України (ДАСУ) та самостійно вирішує, хто має право здійснювати польоти за цим напрямком.

В Україні позиції суддів дивуватися не варто, але цей прецедент може мати довгострокові наслідки для галузі, а українців – позбавити недорогих квитків.

Реклама:

Авіакомпанія SkyUp прагне відстояти право літати і намагається захистити права пасажирів на доступні перельоти.

Три рейси, що (несподівано) потрібні всім

Авіасполучення між містами різних країн регулюють міжнародні угоди.

З 2018 року за напрямком "Київ – Стамбул" кожна сторона може виконувати 24 рейси на тиждень.Туреччина передала їх національному перевізнику Turkish Airlines. В Україні ДАСУ 21 частоту надала МАУ, три – Windrose ("Роза вітрів").

Наприкінці 2019 року виявилося, що Windrose не виконує рейси до Стамбула, тож відповідно до авіаційного законодавства їх передали "Atlasjet Україна".

У 2020 році ця авіакомпанія пішла з ринку, а три польоти на тиждень знову стали вільними. Згідно з регламентом, авіакомпанія SkyUp подала на них заявку і комісія ДАСУ закріпила вільні частоти за нами.

Перший рейс ми виконали 25 вересня.

Якщо до цього моменту все розвивалося цілком буденно, то після – подув вітер з ароматом роз: компанія "Роза вітрів", яка майже рік після втрати напрямку не опротестовувала рішення ДАСУ, вирішила звернутися до суду. Відповідачем стала Державіаслужба, а SkyUp – третьою стороною, яку й позбавили частот.

Важливий нюанс: МАУ з 21 рейсу використовує лише десять (з 29 березня 2021 року планує збільшити до 14-ти), але забрати частоти вирішили саме у SkyUp, яка здійснює всі три доступні перельоти за цим маршрутом.

Нічого дивного в позиції компанії "Роза вітрів" немає. ЗМІ повідомляють, що і в МАУ, і в "Рози вітрів" спільний бенефіціар – Ігор Коломойський. Таким чином, мета позову – повернення до монополії, яка існувала на цьому напрямку.

За інтереси монополії платять пасажири

Сторонньому спостерігачеві може здаватися, що це не принциповий момент, адже літаки відправлятимуться і можна спокійно їхати відпочивати. Проте все не так просто. Раніше МАУ, ключовий перевізник на цьому рейсі, формував ціни залежно від цін Turkish Airlines, але прихід SkyUp змінив баланс сил.

Результат – квитки подешевшали на 20-30%.

Висновок простий: конкуренція вигідна споживачеві, але заважає монополісту. МАУ та "Роза вітрів" прагнуть повернути свої прибутки, адже під час пандемії Стамбул став одним з небагатьох доступних українцям напрямків. Мова не просто про конфлікт двох компаній, а про право українців на доступні подорожі.

На цьому фоні показовим є рішення суду. 4 січня 2021 року Окружний адміністративний суд Києва скасував накази ДАСУ та повернув ситуацію у 2018 рік, коли три частоти належали "Розі вітрів", а інші – МАУ.

Це рішення ще не набрало законної сили та вже оскаржується SkyUp. Утім, навіть зараз можна говорити про ту потенційну небезпеку, яку воно створює.

Головна проблема – суд не знаходить порушень процедур, бо їх не було, і не призначає проведення розподілу частот, а вдається до маніпулятивних висновків і виносить судження про те, якому перевізнику слід виконувати рейси.

Це створює можливість для аналогічних позовів від інших авіакомпаній за будь-яким напрямком, що означатиме руйнування системи й узгоджених процедур. Можливо, тепер усі авіаційні напрямки призначатиме не ДАСУ, а суд?

Судді за штурвалом літака

Окружний адміністративний суд Києва ставить під сумнів компетенції державної установи, що відповідає за розподіл частот. У рішенні говориться, що ДАСУ діяла "необґрунтовано та нерозсудливо", коли в грудні 2019 року забрала частоти "Рози вітрів" та передала їх у користування "Atlasjet Україна".

Що мають на увазі судді – незрозуміло. ДАСУ діяла за протоколом: перевізник не використовував частоти 12 місяців, не надав письмових пояснень про причини і не висловив зацікавлення виконувати ці рейси в майбутньому. У такому випадку частоти перерозподіляються, що й було зроблено.

Ще один дивовижний висновок суду: ДАСУ не мала права розподіляти частоти "Київ – Стамбул – Київ" 28 квітня 2020 року в умовах локдауну. Мовляв, тоді польоти не виконувалися, тому ухвалювати такі рішення було некоректно.

Проте жодного нормативно-правового акта, який би підтверджував таку заборону, не існує. Більше того, не зовсім справедливо говорити про відсутність польотів: навіть попри закриті кордони деякі рейси тоді виконувалися.

Наприклад, "Роза вітрів" 30 квітня 2020 року, через два дні після засідання ДАСУ, виконала додатковий рейс "Київ – Софія – Київ".

Цікаво, що після припинення локдауну "Роза вітрів" не звернулася до ДАСУ чи до суду, а чекала ще майже пів року, щоб заявити про свої претензії. За цікавим збігом обставин сталося це лише після зниження цін на цьому напрямку.

Що далі

Через пандемію українська авіаційна галузь залишається в складній ситуації. Розмови про державну підтримку залишилися розмовами, вакцинація лише починається, тому очікувати на швидке відкриття кордонів зарано.

Авіакомпанії вимушені самостійно знаходити стратегії виживання. Якщо додати до цього непрогнозовані зміни правил гри в процедурах призначення напрямків, то це перетворить галузь на суцільний хаос і боротьбу всіх проти всіх.

Крім того, це вплине на міжнародну репутацію України та її авіаційної влади, що також збільшує ризики для українців. SkyUp відстоюватиме позицію в суді апеляційної інстанції й продовжить літати до Стамбула тричі на тиждень.

Ми віримо, що суд все ж ухвалить справедливе рішення, а країна не повернеться до авіаційної монополії й кишенькового правосуддя.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: