З поверненням, Миколо Яновичу

З поверненням, Миколо Яновичу

Як влада через Бюро економічної безпеки хоче відродити "кращі практики" боротьби з бізнесом.
Понеділок, 22 лютого 2021, 17:41
керуючий партнер АО "Радзієвський і партнери"

За 7 років, що минули з трагічних подій Революції гідності в Україні вже встигло вирости ціле покоління підприємців, які не знають, що таке "азарівщина" у широкому розумінні цього слова. 

Непомірний тиск на бізнес, шантаж кримінальними справами, масштабні перевірки та інші акти "сприяння розвитку". 

Утім, з появою нового незалежного Бюро економічної безпеки України (БЕБУ) брак цих знань, схоже, буде ліквідовано. 

Ухвалений ВР у першому читанні законопроєкт 3959-1, а також ініціативи податкової служби демонструють, що кращі часи для бізнесу можуть відкластися надовго. 

Що відбулося? 

Під виглядом "створення умов для діяльності Бюро економічної безпеки" влада розгортає небезпечний експеримент з посилення податкового та кримінального тиску на підприємців. 

Нещодавно ухвалений у першому читанні законопроєкт 3959-1 передбачає не лише збільшення штрафів за ухилення від сплати податків, а й повернення норм про позбавлення волі за це правопорушення. Норм, скасованих Януковичем ще в 2011 році.

Крім того, пропонується додати окрему статтю КК за шахрайство з ПДВ із санкцією в 12 років тюрми, яка має "відвадити" підприємців від подання заяв на відшкодування експортного податку.

Через декілька днів після відповідного рішення парламенту, з ініціативою повернути кримінальні строки за контрабанду, а також статтю за фіктивне підприємництво (яку буквально рік тому скасували самі ж "слуги народу") виступила Державна податкова служба. І судячи з усього, ці пропозиції мають всі шанси на схвалення. 

Історія питання

Якщо в архіві новин "Української правди" шукати слово "декриміналізація", то переважна більшість повідомлень за 2011-й рік будуть стосуватися справ Юлії Тимошенко і Юрія Луценко. 

Тодішня опозиція вимагала від влади Януковича внести відповідні зміни до Кримінального кодексу, аби декриміналізувати статті, за якими посадили до в’язниць їхніх лідерів. 

Увага міжнародної спільноти була прикута до "політичних" статей про перевищення влади. А тому ухвалене рішення про декриміналізацію низки "господарських" злочинів оцінили тільки згодом. 

До 2011 року за цілий перелік злочинів, серед яких несплата податків, контрабанда, фіктивне банкрутство, заняття забороненими видами господарської діяльності тощо — в якості одного з варіантів покарання (за умови досягнення певного порогу завданої державі шкоди) передбачався тюремний строк. 

Стандартна практика: податківець приходив до підприємця із перевіркою, донараховував необґрунтовано суму Х. А далі автоматично відкривалась кримінальна справа із перспективою тюремного строку. 

У бізнесмена було два шляхи: або визнати донараховані зобов’язання і сплатити їх в казну (уникнувши тюрми), або спробувати оскаржити рішення інспектора. 

При цьому поки вища інстанція ДПС або суд розглядатиме справу і вирішуватиме, чи правомірно донараховані зобов’язання — податкова міліція уже може проводити обшуки, допити та інші заходи "заохочення до співпраці" в рамках кримінальної справи. 

До реального вироку майже ніколи не доходило, бо тиск завжди легко спинити фінансовими аргументами. 

Відтак переважна більшість підприємців йшла на перший варіант розвитку подій. 

Восени 2011 року в парламент було внесено так званий "Проєкт закону про гуманізацію" ("господарських" статей Кримінального кодексу). Формально мова йшла про наближення законодавства до європейських норм.

І це цілком відповідало дійсності, адже за економічні злочини в цивілізованих країнах прийнято платити штрафи. Так, великі штрафи. Але не сідати до в’язниці. 

Після ухвалення документу підприємці навіть зітхнули з відносним полегшенням — у кількох десятках статей Кримінального кодексу зникли згадки про тюремні терміни, ще низка взагалі "перемістилися" до Кодексу про адміністративні правопорушення. 

У ініціативи були й критики, проте на загальному тлі тиску на бізнес це був певний прорив. Принаймні над людьми перестала "нависати" тюрма.

Що пропонується змінити?

Після ухвалення закону про Бюро економічної безпеки народні депутати ініціюють "відкат до попередньої версії" податкових правил під виглядом створення умов для діяльності нового органу. 

Зміни ст. 212 (ухилення від сплати податків)

До 2011

Чинна редакція**

Пропозиції законопроєкту 3959-1

ч. 1 (3000+ нмг)*

штраф 5,1 — 8,5 тис. грн. АБО позбавлення права займати посади на 3 роки

штраф 51 — 85 тис. грн. АБО позбавлення права займати посади на 3 роки

штраф 85 — 119 тис. грн. АБО арешт до 6 місяців ТА позбавлення права займати посади на 2 роки або без нього

ч. 2 (5000+ нмг)

штраф 8,5 — 34 тис. грн. АБО виправні роботи до 2 років АБО обмеження волі до 5 років + позбавлення права займати посади на 3 роки

штраф 85 — 119 тис. грн. + позбавлення права займати посади на 3 роки

штраф 119 — 170 тис. грн. АБО обмеження волі до 5 років + позбавлення права займати посади на 2 роки 

ч. 3 (7000+ нмг)

позбавлення волі від 5 до 10 років + позбавлення права займати посади на 3 роки + конфіскація майна

штраф 255 — 425 тис. грн. + позбавлення права займати посади на 3 роки + конфіскація майна

штраф 255 — 425 тис. грн. АБО позбавлення волі до 7 років + позбавлення права займати посади на 3 роки + конфіскація майна або без неї

* мінімальний поріг несплати податків для настання кримінальної відповідальності сьогодні — 3000 неоподатковуваних мінімумів; для цілей КК нині це близько 3 млн грн. 

** після 2011 року в статті вносились зміни, зокрема, до вересня 2019 року поріг "входу" в кримінальну відповідальність був нижчим — від 1000 нмг.

Пропонується і нова стаття про покарання за "шахрайство з податком на додану вартість". Як вона працюватиме в разі ухвалення? 

Бізнесмен подає заявку на відшкодування ПДВ — податкова йому відмовляє і БЕБУ тут же порушує кримінальну справу за одну тільки подачу нібито неправдивої заяви. 

Підприємець оскаржує рішення, проте допити і обшуки у справі — уже можуть проходити. Виглядає так, що у бізнесу хочуть відбити бажання в принципі подавати заяви на відшкодування ПДВ під страхом отримати 12 років в’язниці (у деяких випадках навіть за умисні вбивства дають менше). Із протестом проти цієї норми уже виступили асоціації бізнесу. 

Майже синхронно із ухваленням законопроєкту в першому читанні голова ДПС Вадим Мельник у себе на сторінці в соцмережі повідомив, що у фіскалів теж є чимало пропозицій із розширення повноважень БЕБУ та створення нових підстав для притягнення бізнесу до кримінальної відповідальності. 

Зокрема, пропонується криміналізувати контрабанду підакцизних товарів (сьогодні строк, відповідно до цієї статті, можна отримати лише за незаконне провезення культурних цінностей, отруйних і вибухових речовин, радіоактивних матеріалів і зброї) та повернути скасовану уже "слугами" маніпулятивну статтю про фіктивне підприємництво, яка дозволить "на око" визначати, чи є підприємець "справжнім"

Що отримає бізнес? 

У разі ухвалення закону в поточній редакції, а також в разі, якщо ініціативи ДПС на подальшу криміналізацію економічних злочинів будуть підтримані, бізнесу слід знову готуватися до забутих практик "душевного спілкування" із правоохоронцями — тільки тепер замість податкової міліції це буде БЕБУ. 

Знову можна буде "малювати" податковий борг будь-якому більш-менш значущому підприємцеві і після цього, не чекаючи на оскарження — відкривати кримінальну справу і погрожувати йому тюрмою (арештом, обмеженням волі). 

Знову можна буде шантажувати підприємців тим, що їхню господарську діяльність на будь-якому з етапів можуть визнати фіктивною, тому що інспектору не сподобалась заявлена мета грошової транзакції чи поставки товару. 

За аналогією із "податковою" статтею, можна припустити подальші спроби повернути тюремні строки і за інші злочини із законопроєкту про гуманізацію 2011 року, як фіктивне банкрутство, незаконне виготовлення акцизних марок, доведення до банкрутства, шахрайство з фінансовими ресурсами та / або на фондовому ринку тощо. 

Очевидно, що через резонанс окремі норми цього законопроєкту до другого читання можуть бути пом’якшені чи геть усунуті. Відповідні ініціативи уже є в парламенті. 

Проте маємо небезпечний прецедент, коли під виглядом "створення умов" для роботи нового органу намагаються протягнути нові важелі тиску на підприємців

Навіть якщо такий радикальний сценарій і не буде реалізовано, в будь-якому випадку бізнесу варто тримати порох сухим і готуватися до непростих часів у відносинах із органами влади. 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!