"Економічна правда" запрошує на конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги"

Постковідний світ та технології: як пандемія вплинула на стартап-екосистему

Постковідний світ та технології: як пандемія вплинула на стартап-екосистему

Основні тренди технологічного світу, які злетіли завдяки пандемії і продовжать розвиватися далі.
Вівторок, 19 січня 2021, 13:36
експерт з розвитку стартап-екосистеми України у Мінцифрі

Пандемія внесла суттєві корективи у світові бізнес-екосистеми. Насамперед постраждали проєкти, що передбачають живе спілкування між людьми чи подорожі, – туризм, ресторанний бізнес, організація заходів, продаж квитків на концерти та спектаклі тощо. 

Але частина компаній, навпаки, прискорили свій розвиток, адже усвідомлення того, наскільки неефективними вони були досі, стало драйвером позитивних змін всередині компанії. 

Впровадження як e-commerce, так і віддаленого робочого місця, тривало понад 10 років, а остаточно відбулось та закріпилось всього за 10 тижнів. 

Всі світові кризи історично давали поштовх інноваціям та креативним змінам. У 1815 році була найбільша криза в історії на ті часи – "Рік без літа"

Реклама:

Це був найхолодніший рік з початку документування метеорологічних спостережень, який виник через виверження вулкану. Смерть тисяч коней під час голоду призвела до потреби винайдення велосипеда. 

Світова криза 1918-1919 років, коли у світі ширилась іспанка, спричинила широке впровадження конвеєрної лінії на виробництвах.

Джин вийшов з пляшки і нова поведінка кастомерів збережеться, коли криза мине. 

Криза, спричинена Covid-19, прискорила технологічне прийняття вже відомих технологічних рішень. 

Бенефіс технологічних платформ

Пришвидшення зростання електронної комерції відбулось у світі в середньому на 10 років вперед. Люди замовляли все — від побутових речей до продуктів та засобів безпеки. І саме e-commerce рятує бізнес. 

В Україні, наприклад, zakaz.ua роками боровся та інвестував у навчання ринку, але після настання локдауну в нього з’явилось ще з десяток конкурентів — сервісів з доставки продуктів навіть від самих мереж супермаркетів. Ринок навчився та прийняв нові реалії всього за кілька тижнів;

Прискорення діджиталізації розваг. Netflix став головною кіноплатформою в світі та рятує частину американського кінематографу. 

Netflix та платні телеканали від кінокомпаній (Sony, Paramount, Disney та ін.) в кабельних мережах стають рятівниками кінобізнесу. За 2021 рік в офлайні лише один фільм допомагав рятувати кінотеатри — "Тенет" відомого режисера Крістофера Нолана. 

Фільму не було в онлайні тривалий час після прем’єри. Адже в країнах, де немає другого локдауну, продовжували його транслювати. В онлайні фільм з’явився тільки в середині грудня. 

Також найвідоміші музеї світу запустили безкоштовні онлайн-екскурсії. До прикладу, кожен міг "завітати" в один із найбагатших музеїв світу — іспанський музей Прадо. 

Онлайн можна насолоджуватись красою Королівського музею Онтаріо в Торонто (Канада). Один з найбільших музейних комплексів США — Fine Arts Museums of San Francisco — теж запустив онлайн-екскурсію під час пандемії. І тепер такі екскурсії будуть актуальними постійно;

iTunes, Spotify та YouTube рятують музичний бізнес (в цивілізованих країнах, де користувачі масово платять за музику). Коли музикантам немає де виступати і заробляти на концертах, вони починають активно використовувати музичні сервіси. 

В Україні, на жаль, дуже малий відсоток платних користувачів, які не можуть дати відчутного прибутку музикантам. Але українські виконавці часто входять до міжнародних ТОП-чартів;

Зростання онлайн-ігор на 100% у порівнянні з попереднім роком — відбувається вибух кіберспорту, саме тому Apple запустив продукт Apple One підписку, яка об'єднує всі сервіси розваг Apple разом;

Платформи доставки їжі  Doordash, GrubHub, Uber Eats рятують ресторанний бізнес. Навіть McDonalds, маючи Макдрайв, у всіх країнах світу активно використовує сервіси з доставки їжі та співпрацює з різноманітними сервісами;

Віртуальний фітнес та спортзали — в США відбувся справжній gym apocalypse. Workout додатки для заняття спортом замінюють тренерів та потреби клієнтів. Навіть Apple випустив власний додаток Apple Fitness на тлі сплеску. 

Попит на VR-технології

Поява справді величезного попиту на VR-технології та продукти. Це нагадує ситуацію за кілька років перед створенням iPhone, коли вже був перший смартфон від Palm, але не було розуміння його широкої аудиторії. 

Також ніхто до кінця не розумів, для чого їм потрібен смартфон, був відсутній контент. Пристрій дорого коштував і був складним для розуміння. 

Зараз нарешті з'явилось розуміння потреби VR-девайсів, від індустрії розваг (платні концерти, платні конференції) до телемедицини та науки.

Офіційне визнання технологічними гігантами технології блокчейн

Раніше фахівці очікували, що після 2020 року, можливо, буде справжній підйом блокчейну без прив’язки до криптовалюти. І це дійсно сталось. 

Під час локдауну ВООЗ об’єдналася з такими технічними гігантами, як Oracle, Microsoft та IBM, щоб створити децентралізовану платформу на блокчейні, яка допомогла виявляти контактних осіб з носіями COVID-19 та потенційні осередки спалаху. 

Через це технологія блокчейну, швидше за все, стане ширше використовуватися для безпечного обміну даними в post-covid світі. 

Якщо існували якісь сумніви щодо доцільності блокчейн-рішень, то зараз всім зрозуміло, що це потрібно для підвищення прозорості бізнесу, довіри та взаємодії. 

У багатьох країнах одразу запустили програми відстеження контактів. І буквально декілька днів тому ВООЗ запустила другу версію свого додатка відстеження контактів.

Розвиток хмарних сервісів 

Найбільші технологічні компанії — від e-commerce до державних компаній — витримали пандемічний стрес-тест, спричинений раптовим стрибком навантажень. Здебільшого, завдяки хмарним технологіям. 

Microsoft повідомляє про зростання на більш ніж 700% попиту на хмарні послуги через COVID-19. У Gartner прогнозують, що 75% усіх великих систем з базами даних буде розгорнуто на хмарних платформах вже до 2022 року. 

І компанії, що займаються управлінням хмарними даними, заявляють, що попит є безпрецедентним навіть зараз.

Мікромобільність стала електромобільністю

Британська велосипедна асоціація у своєму звіті відзначила, що річний обсяг продажів нових велосипедів, електровелосипедів, електросамокатів у квітні збільшився більш ніж удвічі. 

У США продажі велосипедів зросли в цілому на 75%, порівняно з минулим роком. У довгостроковій перспективі прогнозують, що sharing economy велосипеди, електровелосипеди та скутери продовжуватимуть зростати, оскільки вони є доступною альтернативою як автомобілям, так і громадському транспорту, де є потреба в дотриманні фізичної дистанції. 

Злет 5G та поява WiFi 6

5G потрібен саме для smart cities, autonomous cars. Австралія ще до Covid-19 розгорнула повноцінну мережу 5G. Декілька цікавих даних:

  • зараз більше 580 операторів інвестують у 5G;
  • 35+ країн вже запустили комерційні послуги 5G;
  • 5G визнано майбутнім зв'язку та передовою технологією для всієї мобільної індустрії. Повне розгортання мереж 5G в більшості прогресивних країн відбудеться до 2025 року, в країнах другого світу до 2030 року;
  • 5G забезпечить нам надшвидку швидкість завантаження (у п’ять разів швидше, ніж можливості 4G), а також стабільніший зв’язок навіть за великих скупчень людей;
  • 93% користувачів дротового Інтернету в Китаї бажають замінити домашню послугу Інтернету бездротовою 5G, а 30% хочуть замінити її вже зараз.

Дистанційна робота і телемедицина 

Під час пандемії майже половина (48%) усіх американських лікарів заявили, що лікували пацієнтів віддалено. Насправді близько 75% відвідувань лікарів, за даними Американської медичної асоціації, можна було безпечно та ефективно обробляти через відео. 

Telecare — це різні IoT-девайси, датчики, які допомагають контролювати стан здоров’я пацієнтів у режимі онлайн, які перебувають на віддаленому лікуванні. Це в майбутньому може суттєво зняти навантаження з лікарів, що є дуже актуальним у реаліях сьогодення.

Рівень поширеності інфекцій набагато вищий у закритому приміщенні, тому "безконтактність" стає нормою, що впливає на наше життя. 

Але нові норми започаткували і нові правила. Зараз у працівників, що працюють віддалено, робота "завжди ввімкнена". Це не означає, що потрібно працювати 24/7, але необхідно бути готовим працювати в особистий час. 

Працівники більше не затримуються допізна на роботі, адже технології зробили їх доступними де завгодно та в будь-який час. 

Раніше люди працювали у визначений графік, що збалансовувало робочий та особистий час. Але цей золотий стандарт був порушений в одну мить.

Безконтактні платежі

Незабаром ми побачимо значне переосмислення зон торгових точок у магазинах, а в деяких магазинах може бути повністю усунено традиційні каси. 

У цьому плані Україна тестує одні з кращих практик, і ми вже зараз можемо побачити в магазинах побутової техніки або навіть продуктових магазинах каси для самостійного обслуговування та безконтактних платежів. 

Вони дозволяють уникати черг, дотримуватись фізичної дистанції та сплачувати покупки безготівковим способом, уникаючи контакту із паперовими грошима.

На мою думку, в найближчі роки на нас чекають такі ТОП-3 тренди розвитку технологічної екосистеми: 

  1. Internet of Behaviors (IoB) (інтернет поведінки) — розпізнавання обличчя, відстеження місцезнаходження та великі дані. 

Наприклад, медичні страхові компанії, які вже стежать за власними клієнтами та частотою відвідування лікаря, споживанням їжі, а також за кількістю відвідувань тренажерного залу

Прогнозують, що до кінця 2025 року більше половини населення світу буде піддаватися принаймні одній програмі IoB. На кшталт системи соціальних кредитів у Китаї.

  1. Кібербезпека кіберпандемія 

Життя в Інтернеті зазнало значних змін, через експоненційне використання інформаційних технологій з'явились нові загрози для кібератак та, зокрема, кіберпандемії. 

Наслідками кіберпандемії стануть широкомасштабний збій критичної інфраструктури та пов'язана з ним економічна криза. Умови, які можуть призвести до кіберпандемії, дуже подібні до умов біологічної пандемії: висока соціалізація та людський фактор. 

"Нульова довіра" це ще одна концепція, яка з’явилася під час ковіду. Шифрування та двофакторна авторизація повинні бути обов'язковими для всіх листувань від приватних до робочих. 

Співробітники компаній не повинні використовувати месенджери для обміну конфіденційною інформацією. Потрібно використовувати тимчасову адресу електронної пошти, а не особисту для нових сервісів та вебсайтів, яким ви ще не довіряєте.

  1. Гіперавтоматизація — прискорення прийняття екосистеми робототехніки

Пандемія посилила аргументацію щодо робототехніки та автоматизації. З'явилась потреба дистанціювання працівників. Дедалі більша потреба в автоматизації вплине не лише на робототехніку, а й прискорення появи 5G. Поява A-commerce — це взаємовідносини та оплата послуг між роботами.

Загалом майже половина з ТОП-50 технологічних (типу Coursera, C3.ai) компаній за час пандемії зросли більше, ніж вдвічі, інші — просто пришвидшили свій розвиток. Але щоб зберегти конкурентоспроможність у цьому новому діловому та економічному середовищі, потрібні нові стратегії та практики. 

Криза COVID-19 не була на порядку денному жодного бізнесу, але вона все ж таки трапилась. Бізнесам та урядам країн слід вже зараз розуміти загрози та бути готовим до наступної пандемії кіберпандемії. 

Одним із важливих уроків COVID-19 є те, що ми повинні краще передбачати загрози безпеки людей та мати чіткий план для ліквідації наслідків, перш ніж вони стануть кризовими. 

Оскільки ймовірність великої кіберпандемії зростає, важливо готуватись до цих подій. З точки зору бізнесу та організації, єдиний спосіб зупинити або обмежити ризик кіберпандемії це впровадити культуру кібервідповідальності та кіберсвідомості як на роботі, так і в особистому житті людей. Це вимагатиме постійної освіти та навчання, як слід реагувати на загрози, з якими ще не раз зустрінуться як бізнеси, так і національні держави.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: