Протягом останніх п’яти років в Україні виникло 352 тис. 838 пожеж, прямі збитки від яких склали 6 млрд 115 млн 589 тис. грн, а побічні – 20 млрд 444 млн 158 тис. гривень. 

На пожежах загинуло 11 тис. 208 осіб, з них – 359 дітей, травмовано 7 362 особи. За цей період на підприємствах, в організаціях, закладах та установах зареєстровано 11 тис. 

31 пожежу, прямі збитки від яких склали 2 млрд 3 млн 750 тис. грн, а побічні – 6 млрд 554 млн 282 тис. грн.

Таку статистику дають у пояснювальній записці автори законопроєкту "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення рівня відповідальності за порушення вимог техногенної та пожежної безпеки" №4157. 

Станом на початок листопада цей законопроєкт був включений до порядку денного Верховної Ради України. Законопроєкт розробила Державна служба з надзвичайних ситуацій. 

У 2019 році за результатами заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної і пожежної безпеки в середньому на об’єкті перевірки виявляли 15 порушень вимог законодавства. 

Близько 30% недоліків, які виявляють контролюючі органи, суб’єкти господарювання ігнорують.

Такий стан справ, спонукав підготувати законопроєкт про посилення адміністративної відповідальності за порушення встановлених законодавством вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким передбачене суттєве збільшення штрафних санкцій та розширення кола суб’єктів до яких вони можуть застосовуватися.

Кодекс цивільного захисту України було прийнято ще у 2012 році, втім, терміни які використовує Кодекс України про адміністративні правопорушення не відповідають банкетним нормам. Додатково узгоджуються норми КУпАП та Законів України "Про екстрену медичну допомогу", "Про центральні органи виконавчої влади".

По друге, пропонується збільшити розміри штрафних санкцій у низці статей 175, 1752, 183, 1888 КУпАП. Мета — забезпечити виховання порушників і реалізувати карну функцію адміністративної відповідальності. Наприклад, пропонують внести зміни до ст. 175 "Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки" КУпАП.

Сьогодні, за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки перебачено можливість попередження або накладання на громадян штрафу максимально у розмірі 119 грн, а для посадових осіб штрафу до 170 грн, що, звісно, не становить суттєвої суми з погляду підприємства.

Нова редакція передбачає штраф для громадян від 30 до 100 н.м.д.г. (від 510 до 1700 грн) і для посадових осіб та фізичних осіб-підприємців – від 50 до 200 н.м.д.г. (від 850 до 3400 грн).

Позитивним є збільшення порогу адміністративної відповідальності за свідомо неправдивий виклик спеціальних служб (аварійно-рятувального формування, поліції, екстреної медичної допомоги) – штраф від 200 до 600 н.м.д.г. (від 3 400 грн і 10 200 грн). Досі штраф складав від 51 до 119 грн. 

Новий законопроєкт пропонує посилити відповідальність за невиконання приписів, розпоряджень та постанов посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, або створення перешкод для їх діяльності. 

Санкція цієї статті передбачає накладення штрафу на громадян від 60 до 200 н.м.д.г. (від 1020 до 3 400 грн) і на посадових осіб та фізичних осіб-підприємців – від 100 до 500 н.м.д.г (від 1 700 до 8 500 грн).

Зараз законодавство передбачає відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки лише у тих випадках, якщо це спричинило виникнення пожежі, що заподіяла шкоду здоров’ю людей або майнову шкоду у великому розмірі.

Автор законопроєкту пропонує встановити кримінальну відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог техногенної безпеки, якщо воно спричинило виникнення аварії. 

При цьому, відповідно до Кодексу цивільного захисту України, техногенна безпека – це відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об’єктах, а також у суб’єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення.

Безумовно, законопроєкт №4157 спрямований на виконання превентивної та виховної функцій, адміністративної та кримінальної відповідальності. 

Втім, звертають на себе увагу розміри штрафів, які, в умовах економічної кризи та карантинних обмежень, можуть виявитися непомірними як для звичайних громадян, так і для підприємців.