"Економічна правда" запрошує на конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги"

Як не провалити "Велике будівництво" через брак кадрів

Як не провалити "Велике будівництво" через брак кадрів

Подальше зростання обсягів будівництва породжуватиме зростання попиту на кваліфікованих працівників.
П'ятниця, 30 жовтня 2020, 17:51
віцепрезидент Національної асоціації дорожників України

Щоб виконати амбітні завдання проєкту "Велике будівництво" — побудувати і відремонтувати кілька десятків тисяч кілометрів доріг протягом найближчих трьох-чотирьох років, потрібно кілька речей. 

Перше – фінансування дорожнього будівництва, друге – інвестиції від компаній-учасників проєкту у нову техніку і технології, третє – кваліфіковані кадри, здатні втілити ці амбіції в життя. 

Утім вже ближчим часом без ефективної участі держави галузь може відчути суттєвий дефіцит таких кадрів.

За різними оцінками, у дорожній галузі під час активного сезону будівництва та ремонтів працює щонайменше 35-40 тисяч людей: від інженерів й проєктувальників, які розробляють проєктну документацію, до машиністів автогрейдерів і шляхових майстрів, які власне й будують дороги. Нині "Укравтодор" звітує про 38 тисяч робітників на 4 тис. км доріг.

Реклама:

Ще близько 120 тисяч робочих місць створюються у суміжних галузях. Це й виробництво матеріалів, проєктувальні й інжинірингові послуги, сфера обслуговування, логістика, торгівля. 

Тобто усього разом із сім’ями дорожнє будівництво є не чужим для понад півмільйона людей. Подальше зростання обсягів будівництва породжуватиме зростання попиту на кваліфікованих працівників.

Експерти стверджують, що кожен мільярд гривень, виділених на дорожнє будівництво, дозволяє працевлаштувати додатково до 400 нових працівників. 

Відтак, якщо взяти проект бюджету на 2021 рік, де на дорожнє будівництво закладено 150 мільярдів гривень, очікувана кількість працівників галузі за цією формулою має становити 60 тисяч людей.

Частково кадровий дефіцит закривають компанії-учасники "Великого будівництва" разом із "Укравтодором" в рамках проєкту "Дороги та робота", за яким за останні півроку було працевлаштовано більше 19 тисяч українців. 

Постійний попит на кадри в галузі штовхає вгору і середню заробітну плату, сьогодні вона вже перевищує 16 тисяч гривень, що майже дорівнює рівню зарплат у Туреччині (за даними Американського інституту економічних досліджень, становить близько 18 500 гривень або 5200 лір). 

А мінімальний рівень, встановлений меморандумом між "Укравтодором" і Профспілкою працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства України закріплений на рівні 9670 грн.

Прискорити економічне зростання та залучити нові інвестиції не вдасться без основної рушійної сили цих змін – дорожніх робітників. 

Саме тому одним з пріоритетних завдань для держави в дорожньо-будівельній галузі є повернення престижу професії дорожника.

По-перше, необхідно популяризувати професію дорожника. Одним із кроків в цьому напрямку може бути перегляд програми підготовки робітничих кадрів і збільшення державного замовлення на кваліфікованих працівників для дорожньої галузі у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах. 

Проєкт "Велике будівництво" гарантує відповідний попит, тож варто забезпечити пропозицію. При чому не лише робітничими, а й інженерними, керівними кадрами. 

Зокрема, потрібно переглянути систему фінансування автодорожніх коледжів і додати крім коштів місцевих – ще й кошти державного бюджету, оскільки потреба у кадрах є не регіональною, а загальнонаціональною. Це питання потрібно було б ініціювати уже при підготовці бюджету на наступний рік.

По-друге, слід сприяти "вирощуванню" в Україні своїх конструкторських, інженерних кадрів, посилювати кваліфікацію проєктувальників мостів, тунелів, інших інфраструктурних об’єктів. 

Адже що "глибше" в регіони буде заходити проєкт "Великого будівництва", тим більше складних і інфраструктурно важливих проектів слід буде реалізовувати. І що більше в України буде власних кадрів, то більш конкурентоздатними будуть компанії галузі не лише на внутрішньому, а й на зовнішніх ринках.

По-третє, потрібне кратне збільшення інвестицій в оновлення застарілої технічної бази навчальних закладів, збільшувати фінансування заробітної плати для викладачів профільних спеціальностей, змінювати та адаптовувати навчальні програми до реалій бізнесу. 

Нині більшість провідних компаній галузі уже мають "шефство" над низкою профільних закладів, які готують для них кадри і приймають на практику кращих студентів. 

Проте ця робота повинна бути системною і проводитися на державному рівні за спільної участі Міносвіти, Мінінфраструктури і "Укравтодору". 

Крім того, "золотим стандартом" у галузі має стати постійне підвищення кваліфікації персоналу і впровадження нових світових технологій дорожнього будівництва. 

У компаніях, які є членами Національної асоціації дорожників, ми уже запровадили такі підходи, завдяки чому працівники постійно підвищують кваліфікацію, переймаючи успішні європейські практики, та обмінюються досвідом з іноземними колегами. 

Вони працюють з найсучаснішою технікою та за новітніми технологіями, адже без цього не можна забезпечити належну якість будівництва. Розроблено програми виробничої практики для студентів та випускників, які мають змогу ознайомитися з повним циклом будівництва та ремонту об’єктів дорожньої інфраструктури. 

Компанії фінансують освіту кращих студентів, практикують дуальне навчання, яке дозволяє молодим спеціалістам паралельно здобувати освіту та працювати і отримувати зарплату. 

Сьогодні галузь дорожнього будівництва України не поступається іншим країнам з точки зору високих стандартів виконання робіт. 

Однак питання приходу нових кваліфікованих кадрів для підтримання цих стандартів на всіх об’єктах – як ніколи актуальне для підприємств цього сектору економіки. 

Спільно держава і бізнес можуть створити умови для покриття цього дефіциту за рахунок збільшення інвестицій у професійну освіту та поліпшення іміджу професії в цілому.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: