"Економічна правда" запрошує на конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги"

Ціна приватизації. Скільки коштує інвестиційне диво Фонду держмайна

Ціна приватизації. Скільки коштує інвестиційне диво Фонду держмайна

Видатки на діяльність Фонду держмайна урізали з 258 до 15 млн грн. Навіщо Фонд просить збільшити фінансування.
П'ятниця, 4 вересня 2020, 17:33
заступник голови Фонду державного майна

Наступного тижня Бюджетний комітет ВР розгляне питання щодо повернення Фонду держмайна частини коштів на підготовку об'єктів до приватизації. 

Мова йде не про якісь забаганки, а про збільшення надходжень від приватизації в декілька разів уже цього року. 

Незважаючи на повну відсутність видатків на заходи приватизації, а також рішення на початку карантину законодавчо заборонити підготовку та аукціони великої приватизації, Фонд державного майна робить неможливе можливим. 

У попередні роки плани з надходження від приватизації виконувалися на 2-3 відсотки. Так, Уряд розраховував отримати до державного бюджету по 17,1 млрд грн від приватизації в 2018 та 2019 роках. 

Реклама:

За підсумками 2018 року, план надходжень від приватизації був виконаний лише на 2%, а 2019 року — лише на 3% (або 268 та 549 млн грн відповідно). 

Для порівняння, незважаючи на коронавірус та кризові явища, пов'язані з ним, за 2020 рік Фонд вже перерахував до бюджету 775 млн грн та за результатами успішних аукціонів очікуємо в вересні додатково надходження в розмірі 1,3 млрд грн! 

 

Чому це вдалося зробити в умовах коронакризи та ще й з мораторієм на приватизацію великих підприємств? 

Серед ключових умов успіху — прозорість процедур і відкрита конкуренція на аукціонах Prozorro.Продажі, активна робота нової професійної команди, а також сучасний якісний підхід до підготовки об'єктів до продажу. 

Фонд держмайна залучив до підготовчих робіт фахових міжнародних консультантів, які забезпечують високі стандарти інвестиційних проектів. 

Щоб підготувати об’єкти до приватизації, треба зробити інвентаризацію, описати, що саме продається, а в деяких випадках провести аудит об’єкта, і це все потребує видатків. 

Крім того, був розроблений новий інструмент для інвестора — електронна кімната даних, яка надає можливість вивчити об'єкт, всі його характеристики та первинну документацію з будь-якого куточка світу та прийняти рішення щодо взяття участі в аукціоні. 

Цей новий інструмент був успішно протестований під час приватизації готелю "Дніпро", ціна за який протягом торгів перевищила мільярд гривень.

Аудит, підготовка якісної технічної документації, робота радників, супроводження покупців, електронна кімната даних — з усього цього врешті-решт і складаються умови для збільшення ціни приватизації, а отже, і умови збільшення надходжень до бюджету.

Звісно ж, всі ці заходи, які спрямовані на якісну підготовку об'єктів до приватизації, мають свою ціну. Але вона не є захмарною, порівняно з позитивним ефектом, який є результатом якісної підготовки для збільшення ціни приватизації. 

Ми в Фонді порахували, що на 1 гривню, вкладену в підготовку об’єктів до приватизації, державний бюджет після успішного продажу отримує 71 грн. І це під час коронакризи і без об'єктів великої приватизації! 

Це надходження від приватизації, які не включають додаткових інвестицій в об'єкти та збільшення податкових надходжень. На кожну вкладену гривню в придбання активу інвестор в подальшому вкладає 4-6 гривень в його розвиток, а отже — в економіку України.

Одночасно ми розуміємо, що справжньою метою приватизації не є одноразові надходження від продажу об’єктів, а політика приватизації полягає в перетворенні непродуктивних, непрофільних та нестратегічних активів у продуктивні, боротьба з корупцією в державному секторі, залучення ефективного приватного власника, створення робочих місць та розширення бази оподаткування. 

Нагадаю, що 30 березня, на початку коронакризи, Верховна Рада України внесла зміни до Закону про приватизацію, заборонивши підготовку та проведення аукціонів великої приватизації. У Фонду забрали фінансування на всі заходи приватизації — як великої, так і малої. 

Із передбачених бюджетом 258 млн у Фонду забрали 243 млн. При чому забрали також кошти за вже підписаними договорами з міжнародними радниками, які на момент цього рішення вже працювали над підготовкою об’єктів. 

 

Таке тотальне зменшення видатків спровокувало ланцюг нових проблем для Фонду. Спочатку казначейство надсилало попередження, а потім почало блокувати рахунки регіональних відділень Фонду за порушення бюджетного кодексу. 

Тобто спочатку в нас забрали кошти за підписаними договорами, а потім почали блокувати рахунки через те, що Фонд не розриває договори з радниками, які вже почали робити свою роботу! 

Попри повну відсутність ресурсів, Фонд перевиконав поставлений ВР бюджетний план з надходжень від приватизації за перші 5 місяців. Крім того, ми звернулись до Уряду і ВР з пропозицією підвищити планку надходжень з 500 млн грн у 5 разів.

Насправді ми знаємо, як дати країні більше коштів, і готові це зробити. Але для цього нам потрібен хоча б мінімальний ресурс.

Поки що нам вдається підтримувати високий темп приватизації, в тому числі з допомогою наших міжнародних партнерів. Саме завдяки їхній підтримці була профінансована підготовка до приватизації готелю "Дніпро". 

На черзі — масштабна приватизація спиртової галузі, і ми не можемо гарантувати її успіху, якщо не матимемо бодай мінімального бюджету на якісну підготовку і супровід.

Про які цифри взагалі йде мова? Фонд обґрунтував важливість та критичність відновлення видатків на підготовку об’єктів до приватизації на весь 2020 рік у розмірі 48 млн грн. 

З березня 2020 року, тобто за 4 місяці, ми провели 126 (!) ітерацій в Уряді, щоб отримати постанову про часткове повернення фінансів на заходи приватизації. З 243 млн грн, які було забрано у Фонду, КМУ врешті прийняв рішення повернути 48,4 млн грн.

Відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону про приватизацію, отримати ці кошти ми можемо виключно через спеціальну бюджетну програму 1020. І ніде більше, ні з яких інших статей ці кошти брати не можна. 

При цьому надходження від приватизації одразу автоматично спрямовуються до державної казни.

Отже, Уряд погодив фінансування, але це рішення повинно бути підтверджено Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Тому 13 серпня Фонд надіслав лист до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету з обґрунтуваннями та рішеннями Уряду. 

Вже 2 вересня відбулося засідання підкомітету, де Фонду була поставлена ціла низка запитань, на які ми підготували цілком вичерпні роз'яснення.

Наступного тижня відбудеться чергове засідання комітету, який має схвалити фінансування Фонду. Від цього рішення залежатиме, чи зможемо ми принести в державний бюджет сотні мільйонів гривень ще цього року. 

З свого боку Фонд готовий щонайменше в 5 разів перевиконати показники з надходжень від приватизації, які закладені в бюджеті 2020 року!

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: