Півроку дії антирейдерського закону: Мін’юст реалізував лиш мізер

Півроку дії антирейдерського закону: Мін’юст реалізував лиш мізер

Які з обіцяних заходів для боротьби з рейдерством виконані впродовж півроку після прийняття антирейдерського закону?
Понеділок, 18 травня 2020, 08:36
адвокат

У листопаді минулого року набрав чинності так званий антирейдерський закон, який передбачав посилення боротьби з рейдерством. У травні минуло півроку його дії, тож маємо чудову нагоду для двох питань: як справи з реалізацією положень цього закону та як взагалі успіхи з подоланням рейдерства? Щодо показників рейдерства, покладемось на аналітику статистики, а у цій колонці дослідимо успіхи реалізації положень закону. Спойлер: їх небагато.

Експерти називали такі ключові положення закону:

- автоматичний моніторинг ризикованих реєстраційних дій;

- оновлення державних реєстрів (нерухомості та бізнесу);

- механізм автоматичного повідомлення про вчинені реєстраційні дії;

- інформаційна взаємодія реєстрів з іншими державними реєстрами, зокрема реєстром судових рішень;

- диференціація санкцій за порушення реєстраторами і нотаріусами, вони ж "критерії за якими визначається ступінь відповідальності за відповідні порушення в сфері державної реєстрації";

- скасування комунальних підприємств як акредитованих суб’єктів, тобто реєстратори в КП не зможуть більше вчиняти реєстрації.

Для реалізації цих положень, закон зобов’язав Кабмін (=Мін’юст) розробити відповідні нормативні акти протягом двох місяців (до початку січня) та внести зміни до реєстрів (протягом півроку). Отже, можемо дивитись на результати виконання цих 6 ключових  завдань.

Почнемо з найпростішого, з останнього: його повністю виконано. Дійсно Мін’юст закрив комунальні підприємства-лавочки рейдерства (з невеликими позитивними виключеннями). Оперативно, у день набрання чинності закону ліквідували доступ до реєстрів усім залишкам КП, основну масу яких вичистили раніше за липень-серпень. Зараховуємо, як успіх.

Оновлення державних реєстрів (перший — реєстр нерухомості та речових прав, другий — реєстр юридичних осіб) є складнішим процесом, який фактично реалізується спільно Мін’юстом і ДП НАІС. Не стану вдаватись у технічні нюанси, однак велика частина незначних (несистемних) змін у функціонуванні реєстрів, які вимагав закон – реалізована. Тому умовний "зарах" з очікуванням завершення всіх робіт.

На цьому частина "виконано" закінчилась, решту завдань Мін’юст не виконав. Розглянемо детальніше.

Тотальний "незарах"

Автоматичний моніторинг ризикових реєстраційних дій не запрацював. Концепційно, він мав нагадувати ситуацію, коли банк блокує підозрілий рух коштів до з’ясування всіх обставин. 

Реалізація потребує аналітики масивів реєстраційних дій, встановлення категорій тих, які найчастіше стають рейдерством, з’ясування характерних ознак і розробка механізму для їх виявлення і блокування. На практиці реєстрації це означало б затримки вчинення тисяч реєстраційних дій, а для реалізації потрібні також зміни до законів. Не реалізовано повністю, власне у Мін’юсті і не намагались – "незарах".

Інформаційна взаємодія реєстрів з іншими державними реєстрами, зокрема, з реєстром судових рішень – без змін. Формально існуюча з початку 2019 взаємодія з реєстром судових рішень фактично не працює. 

Про зрушення щодо використання відомостей інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем нічого не повідомлялось. Більше того, нещодавно у Мін’юсті визнали відсутність взаємодії своїх реєстрів з іншими державними, і навіть заговорили про відродження державної реєстраційної служби. 

Також, незалежна оцінка функціонування реєстрів показала, що у Мін’юсті відсутня навіть стратегія розвитку відомчих реєстрів. Це – тотальний "незарах".

Механізм автоматичного повідомлення про вчинені реєстраційні дії – взагалі було реалізовано ще "попередниками". Так, повідомлення у реєстрі юросіб реалізовано ще у серпні, до набрання чинності законом. 

Можливість відстежувати зміни в реєстрі нерухомості у форматі sms-маяк запроваджено взагалі у 2017 році. Важко зрозуміти, що саме мали на увазі автори закону, і навіщо покладали на уряд виконання вже реалізованого завдання. У будь-якому разі, Мін’юст у листопаді чи пізніше не займався автоматичним повідомленням, хоча розвивати і далі там є що. Тому – "незарах".

Про завдання з розробки критеріїв відповідальності за порушення в сфері державної реєстрації, говорилось роками. Суть питання полягає у непослідовній (неоднаковій) практиці застосування санкцій за порушення в сфері державної реєстрації, допущені реєстраторами чи нотаріусами. 

Наприклад, за одне й те ж порушення у різних випадках когось карають блокуванням доступу до реєстру на місяць, а когось — анулюванням доступу; або, одні й ті ж реєстраційні дії іноді вважаються порушенням, а іноді – ні. 

Не дивно, що ще 2019 року Нотаріальна палата вимагала запровадження критеріїв диференціації, задля послідовної і передбачуваної практики покарання за порушення в сфері реєстрації.

Завдання розробити і запровадити критерії нарешті були покладені на Мін’юст антирейдерським законом. Відповідно, у листопаді заступник міністра Оніщук (вона ж раніше – активістка Нотаріальної палати) вказала на важливість обов'язку КМУ диференціювати санкції за відповідні порушення, допущені в сфері державної реєстрації.

Наприкінці лютого, Оніщук впевнено заявляла про те, що було встановлено диференціацію санкцій за такі порушення і що за систематичні порушення реєстраторів каратимуть.

Прикро, але ці слова виявились просто обманом. Адже у підсумку жодних нормативних актів не було ні розроблено, ні реалізовано. Закріплені критерії не застосовувались у всіх сотнях випадків притягнення суб’єктів реєстрації до відповідальності, що відбулись за ці півроку, а відтак санкції залишились хаотичними і непослідовними. 

Це неважко перевірити у відкритих даних, зокрема рішеннях антирейдерської комісії. Отже, і по цьому завданню – "незарах".

Єдине, і це можна назвати, навпаки, антидосягненням — запровадження додаткової спецперевірки для реєстраторів. Тобто, щоб стати реєстратором, чи поновити доступ до реєстру, необхідно отримати "одобрямс" від Мін’юсту. Причому незрозуміло, що і за якими критеріями перевіряється. 

Зауважу, що у лютому 2019 та ж таки пані Оніщук була проти додаткових перевірок: "Відмовитися від запроваджених незаконних форм фактичної переекзаменації шляхом підтвердження професійної компетентності у сферах державної реєстрації, які містять значні корупційні ризики при їх здійсненні". 

Автоматизований іспит на вміння працювати у реєстрі виявився корупційним, а от спецперевірка ("із застосуванням вибіркового підходу") – нормально, на думку Мін’юсту.

Таким чином, з 6 завдань закону: 1 виконано, 1 виконано умовно, 4 не виконано. І у якості бонусу, ще одним "мінусом" стали спецперевірки. Підсумковий рахунок 2:5 не на користь Мін’юсту і всіх нас з вами.

Цікаво, що 5 травня за ініціативи народних депутатів, обговорили доцільність нового антирейдерського законопроєкту з метою посилити відповідальність за підробку документів та запровадити механізм, який дозволить швидко повертати назад бізнесу активи, атаковані рейдерами.

Є таке поняття, як інертність позитивного результату, казала профільний заступник міністра у листопаді. Що ж, вона мала рацію: от уже півроку – інертність є, а результатів так і нема. Навіть по тому, що мусили реалізувати – бо так передбачив закон.

А ще ж є обіцяний проєкт запровадження єдиного і електронного нотаріату, і нові антирейдерські ініціативи народних депутатів, та й взагалі 2020 – рік протидії земельному рейдерству.

Нелегко вірити у ці глобальні успіхи Мін’юсту, якщо за півроку не змогли реалізувати більшість передбачених антирейдерським законом завдань.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!