Для чого Україні біогаз

Для чого Україні біогаз

Потенціал виробництва біогазу в країні оцінюється 25% споживання природного газу. Що заважає розвитку цього енергетичного сектору?
Вівторок, 12 травня 2020, 16:17
голова правління громадської спілки Global 100 RE Ukraine, народний депутат сьомого і восьмого скликань

Енергетична безпека України значною мірою залежить від природного газу.

У 2019 році його споживання становило 29,8 млрд куб м, а власний видобуток – 20,7 млрд куб м. Забезпеченість власними ресурсами – 69% від потреби.

Амбітні плани щодо збільшення видобутку до 2020 року, так звана програма 20/20, провалилися.

Замість задекларованих 25,2 млрд куб м у 2019 році сумарний видобуток становив 20,7 млрд куб м, навіть зменшившись порівняно з 2018 роком.

Реклама:

Це при тому, що програма була підкріплена мільярдними державними інвестиціями.

За той же час сектор біоенергетики винятково на приватних інвестиціях наростив внесок в енергетичний баланс країни в 1,5 разу. Він замітив 2,5 млрд куб м природного газу у 2015 році і 3,8 млрд куб м – у 2018 році.

Електростанції на біомасі та біогазі можуть зробити значно більший вклад в енергетичну незалежність країни. У 2018 році Україна імпортувала енергоносіїв на 17 млрд дол – це 27% від загального імпорту.

Структура українського імпорту, млн дол, 2018 рік

 
Джерело: Держстат

Біоенергетика здатна залишити в країні значну частку цих коштів – 5-6 млрд дол щороку, що покращить торговельний баланс країни і зміцнить курс гривні. Варто згадати, як важко проходять переговори з МВФ за кожний кредитний мільярд.

Біогаз у світі

Біогазові технології для виробництва електроенергії динамічно розвиваються. У світі їх сумарна встановлена електрична потужність у 2018 році сягала 18 ГВт.

Встановлена електрична потужність біогазових установок, ГВт, 2010-2018 роки

 
Джерело: Міжнародне енергетичне агентство

Активно розвиваються випуск і споживання біометану – біогазу, доведеного до якості природного газу. У 2019 році світове річне виробництво біометану перевищило 5 млрд куб м із середнім темпом зростання 13% на рік.

Потенціал виробництва біогазу у 2018 році в Україні оцінювався 7,8 млрд куб м на рік, що становить близько 25% споживання природного газу.

Потенціал виробництва біогазу в Україні, млн куб м, 2018 рік

 

Проте цей потенціал майже не використовується. На початку 2020 року в країні експлуатувалося лише 170 МВт електростанцій на біомасі і біогазі. Це становило 2,7% від усіх потужностей на ВДЕ без великої гідроенергетики.

Свої рекомендації щодо проблем на ринку відновлюваної енергетики автори виклали в статті "Зелена" генерація: рецепти одужання енергосистеми".

Порівняння структури генерації електроенергії з ВДЕ в Україні із структурою у світі та ЄС показує нетипово низьку частку електроенергії з біомаси і біогазу в Україні.

Так, у світі, ЄС та окремих країнах частка електроенергії з біомаси і біогазу становить 21-26% від виробництва відновлюваної електроенергії без гідроенергетики, а в Україні ця частка у 2,5 разу менша – 9%.

За вироблену електроенергію з біогазу і біомаси сплачується лише 7% витрат за "зеленим" тарифом. Для порівняння: за електроенергію із сонця – 61%.

На жаль, "Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року" в частині введення електричних генеруючих потужностей на біомасі і біогазі провалений: замість нинішніх 170 МВт планувалося мати 950 МВт.

Переваги біогазу

Біогазові установки – це значною мірою підприємства з переробки сільськогосподарських, промислових та муніципальних відходів. Їх розвиток робить великий вклад в екологічну безпеку країни.

Це також важлива складова циркулярної економіки і сталого розвитку, потужний чинник скорочення викидів парникових газів. При сумарному виробництві біогазовими установками 247,4 млн кВт-год електроенергії скорочення викидів парникових газів у 2019 році становило в еквіваленті понад 300 тис тонн СО2.

Електростанції на біомасі та біогазі сприяють розвитку місцевої економіки і приносять кошти в місцеві бюджети. Галузь створює найбільшу кількість робочих місць на 1 МВт-год виробленої електроенергії з ВДЕ, у тому числі в суміжних областях – заготівлі сировини і біопалива, машинобудуванні, логістиці.

Особливо актуальні ці технології в період посухи, оскільки вони використовують як сировину і паливо лісові та аграрні відходи, які призводять до масових пожеж.

Біогазові технології є одним з найбільш раціональних способів переробки сільськогосподарських відходів на органічні добрива. Обсяги внесення органічних добрив в Україні зменшилися в понад 20 разів: з 6,21 тонни на га у 1990 році до 0,28 тонни на га у 2018 році. Внесення на поля цієї органіки компенсувало б зменшення внесення гною внаслідок падіння поголів'я тварин в Україні.

Чи справді електроенергія з біогазу дорога

Агентство Lazard наводить вартість виробництва струму з різних джерел.

Вугільна мегават-година від нової електростанції коштує 60-143 дол, атомна – 112-189 дол, газова пікова – 152-206 дол. Рівень, який ми пропонуємо встановити для електроенергії з біогазу, 134-172 дол, цілком конкурентний, враховуючи екологічні, соціальні та макроекономічні переваги біогазових технологій.

Чому ж тоді опоненти говорять про дорогу електроенергію з ВДЕ? Причин кілька.

По-перше, вони порівнюють вартість електроенергії від амортизованих традиційних електростанцій з новими електростанціями на ВДЕ, у вартості електроенергії яких значну частку займає амортизація обладнання. Порівнювати треба нове з новим, як це робить Lazard. Вважаємо некоректним порівняння нових електростанцій на ВДЕ з традиційними, як це роблять опоненти.

По-друге, у вартість електроенергії від існуючих електростанцій не включено багато важливих складових. Наприклад, у ціну електроенергії від АЕС не включена вартість захоронення відпрацьованого ядерного палива та виведення АЕС з експлуатації. За це, ймовірно, нам свого часу доведеться заплатити з бюджету.

По-третє, обладнання традиційних електростанцій не відповідає сучасним екологічних вимогам. Наприклад, жодна вугільна електростанція в Україні не обладнана системами сіркоочищення, і їх вартості немає у вугільній кіловат-годині.

По-четверте, триває явне і неявне субсидування традиційних електростанцій. Уряд кілька разів на рік виділяє по кілька мільярдів гривень на підтримку вугільної галузі, але цих мільярдів немає в ціні вугільної електроенергії.

Якщо порівнювати коректно, то електроенергія з ВДЕ переважно вже конкурентна з традиційною. Ще більше ситуація зміниться на користь ВДЕ в часі завдяки здешевленню технологій. Також імовірне суттєве підвищення більшістю країн податку на викиди СО2, що теж підвищить конкурентоспроможність ВДЕ.

Будівництво будь-якої генерації призведе до зростання цін на електроенергію в Україні, але хіба ми можемо не будувати генерацію, коли переважна більшість існуючих електростанцій відпрацювала по 40-50 років і підлягає заміні?

При зведенні об'єктів на ВДЕ це зростання буде найнижчим з альтернативних сценаріїв, що підтверджують результати моделювання енергетичної системи України до 2050 року, яке провела фінська компанія Wartsila.

Як біогазу вижити

Усі проблеми неплатежів у секторі відновлюваних джерел енергії стосуються і біогазу. Більше того, проєкти на біогазі і біомасі, на відміну від безкоштовних вітру, сонця і гідроресурсів, повинні сплачувати за сировину і паливо.

Через це в умовах суттєвих затримок з розрахунками за "зеленим" тарифом біоенергетичні проєкти не здатні не тільки обслуговувати кредити, а й закуповувати сировину і паливо, що ставить їх на межу закриття.

Ситуація в секторі критична, адже більшість біогазових станцій працюють як очисні споруди і повинні функціонувати в режимі 24/7/365. Жом, барда, послід, гній, активний мул з очисних споруд, тверді побутові відходи, стічні води є відходами виробництва та споживання. Їх переробка – це питання екологічної безпеки.

Уявіть собі зупинку очисних споруд на каналізаційних стоках Києва. Те саме відбудеться при зупинці біогазових станцій. Закінчиться така зупинка перекритими дорогами, протестами місцевого населення і новими епідеміями.

До цього все і йде, оскільки з такими низькими платежами, як за березень і квітень 2020 року, операційна діяльність біогазових станцій неможлива. Гарантований покупець електроенергії з відновлюваних джерел повинен це врахувати.

Україна з її потужним аграрним сектором має чудові передумови для розвитку біогазових та інших біоенергетичних технологій. Проте якщо не вивести цю галузь із штучної кризи, у якій вона зараз перебуває, ми можемо її втратити, поставивши під загрозу зміцнення екологічної безпеки нашої країни.

Співавтори – Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України, член правління громадської спілки Global 100 RE Ukraine, Євген Лукашевич, керівник Української технологічної компанії

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: