На часі – "сміттєва" реформа

На часі – "сміттєва" реформа

В Україні досі відсутня ефективна система управління відходами. Що пропонують депутати?
Вівторок, 21 квітня 2020, 09:34
заступник голови комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування

Виклики, пов’язані з COVID-19, які постали перед нашою країною, загострюють також і проблему поводження з відходами, адже це питання здоров’я, санітарії та вивозу відходів у час тотального карантину.

Якби ми були трохи швидшими і мали політичну волю, сьогодні нова система управління відходами вже працювала б…

Але ми ще не втратили шанс.

Проєвропейський курс України незмінний, адже наша держава взяла на себе зобов’язання наблизити своє законодавство щодо охорони довкілля до законодавства Європейського Союзу.

Попередній уряд розробив стратегію управління відходами. Потім затвердив Національний план з управління відходами до 2030 року. Наступний крок – прийняття "рамкового" законодавства. 

Власне, проект закону "Про управління відходами", який викликав бурхливе обговорення в комітеті екологічної політики і є саме тим рамковим законопроектом, який екокомітет пропонує прийняти, вдосконаливши текст між читаннями.

Що вирішує цей законопроект?

Він створює загальні "правила гри" у сфері екології та багатьох суміжних галузях і дає певний поштовх для економіки.

Цей рамковий закон – як ген для усього розвитку країни. Закладаємо "хворий" ген – отримуємо  неповносправну країну. Закладаємо хороший ген – народжується здоровий життєздатний організм.

Основна ідея – запровадження ієрархії управління відходами.

Діджиталізуйся і рятуй планету від сміття

Вона передбачає таку послідовність дій: запобігання утворенню відходів, підготовку до повторного використання, рециклінг (переробку),  інші операції з відновлення.

Спалюванню та захороненню підлягають лише ті види відходів, які неможливо переробити.

Саме на такій ієрархії і будується вся європейська політика управління відходами.

Окремо слід приділити увагу і спалюванню відходів. Законом чітко встановлюються усі вимоги до процесу спалювання ­– своєрідні індикатори, які дозволяють визначити, чи дійсно підлягає певний вид відходів такому виду утилізації.

Окрім того, вводиться надважлива норма: встановлюється висока температура спалювання (принаймні 850°C на дві секунди).

Саме висока температура дозволяє знешкодити небезпечні речовини та, відповідно, зменшити кількість викидів у повітря.

Щодо того, чи варто цей температурний поріг підвищувати – ведуться дискусії, але меншим за 850°C він вже точно не буде.

Для того, щоб відходи, так би мовити, знайшли свій шлях – чи то пішли на переробку, чи то на спалювання з подальшим видобутком енергії – вони повинні бути правильно зібрані.

Відтак, вирішального значення набуває створення системи роздільного збору та досортування твердих побутових відходів.  

Щоб така система працювала, у законопроекті приділено значну увагу категорії муніципальних відходів – визначаються повноваження місцевих органів влади, встановлюються цільові показники збирання різних матеріалів, які повинні йти на переробку, вирішуються питання фінансування, а для окремих потоків відходів встановлюються основи для запровадження систем розширеної відповідальності виробника.

Варто зазначити, що "розширена відповідальність виробника (РВВ)" – одна з головних новацій законопроекту.

Це поняття абсолютно нове як для українського законодавства, так і для простого громадянина.

Якщо взяти, наприклад, упаковку молока, то згідно з РВВ, виробник несе відповідальність не лише за якість молока, а й за усі дії після використання продукту.

Тобто його відповідальність – подальший роздільний збір, підготовка до переробки вже використаної упаковки та її подальша переробка.

У Верховній Раді вже зареєстровано два законопроекти на основі РВВ – "Про батареї та акумулятори" та "Про відходи електричного та електронного обладнання".

Вони будуть розглядатися парламентом одразу після голосування за рамковий законопроект. 

Loading...
Детінізація ринку вторсировини та введення її обліку

Цей законопроект може вирішити ще дві надважливі проблеми – це існування тіньового ринку вторсировини та фінансові махінації на різних рівнях. 

Так, наприклад, відходи, які наразі централізовано збираються у кожного з нас з-під будинку, гідним чином не обліковуються.

Це в свою чергу дає можливість суттєво завищувати обсяги перевезення та розміщення відходів на полігонах і звалищах та, відповідно, вимагати більшого фінансування з бюджетів місцевих громад.

Система обліку відходів та необхідність отримання дозволів на операції з ними унеможливить ці правопорушення.

Так, компанії, які щороку продукують не менш як 50 тонн відходів або ж небезпечні відходи, незалежно від їх обсягу, подають декларації, в яких зазначається якому саме суб’єкту господарювання передано відходи на оброблення.

Надалі такий суб’єкт звітує про вид та об’єм відходів, які було оброблено.

Закон дозволить створити інформаційну систему управління відходами, яка діджиталізує більшість процесів, зменшить витрати на працю людей і забезпечить адекватний контроль за обігом відходів.

Таким чином, буде встановлено чіткі правила гри у сфері управління відходами – усі утворювачі відходів та суб’єкти господарювання, які займаються їх збиранням, сортуванням, перевезенням та обробленням, зобов’язані бути зареєстрованими у інформаційній системі управління відходами та надавати інформацію, яку контролюватиме профільне міністерство.

Окрім того, законопроект передбачає створення відкритих для громадськості реєстрів, що забезпечить громадський контроль за цією сферою та полегшить пошук компанії, якій можна віддати відходи на оброблення.

Скажу прямо – без якісної системи обліку відходів закон не працюватиме і зовсім втрачає сенс!

Щодо процесу прийняття законопроекту "Про управління відходами", то після доопрацювання його було рекомендовано направити на повторне перше читання, а суперечливі альтернативні законопроекти були відхилені профільним комітетом.

Та навіть зважаючи на це –  святкувати перемогу ще зарано. Після голосування в залі нас чекає остаточне узгодження позицій з комітетом з питань інтеграції з ЄС, Міністерством енергетики та захисту довкілля та Міністерством розвитку громад та територій України.  

Тож на сьогодні остаточне прийняття рішення залежить від порозуміння більшості народних депутатів та підтримки рішення екологічного комітету щодо незмінності проєвропейського шляху: від усвідомленого поводження з відходами до повного переходу країни на економіку замкненого циклу.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!