Діджиталізуйся і рятуй планету від сміття

Діджиталізуйся і рятуй планету від сміття

Україна лідирує в рейтингу країн-виробників сміття і пасе задніх у рейтингу цифрової конкурентоспроможності. Що ми можемо змінити?
П'ятниця, 1 листопада 2019, 16:45
керівник бізнес-напряму EVO (майданчик Zakupki.Prom.ua та онлайн-сервіс "Вчасно")

На загальний стан екології в країні впливають різні чинники. Серед них – такі несхожі між собою, як діджиталізація та вміння управляти відходами.

Але попри свою відмінність їхнє значення у цьому питанні є дуже важливим. І якщо ситуацію зі сміттям ми власними силами не можемо суттєво змінити, сприяти цифровому розвитку України спроможен кожен із нас. 

Існують світові рейтинги, на перші сходинки яких мріє потрапити кожна країна. А є такі, в яких хотілося б опинитися якнайнижче.

Приклад першого — рейтинг цифрової конкурентоспроможності, другого — розподіл за обсягом сміття на мешканця країни (на домогосподарство)

Україна, на жаль, посідає лідерські позиції не в технологічному, а в "сміттєвому" рейтингу — 9 місце.

Наша країна продукує на рік 10,6 тонн сміття із розрахунку на домогосподарство. Лише уявіть цей обсяг і порівняйте його зі своїм. Щось забагато виходить, чи не так?

За статистикою Євросоюзу, муніципальна частка сміття в загальному обсязі в середньому складає лише 5%, наступні 30-35% — будівельні відходи, роботи пов’язані з реконструкцією, зносом будівель.

Суттєві складові також — сільськогосподарські та індустріальні відходи. Багато країн визнали важливість правильного та безпечного вивезення й утилізації сміття і прийняли закони, що регламентують ці процеси.

Багато хто зосереджується на відстоюванні утилізації. Країнам, що розвиваються, часто не вистачає фінансування для вирішення проблем управління відходами. Схоже, в Україні саме така ситуація. 

Loading...
На жаль, світ сприймає нас як одного з найбільших торговців зброєю, що виробляє понад 474 мільйонів тонн відходів на рік, з яких 448 мільйонів — небезпечні.

Жодна з 105 країн, для яких доступні такі дані, не створює більше небезпечних відходів, ніж ми. Зрозуміло, що рівень переробки у нас низький — всього 3,2%. Порівняйте зі Швецією — 32,4%.

І хоча уряд визнав проблему поводження з небезпечними відходами як актуальну, зрозумілого плану дій наша країна наразі не має. Головна причина відсутності ініціатив у цій галузі — брак фінансування. 

Що нам залишається, якщо ми не можемо вплинути на цю проблему на державному рівні? Робити принаймні те, що в наших силах: сортувати і віддавати на утилізацію сміття, усвідомлено ставитися до придбання речей, мінімізувати використання пластику та відмовлятися від паперу на користь електронних технологій. 

На відміну від "сміттєвого" питання, на цифрову конкурентоспроможність ми маємо більше важелів впливу.

Однак, як не прикро, цього року Україна спустилася ще нижче в глобальному рейтингу, що ранжує країни за наявним рівнем діджиталізації та готовністю до цифрової трансформації суспільства і держави — з 58 (в 2018 році) на 60 місце з 63.

Тут поруч із нами, але кращі за рейтингом Аргентина, Колумбія, Бразилія. Нижче за нас знаходяться лише  Монголія та Перу.

Але в цьому питанні український уряд узявся до роботи серйозно. Створено Міністерство цифрової трансформації, озвучений чіткий план із переводу послуг, що надає держава, в електронний вигляд (проект "Держава в смартфоні").

Верховна Рада приймає законопроекти, що рекомендують використовувати електронні документи, наприклад, електронна ТТН (товарно-транспортна накладна).

Міністр кабінету міністрів одним із перших завдань анонсує відмову від паперу в уряді та у взаємодії між державними органами та підприємствами.

Важливий крок — переведення в електронний вигляд документів, що укладаються між державними підприємствами та постачальниками в системі електронних публічних закупівель ProZorro. 

Ще один центр цифрової компетенції — наша ІТ індустрія, що за обсягами експорту перевищує навіть обсяги експорту зброї. 

Близько 200 тис. ІТ фахівців не тільки створюють нові онлайн сервіси та формують валютну виручку для країни.

Вони щоденно розвивають цифрову культуру українців, які вже мають змогу замовляти онлайн товари, послуги, їжу, квитки, а тепер ще й державні послуги. Старі звички — офлайн процеси — відходять в історію. 

Варто розмістити цей цифровий рейтинг на центральному екрані Майдану Незалежності. Та невтомно пояснювати кожному українцю: наш рівень діджиталізації на 90% залежить від кожного з нас.

Ви можете його суттєво покращити навіть сьогодні — для цього є безліч можливостей. Якщо ви хочете, щоб Україна знайшла своє місце у цифровому майбутньому людства, починайте з себе і свого бізнесу.

Позбувайтеся паперових процесів, використовуйте хмарні сервіси, замінюйте рутинну людську працю на ефективні алгоритми, постійно навчайтеся, цікавтеся досвідом компаній, які вже оцифровують свої процеси, експериментуйте, аби наша країна не стала "шановним" лідером антирейтингу. 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!