Уже чотири роки поспіль в Україні триває економічне зростання.

Економіка поступово відновлюється після різкого падіння, яке вдарило по країні одночасно з війною та російською окупацією Криму у 2014 році.

Коли ми думаємо про сектори, які можуть стати лідерами розвитку, нам нечасто спадає на думку сфера культури.

Водночас, саме культура та креативні індустрії є важливим сектором економіки у сучасному світі і мають значний потенціал для розвитку в Україні.

Ми бачимо в прокаті все більше кінофільмів українського виробництва, країна представлена на міжнародних книжкових форумах та кінофестивалях.

Вітчизняні фахівці, які працюють на перетині мистецтва та комп'ютерних технологій, створюють високоякісні візуальні ефекти для кінофільмів. Одяг, пошитий українськими дизайнерами, все частіше можна помітити на подіумах за кордоном. Як усе це позначається на економіці?

Дані Держстату свідчать, що частка мистецтва, спорту, розваг і відпочинку у ВВП в третьому кварталі 2019 року зросла на 3,8% порівняно з цим же кварталом 2018 року. Це помітне зростання, яке вперше вийшло майже на однаковий рівень з економікою в цілому: ВВП в Україні за цей час піднявся на 4,1%.

У попередні роки ця динаміка була помітно слабшою: частка культури у ВВП зростала значно повільніше. У 2017 році ВВП збільшився на 2,5%, у 2018 році — на 3,3%, тоді як частка культури зросла лише на 0,7% і в 2017 році, і в 2018 році.

Це можна пояснити тим, що в часи економічних труднощів люди не мають змоги витрачати кошти на розваги. Квитки на виставу, нова книжка чи відеогра не належать до товарів першої необхідності, тому на них часто економлять.

У 2019 році Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за підтримки Українського культурного фонду провів дослідження "Економічна привабливість української культури". Воно показало, що у 2018 році українська сім'я в середньому витрачала лише 142 грн на місяць на культуру та відпочинок або неповні два відсотки від загальних витрат середньостатистичної родини.

Отже, ринок культури в Україні невеликий, внаслідок чого доволі важко добре заробляти, працюючи у мистецькій студії, музеї чи бібліотеці.

Під час дослідження ми з колегами опитали діячів культури, експертів та урядовців. Ми хотіли дізнатися, з якими проблемами зіштовхується галузь та що слід зробити, аби працювати у ній та інвестувати в неї кошти було вигідно.

Відповіді респондентів свідчать, що для сфери культури і креативних індустрій характерні такі ж проблеми, як і для інших галузей економіки в Україні.

Це бюрократія та заплутаність адміністративних процедур, через які колекціонеру складно відкрити приватний музей, а мистецькій галереї — укласти договір з художниками-іноземцями. Твори мистецтва непросто ввезти в Україну через високе мито та довгий час проходження митних процедур.

Багато працівників виїжджають за кордон, де знаходять кращі умови для застосування своїх талантів. Учасники опитування говорять про корупцію і неефективне витрачання коштів. Галузь потерпає від застарілого законодавства, яке не дозволяє відкрити кафе або сувенірний магазин при державному музеї.

Ще одна проблема — слабкий захист прав інтелектуальної власності. Піратство, наголошують учасники опитування, призводить до того, що в Україні невигідно створювати та розповсюджувати культурні продукти. Їх можна легко скачати в інтернеті безкоштовно. В результаті українські творці не отримують компенсації.

Разом з тим, опитані представники сектору відзначили і позитивні тенденції. У зв'язку із забороною російських серіалів українські канали почали знімати більше власних продуктів. Попри еміграцію, в Україні працює багато відкритих і талановитих людей, охочих до навчання та здатних генерувати ідеї.

Хоча вітчизняний ринок культурних продуктів та послуг досить малий, попит на ньому зростає. За словами учасників опитування, в Україні збільшується зацікавленість культурою: літературою, музикою, музеями. Навіть такі донедавна "нішеві" заходи як джазові фестивалі збирають тисячі слухачів.

Що чекає на сектор культури та креативних індустрій протягом найближчого року?

За умови економічного зростання інтерес до культури конвертуватиметься у платоспроможний попит. Підтримка культури і мистецтва буде питанням престижу для приватного бізнесу, який виступатиме спонсором культурних подій.

Щоб збільшити цю підтримку, потрібно ухвалити закон про меценатство, який би передбачав дієві механізми заохочення партнерства між бізнесом і культурою.

Багато чого залежатиме від дерегуляції та лібералізації економіки у 2020 році. Прості адміністративні та митні процедури, справедливі і зрозумілі податки, відсутність корупції і тиску — це те, що може дати поштовх для розвитку бізнесу в усій країні та зробити культуру успішним сектором економіки.