Економити не можна витрачати. Як помирити українців і тарифи

Економити не можна витрачати. Як помирити українців і тарифи

Комунальні підприємства з постачання тепла нарікають на свою збитковість і вимагають збільшення тарифів, а люди бідкаються через незадовільну якість та високу вартість комунальних послуг. Як розірвати це порочне коло?
Четвер, 12 грудня 2019, 09:05
кампейнерка з розвитку відновлюваної енергетики ГО "Екодія"

З настанням опалювального сезону українці знову починають говорити про потенційне підвищення тарифів, а влада — спростовувати цю інформацію.

Ціна може зрости не тільки через припинення контракту на транзит російського газу через Україну, а й через запит компаній-постачальників послуг.

Наприклад, комунальні підприємства з постачання теплової енергії по всій країні традиційно нарікають на свою збитковість і виступають за збільшення тарифів.

Тимчасом люди бідкаються через незадовільну якість та високу вартість комунальних послуг — і так з року в рік.

Недавній фільм-трагікомедія української режисерки Надії Парфан "Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго" яскраво ілюструє цю сюрреалістичну ситуацію: компанії не мають коштів для якісного виконання своєї роботи, а жителі не завжди готові за це платити. Тож пошук дієвих рішень саме на часі.

Тарифи — одне з найболючіших питань. У 2019 році воно було четвертим серед найбільш пріоритетних проблем, які турбували українців перед виборами президента (хоча встановлення тарифів навіть не належить до його повноважень).

Протягом опалювального сезону громадяни України витрачають до 15% свого бюджету на комунальні послуги. Водночас у країнах Євросоюзу витрачати на це понад 10% вважається ознакою "енергетичної бідності".

Майже половину енергії українці витрачають на опалення домівок. При цьому вони часто навіть не знають, скільки споживають тепла, не кажучи про використання інструментів, які допомагають його заощаджувати та економити.

Забути про ціну на газ

Згідно з дослідженням Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), Фонду Фрідріха Еберта та ГО "Екодія", 71% опитаних вважають, що енергоефективні заходи допоможуть їм заощаджувати на комунальних платежах.

Найпопулярніші енергоефективні заходи, до яких вдаються українці, — зменшення споживання енергії (86%), газу (72,5%) та води (66%), встановлення лічильників (83%), заміна старих вікон (76,5%) та лампочок (47%). Ще 46% встановлюють у себе бойлери чи негазові котли (наприклад, котли на дровах).

Українці, які провели енергетичний аудит, здійснили комплексне утеплення приватних домівок або багатоповерхівок з ОСББ через участь у державних, муніципальних чи кредитних програмах з енергозбереження.

Лише державною програмою "Теплі кредити" скористалися понад 700 тис українських родин. Їх могло б бути більше, однак у держбюджеті-2020 на "Теплі кредити" закладено лише 0,4 млрд грн замість необхідних 2,2 млрд грн.

Loading...

Попри це, приклади таких родин підтверджують, що енергоефективність це довгострокова інвестиція, яка окуповується, підвищує комфорт в домівках та дозволяє економити кошти сімейного бюджету.

Так, Київське ОСББ "Оберіг на Позняках" реалізувало один з найбільш масштабних проєктів з термомодернізації в Україні і змогло залучити на енергоефективність аж 31,3 млн грн, більшість з яких, 24,5 млн грн, — з державного та місцевих бюджетів.

Тимчасом 19% українців визнають, що готові об'єднатися з сусідами, щоб взяти спільний кредит. Це на 4% більше, ніж було у 2015 році, коли КМІС проводив аналогічне дослідження. Проте, як показують результати, українцям бракує не лише грошей (84% вважають, що енергоефективні заходи надто дорогі), а й знань.

Якщо у 2015 році 35% чули хоча б про одну державну програму підтримки, то зараз їх кількість скоротилася до 29%. 34% вважають, що не знають достатньо про енергоефективні технології. Хоча таких людей зараз менше (у 2015 році їх було 39%), це ще багато. Кожен третій українець не знає, як економити енергію вдома.

Проблеми з розумінням ситуації проявляються ще й у тому, що люди не вірять в об'єктивність тарифів. Лише 9% погоджуються, що для нинішніх цін є вагомі підстави, а 12% вважають механізм їх формування прозорим та зрозумілим. Однак аж 83% переконані, що на вартість послуг впливає корупція на верхніх щаблях влади.

Це важливий показник, адже деякі учасники фокус-груп того ж дослідження визнавали: вони готові платити більше, якщо знатимуть, за що платять. "Я згодна платити такі тарифи, можливо, навіть і більші, якщо конкретно буду знати, що міняються якісь тепломережі, старі труби", — зазначила респондентка з Києва.

Тож для держави важливо спілкуватися з людьми: ґрунтовно пояснювати, чому тарифи такі і на що витрачаються ці гроші. Це допоможе людям спокійніше ставитися до цін. Більш систематичні інформаційні кампанії дозволять їм більше дізнатися про державні програми підтримки, скористатися ними та заощадити власні гроші.

Крім того, багато опитаних розуміють, що збереження ресурсів — це не лише економія, а й енергетична (72%) та екологічна (70%) безпека держави. Тобто людей мотивує не лише гаманець, але й турбота про країну та довкілля.

Крім того, хоча заходи з енергоефективності видаються більшості українців надто дорогими (87%), 40% громадян готові вкладати у проєкти, які окупляться за три-п'ять років. Тобто попит на такі заходи є, і важливим завданням держави є популяризація програм підтримки серед тих, хто готовий ними скористатися.

Поради щодо того, як це найкраще зробити, дають і самі українці.

Найбільше вони довіряють не державним інституціям, а досвіду інших людей. Тож позитивні історії про тих, хто вже скористався державними програми чи впровадив енергоефективні заходи самотужки, допоможуть тим, хто досі вагається, наважитися і зробити свої домівки трохи теплішими, а свої гаманці — трохи повнішими.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!