Фірташ на добривах, або Чому Мінекономрозвитку грає за "Газпром"

Фірташ на добривах, або Чому Мінекономрозвитку грає за "Газпром"

Зовсім недавно уряд увів антидемпінгові мита на російські добрива. Чому це рішення на руку не лише одному окремому Фірташу, якому належать найбільші хімічні підприємства, а, власне, самим росіянам.
Середа, 26 липня 2017, 12:30
народний депутат України ІХ скликання

Дешевий газ, використання державних підприємств та крадіжка передплачених за добрива грошей — це, схоже, реальна бізнес-модель функціонування добривних підприємств Дмитра Фірташа в Україні.

Добрива — це продукт переробки газу, так само, як бензин є продуктом переробки нафти. Більше 80% собівартості виробництва добрив — газ.

У 2014 році, в той час як "Газпром" продавав Фірташу газ по 249 дол за тис куб м, українські добривні підприємства купували його у Ostchem того ж самого Фірташа за ціною 430 дол за тис куб м.

Недавно Міністерство економічного розвитку і торгівлі доклало неймовірних зусиль, щоб увести антидемпінгові мита на російські добрива. Нижче я пояснюю, чому це рішення на руку не лише одному окремому Фірташу, а, власне, самим росіянам. Тільки іншим.

Реклама:

Про Газпром та юристів Фірташа

Схема проста і давно уже всім відома — хімічні заводи Фірташа та підконтрольні йому державні свідомо продавали газ за завищеними цінам, доводячи їх до банкрутства. А "збитки" добривних підприємств Фірташа використовувались як виправдання для введення антидемпінгових мит проти білоруських та російських добрив.

Свого часу Reuters писав, що ця схема дозволила акумулювати двом офшорним компаніям Фірташа 3,7 млрд дол. операційного прибутку, в тому числі накручений борг державних підприємств.

 
Джерело: Економічна правда 

Що у підсумку? Ніхто не покараний, а той же самий Одеський припортовий завод зараз не працює, і не продається. 

У травні 2017 року Апеляційний суд підтвердив рішення Стокгольмського арбітражу щодо боргу Одеського припортового заводу (ОПЗ) перед компанією Ostchem. Таке рішення фактично відкрило шлях до банкрутства підприємства. Також Південний міський суд Одеської області дозволив примусово стягнути з ОПЗ 6,8 млрд грн на користь Фірташа.

Про яку приватизацію там йдеться? Завод уже майже в руках власника Ostchem.

Другий акт "гри" на користь Фірташа — "захист" української добривної монополії шляхом заборони імпорту добрив з Росії. Проте, ця заборона, насправді, лише на руку російському Газпрому, з яким олігарх довгий час співпрацював.

Поговоріть з учасниками добривного ринку: вони прямо кажуть, що Дмитро Фірташ та його добривний бізнес був і є креатурою та де-факто "структурним підрозділом" Газпрому.

Так, Reuters, посилаючись на джерела в Газпромбанку, писав, що той погодився надати Фірташу кредитів на суму 7 млрд дол, з яких, щонайменше, 2 млрд дол було надано. Нещодавно ЗМІ писали, що добривні підприємства Фірташа знаходяться у заставі цього ж самого Газпромбанку.

Газпром робить усе, аби не пускати на український ринок добрива з Росії. Ця монополія дозволяє Газпрому продавати їх в Україні в півтора-два рази дорожче, ніж будь-де у світі.  

 
 

Враховуючи це, рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі щодо введення мита на російські добрива виглядає дуже дивно. Навіщо підігравати Газпрому?

Як уже раніше зазначали ЗМІ, очолює згадану комісію заступник Міністра економіки Наталія Микольска.

До приходу в міністерство вона працювала партнером відомої юридичної компанії "Саєнко-Харенко", одним з головних клієнтів якої був холдинг Ostchem. На сайті юридичної компанії досі є повідомлення, в якому представники Ostchem висловлюють подяку Микольській за успішне лобіювання інтересів у справі уведення антидемпінгових мит щодо російської селітри у 2014 році.

Так, в Україні таке можливо. І ніякого конфлікту інтересів.

Натисніть для збільшення
Натисніть для збільшення

Проте, якою б не була роль Микольської, насправді, рішення про введення антидемпінгових мит ухвалював Степан Кубів.

З анонімних джерел стало відомо, що міністр в останню мить різко змінив свою позицію щодо цього питання і не тільки підтримав пропозицію Фірташа про мита, але й запропонував їх підвищити до 30%. Наразі готується нове рішення про розширення переліку мит на інші види добрив, та їх ріст до 40%.

При цьому Україна в Міжнародному суді з одного боку намагається довести, що продаж газу Фірташем по 430 дол за тис куб м — це фікція. З іншого боку — сама собі суперечить та визнає завищені ціни на газ для введення антидемпінгових заходів.

Про те, що Міжвідомча комісія була некоректною при встановленні антидемпінгових мит, також написав у своєму дослідженні Антимонопольний Комітет України.

 

А заплатить український фермер

Підприємства Фірташа-Газпром в Україні не один рік ллють "крокодилячі сльози" щодо власної рентабельності. Та це не заважає їм спокійно експортувати з України добрива за нижчими цінами, ніж  "збиткові українські".

Так, в 2016 році середня експортна ціна карбаміду з України становила 193 дол за тонну, тоді як середня ціна в Україні була 233 дол. Тобто, в 2016 році було експортовано карбаміду на 273 млн дол за цінами на 20% нижчими, ніж в Україні!

За січень-квітень 2017 року було експортовано карбаміду на 45 млн дол за ціною 228 дол. Середня ціна в Україні за цей період на 23% дорожча — 281 дол.

Якщо ціни в Україні настільки нерентабельні для виробництва, то навіщо експортувати добрива ще дешевше?

Ще один приклад знущання як з боку окремих чиновників так і підприємств Ostchem — наразі різні аграрні організації оцінюють борг підприємств Фірташа-Газпрому за непоставлені добрива в 1,7 млрд грн.

Але і це не все. Держава в особі ПАТ "Аграрний фонд" вирішила простимулювати недержавну хімічну імперію.

Так, приблизно в той самий час, коли зупинився ОПЗ, стало відомо, що відновлюють роботу усі підприємства групи Ostchem — "Рівнеазот", черкаський "Азот", і "Сєверодонецького об'єднання "Азот".

Підприємства отримали 1,1 млрд грн від згаданої державної установи. Керівництво "Аграрного фонду" пояснило, що це вимушений крок "для стабілізації в галузі і запобігання паніки серед аграріїв".

Висновки

Виходить, що Фірташ на гроші Газпрому організував бізнес, який дозволяє йому отримувати газ від державних компаній і не платити за нього.

Крім того, він може доводити до банкрутства держпідприємства, "кидати" аграріїв, продавати добрива в Україні в півтора-два рази дорожче, ніж закордоном, та ще й отримувати захист від Мінекономрозвитку як національного виробника.

І найбільше тут дратує повна беззубість прем’єр-міністра, президента та силовиків, які не можуть розібратись в простих грабіжницьких схемах. А в цей час в центральному офісі Газпрому, напевно, вже помирають від сміху.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: