Навіщо "Газпром" давав Фірташу газ по 249 доларів

Навіщо "Газпром" давав Фірташу газ по 249 доларів

Що мав Кремль, крім ситого лояльного Януковича? Немало. Перше - уникав потреби ділитися з Україною доходами від продажу газу за кордон. Друге - показував світові, що ціна вище 400 дол - "цілком ринкова".
Четвер, 27 листопада 2014, 16:21
Дмитро Дєнков, ЕП

Днями Reuters опублікувало розслідування, наскільки тісно був переплетений бізнес Дмитра Фірташа з Росією і наскільки залежним він був від Москви.

Тут уперше розкриваються умови останніх угод між українським олігархом та російським "Газпромом".

Завдяки цьому стало відомо, яким був ключовий чинник успіху останніх років колишнього пожежника. Це ціна, за якою він купував російський газ.

Як зазначає Reuters, Фірташ платив 249 дол за тис куб м, тоді як НАК "Нафтогаз" купував той же газ у РФ по 412 дол за тис куб м.

Про це, зокрема, свідчать митні документи, на які посилаються автори розслідування.

Отже, для Фірташа - 249 дол, для НАК - 412 дол. Якими ринковими принципами керувався "Газпром"? Дуже цікаво, враховуючи, що Стокгольмський суд уже через кілька місяців повинен ухвалити рішення стосовно ціни на газ для України.

Згідно з російськими митними документами, за останні чотири роки "Газпром" продав Фірташу понад 20 млрд куб м газу за заниженими цінами. Це приблизно вчетверо більше, ніж раніше заявляв російський уряд.

Інші документи, які наводяться у розслідуванні, показують, що за той же період близькі до Путіна російські банки надали Фірташу значні кредитні ліміти.

Так, у березні 2011 року Ostchem Investments отримала від Газпромбанку кредитну лінію на 11 млрд дол. Якраз у цей час олігарх скуповував український хімпром.

Збиткова імперія

Детальніше про "хімічну" імперію Фірташа, яка в останні роки офіційно в "мінусах".

Якщо купувати газ по 430 дол чи як НАК по 380 дол, "добривні" підприємства все одно будуть збиткові. Україна, починаючи з 2009 року, купує російський газ по вищій ціні, ніж він коштує у більшості країн, де виробляють азотні добрива.

Усі підприємства групи Фірташа і два державні хімічні гіганти у 2013 році імпортували газ лише у Ostchem Holding Limited за ціною 430 дол за тис куб м.

* - ДП "Запорізький титаномагнієвий комбінат", ПАТ "Азот", ПАТ "Кримський содовий завод", ПАТ "Рівнеазот", ПАТ "Сумихімпром", ПрАТ "Кримський титан", ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання "АЗОТ", ПАТ "Концерн "Стирол", ПАТ "Одеський припортовий завод" 

Два підприємства - Одеський припортовий завод та "Сумихімпром" - формально належать державі, але операційний контроль за ними, принаймні ще недавно, все одно здійснювали групи олігарха.

Дані за 2013 рік показують шалену формальну збитковість підприємств групи Фірташа та нульову рентабельність єдиного підприємства Ігоря Коломойського.

В Ostchem це завжди пояснювали просто: Росія продає надто дорогий газ, а Коломойський видобуває газ в Україні і забезпечує підприємство власним газом. Наскільки дорогим був для Фірташа російський газ, уже розповіло Reuters.

Купуючи газ у Росії за встановленими для України цінами, підприємства Ostchem ніколи б не отримали прибуток. Хто у здоровому глузді буде працювати з маржею мінус 23-44%? Однак Фірташ бив себе в груди і стверджував, що він благодійник, бо дає роботу десяткам тисяч українців собі у збиток.

Недавно Фірташ дав інтерв'ю "Лівому берегу". У ньому олігарх критикував нинішню українську владу за війну, бідкався, що його заводи на сході стоять, наголошував, що держава пішла не проти нього, а проти українців. Як і раніше, власник Ostchem говорить про себе як про філантропа і патріота. На словах.

На практиці ж через завищення закупівельної ціни на газ він міг економити на сплаті податку на прибуток, демонструючи формально великі затрати на сировину і продаючи готову продукцію за ринковими цінами.

Утім, Росія також не була в програші, і екс-президент України, ймовірно, теж. Ця комбінація, зрештою, влаштовувала всіх її учасників, крім українців.

Що отримав Путін

Що мав "Газпром", крім ситого лояльного президента сусідньої країни? Немало.

Володимир Путін. Фото espreso.tv

Російський монополіст не в змозі кожному продавати газ за такою ж ціною, як Україні. Всюди, куди йдуть труби від Росії, "Газпром" газ уже продає, але ж можна продавати газу більше, наприклад, переробляючи його в азотні добрива.

Добрива - похідний продукт газу, як бензин є похідним продуктом нафти. Близько 80% собівартості добрив - це газ, який для добрив є сировиною. Це той же газ, який пройшов певну хімічну трансформацію.

Під боком, в Україні, є велика добривна імперія, яка може купувати стільки газу, скільки купує третина України. Цю імперію обслуговує великий проект радянських часів - аміакопровод "Тольятті-Одеса", через який можна дешево качати добрива.

Отже, підпільним субсидіюванням Кремль вирішив два питання. Перше - уникнув потреби ділитися з Україною доходами від продажу газу за кордон. Друге - показав світові, що ціна більше 400 дол для України - "цілком ринкова".

До того ж, імпорт газу в Україні звільнений від сплати ПДВ. Ця пільга передбачена Податковим кодексом. Таким чином, підприємствам Фірташа не доводилося очікувати відшкодування ПДВ при експорті.

При цьому добривні підприємства, в тому числі державні, ще й накопичували шалені борги за постачання газу і доводилися до банкрутства.

Хто кредитував Фірташа на десятки мільярдів доларів для купівлі заводів? Газпромбанк. Скоріше за все, планувалося, що згодом державні підприємства можна буде за безцінь забрати. Звісно ж, ніхто уже не збирався платити 600 млн дол, які у 2009 році пропонували за Одеський припортовий завод.

Інша ситуація - з ПАТ "Сумихімпром". У вересні 2014 року на сайті Генпрокуратури з'явилося повідомлення, що прокуратура Сумщини порушила кримінальну справу щодо співробітників підприємства. За повідомленням, службовим особам підприємствам закидають продаж продукції за цінами, нижче собівартості.

Крім того, Головне управління юстиції у Сумській області найближчим часом повинно підготувати висновки щодо наявності або відсутності ознак фіктивного банкрутства "Сумихімпрому".

Існує версія, що більшу частину боргу контролюють структури Фірташа. Мова йде про підприємства, задіяні у постачаннях на завод газу та сировини, а також у торгівлі продукцією.

Тимчасом прес-служба підконтрольної олігарху Федерації роботодавців повідомляє, що Фірташ веде переговори про створення міжнародного фонду відновлення України на 200-300 млрд дол. Розраховує на кредит Газпромбанку?

Фото на головній: Дмитро Фірташ. Фото infosmi.net

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua