Приборкані. Держзакупівлі змінюють обличчя

Четвер, 23 червня 2016, 08:00
Перші місяці роботи ProZorro показали: хоч нова система і має недоліки, її застосування дозволяє зменшити кількість порушень.
Олексій Кот, керуючий партнер юридичної фірми "Антіка"


Інновації в дії

У грудні 2015 року парламент прийняв закон "Про публічні закупівлі".

Це було зроблено для запровадження нової системи закупівель за кошти державних та місцевих бюджетів, а також для подолання корупції у цій сфері.

Досягнути цих цілей планується через запровадження незалежної електронної системи закупівель.

З 1 квітня 2016 року використання цієї системи стало обов'язковим для всіх центральних органів виконавчої влади та підприємств певних галузей.

З 1 серпня 2016 року вона стане обов'язковою для всіх.

У багатьох замовників та учасників державних тендерів виникають питання щодо того, як працює система, які переваги та недоліки вона має, як запровадження системи вплине на роботу осіб, які беруть участь у тендерах.

Якою ж буде нова процедура? Незважаючи на запровадження електронної системи, основні принципи, підходи та вимоги до документів були успадковані від старого закону "Про здійснення державних закупівель".

Перевага такого підходу у тому, що замовники та учасники тендерів знайомі з переліком документів та особливостями їх оформлення.

Відповідно до нової процедури всі документи повинні оформлятися та подаватися в електронному вигляді через спеціальну систему — інтернет-сайт.

Розробники системи ProZorro впровадили електронні шаблони для заповнення багатьох документів, а в перспективі всі документи для участі у тендері будуть подаватися відповідно до впроваджених стандартних форм.

Важливим елементом системи є те, що вона чітко фіксує дату подання тендерної пропозиції, а після закінчення терміну для її подання не дозволяє вносити зміни.

Після настання строку відкриття пропозицій система автоматично розкриває всі пропозиції та сортує їх за критерієм ціни. Ця інформація доступна для всіх учасників, які можуть одразу оцінити свої шанси на перемогу у тендері.

Цікавою особливістю закону "Про публічні закупівлі" є те, що відповідно до встановленої процедури замовник при закупівлі товарів на суму менше 133 тис євро, а робіт — менше 5 150 тис євро повинен відкривати та оцінювати тендерні пропозиції, починаючи з пропозиції з найкращою ціною.

Якщо компанія за результатами оцінки буде визнана такою, що відповідає вимогам та кваліфікаційним критеріям конкурсної документації, інші пропозиції не розглядаються. Завдяки цьому економляться кошти та час замовника.

Для більш дорогих закупівель передбачається трохи інша процедура. Система у день розкриття пропозицій відкриває лише їх частину — стосовно відповідності кваліфікаційним критеріям та технічний опис предмета закупівлі.

Замовник оцінює пропозиції на предмет їх відповідності конкурсній документації і вказує це у системі. Лише після проведення такої оцінки система автоматично (для пропозицій, що були допущені) визначає найбільш вигідну з них.

Такий підхід повинен знизити ризики зловживань під час проведення оцінки, що є одним з найбільш поширених правопорушень у сфері закупівель.

Інша цікава новела процедури — запровадження системи оскарження. Відповідно до нового закону особа подає скаргу на порушення безпосередньо через електронну систему. Система при цьому автоматично призупиняє процедуру закупівлі та надсилає скаргу до Антимонопольного комітету.

Поки що невідомо, наскільки ефективною буде така процедура, і чи використовуватимуть її для зловживань. Водночас, уже зараз очевидно, що завдяки застосуванню електронного документообігу розгляд скарг прискориться.

Перші місяці роботи ProZorro показали: хоч нова система і має недоліки, її застосування дозволяє зменшити кількість зловживань. Як ця система працюватиме після її повноцінного запуску в серпні 2016 року, покаже час.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.