В чому тут загроза банківській системі?

В чому тут загроза банківській системі?

Парадокс ситуації в тому, що дія цього закону поширюється лише на підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності та господарювання, а також на фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності. Але він не поширюється на громадян-споживачів фінансових послуг. При укладенні договорів з громадянами банки можуть дати волю будь-яким забаганкам.
Понеділок, 5 березня 2012, 14:16
адвокат, партнер юридичної фірми "Агентство з питань боргів та банкрутства"

Парадокс ситуації в тому, що дія цього закону поширюється лише на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності, і не поширюється на громадян-споживачів фінансових послуг.

Читаю про "крокодилові сльози" банкірів з приводу законопроекту "Про споживче кредитування".

Особливе розчулення викликає їх невдоволення спробою законодавця обмежити суму неустойки, яка може бути стягнута з споживача.

Дозволю собі нагадати про те, що в Україні ще з 1997 року діє Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Даним законом, передбачено, що розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, обчислюється від суми простроченого платежу, і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Парадокс ситуації в тому, що дія цього закону поширюється лише на підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності та господарювання, а також на фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності. Але він не поширюється на громадян-споживачів фінансових послуг.

При укладенні договорів з громадянами-фізичними особами банки можуть дати волю будь-яким забаганкам як то:

-передбачити стягнення і пені і штрафу за одне й те ж порушення (що суперечить вимогам ч.1 ст.61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення);

- передбачити в договорі обов’язок споживача сплатити комісії за все що можливо;

- визначити стягнення пені у такому розмірі, якому би позаздрили рекетири 1990-х.

Тепер відповідно ж до нововведень, які пропонує законопроект. У договорах про споживчий кредит неустойка може бути встановлена лише у вигляді пені, розмір якої обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також розмір неустойки не може перевищувати половини суми, що одержана споживачем за відповідним кредитним договором. Він не може бути збільшений за домовленістю сторін. 

І найголовніше, неустойка (штраф, пеня) сплачується у третю чергу після сплати прострочки та суми основного боргу.

То в чому ж тут загроза законопроекту банківській системі? В наведенні нарешті ладу на ринку кредитування? У встановлення справедливих умов для споживача?

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!