Нетиповий міністр

Нетиповий міністр

У Данилишина - своя камера, свій унітаз і своя раковина. Має ліжко, табуретку. Йому дозволено мати чистий папір і ручку. Тюремний регламент не дозволяє жодної техніки, навіть радіоприймача на батареях. Тюрма навіть у ЄС є тюрмою.
Середа, 22 грудня 2010, 18:49
Надія Князев, викладач Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій, член Національної спілки журналістів

Держкомстат оприлюднив інформацію, що тенденція виїзду українських докторів наук за кордон на постійне місце проживання зійшла нанівець. Правда, набирає силу тенденція до старіння вчених - 58% українських докторів наук - чоловіків - пенсіонери.

За даними комітету, з 1 жовтня 2009 року по 1 жовтня 2010 року число докторів наук, зайнятих в економіці країни, скоротилося на 677 осіб. З них 202 - померли, 157 - залишили наукову діяльність, 55 - вийшли на пенсію, 8 - виїхали за кордон.

Наймолодший академік Національної академії наук, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки і техніки Богдан Данилишин як тимчасовий закордонний мешканець, певно, у цю статистику не втрапив.

Минуло два місяці, як він тимчасово мешкає за не своєю звичною адресою. Нині його місце перебування - Чехія, Прага, Панкрац, 4, слідчий ізолятор на першому поверсі. Годують чотири рази, щодня дві години прогулюється на свіжому повітрі.

Звичайна камера у цій тюрмі розрахована на чотири особи. Там - чотири залізні ліжка з матрацами, ковдрами і постіллю, стіл, чотири табуретки, унітаз і раковина з краном.

У Данилишина ж своя камера, свій унітаз і своя раковина. Має ліжко, табуретку. Йому дозволено мати чистий папір і ручку. Тюремний регламент не дозволяє жодної техніки, навіть радіоприймача на батареях. Тюрма навіть у ЄС є тюрмою.

19 жовтня 2010 року Данилишина затримали в українській амбасаді Чехії. Народний депутат з Партії регіонів Іван Мирний відразу ж заявив, що у його партії вважають затримання екс-міністра економіки прикладом боротьби з корупцією.

Пригадується перший день на роботі Богдана Данилишина у статусі міністра. Вже наступного дня після голосування за склад уряду Данилишина представляв міністерському колективу перший віце-прем'єр-міністр Олександр Турчинов.

Обоє зайшли до зали, нашпигованої журналістами. Міністр не мав досвіду "працювати на камери". Він нервував, його ручка стала заспокійливою пігулкою.

Новоспечений міністр, оцінюючи поставлені перед ним завдання, відразу зрозумів, що за такої плинності кадрів, яка спостерігалася у міністерстві протягом трьох років, навряд чи вдасться виконати намічене як йому, так і уряду в цілому.

Вже з другого дня роботи міністра стало очевидно, що міністр надасть перевагу непублічному стилю роботи. Проте дуже швидко міністерство, яке не має під собою потужних державних підприємств, стало головним у питаннях економічної політики.

Міністр виділив кілька основних пріоритетів відомства.

Перший - вступ до СОТ і створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Другий - визначення пріоритетних державних цільових програм. Третій - захист прав дрібних акціонерів. Четвертий - створення сприятливого регуляторного середовища для підприємців. П'ятий - формування ефективної рентної політики.

Уряд почав працювати. Міністр також. Звісно, й опозиція не спала. За час роботи попереднього Кабміну у парламенті було зареєстровано не одну поставу про звільнення міністрів. Найбільше прагнули звільнити "термінатора" Луценка.

Звільнення Данилишина не ініціювали жодного разу. І це при тому, що опозиційним колегою міністра була Ірина Акімова. У медіа-експертів, аналітиків і в самій команді Януковича вона користується позитивною професійною репутацією економіста.

Опозиційний міністр економіки критикувала уряд за відсутність антикризових заходів, а Данилишина - хіба що за оптимістичні заяви стосовно кризи. Тобто, Партія регіонів не мала особливих претензій до його роботи.

Данилишин удостоївся особистої похвали першої особи США Джорджа Буша. Ще один американський посадовець, заступник Торгівельного представника США Джон Вероно назваав Данилишина видатним економістом сучасності

Чиновник мав зустрічі з президентами, прем'єрами та міністрами понад 30 країн світу. У 2008 році він понад 70 разів зустрічався з представниками міжнародних організацій і фінансових компаній, у 2009 році - уже сотні разів. Десятки зустрічей було проведено з представниками країн-членів ЄС.

Данилишин активно долучився до процесу вступу у СОТ. Характерно, що він не прагнув для себе жодних піар-дивідендів. Доклався міністр і до популяризації НАТО.

Сьогодні він уже на натівській території, але, на жаль, не в Україні. Екс-міністр звертався у міський суд Праги із проханням відпустити його під заставу 10 тисяч євро. Прес-служба суду натякнула, що суд відмовив через замалу заставу.

Лондонський суд звільнив під заставу засновника сайту WikiLeaks Ассанджа, якого у Швеції підозрюють у сексуальних злочинах, під заставу 200 тисяч фунтів. Замість тюремної камери він житиме у шикарному 10-кімнатному маєтку з парком і басейном.

Те, що у Данилишина нема грошей, вже знають навіть у Чехії, де й шоколадку вважають хабаром. Відсутність грошей для застави багато що пояснює. Передусім те, що великих коштів у колишнього міністра нема, бо, працюючи науковцем, а потім урядовцем, легально заробити їх він не міг.

Типовий українець і нетиповий міністр.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua