Будівельники і влада: корпорація монстрів

Будівельники і влада: корпорація монстрів

Існують столичні проекти, під які збиралися кошти інвесторів ще 2007 року, а будівництво досі не розпочато. В інших випадках роботи зупинялися на 50-відсотковій позначці.
Вівторок, 9 лютого 2010, 16:01
Дмитро Дєнков, ЕП

Україна зробила свій вибір. Держава отримала номінального президента. Однак війна на цьому не закінчується, вона тільки починається.

Суть зовсім не в істерії, яка триває навколо української "корони". Тим більше, не йдеться про вигадані конфлікти між Сходом і Заходом.

Боротися будуть люди, яким щодня доводиться стикатися із свавіллям невразливої системи влади. Адже схему не змінюють ні "червоні", ні "блакитні", ні "помаранчеві" ярлики. Одні гвинтики замінюють на інші, і механізм знову продовжує випускати бракований продукт.

Почуття недовіри українців до системи тільки посилюється. Багато хто опускає руки, усвідомлюючи власне безсилля перед "корпорацією монстрів". А в цей час квазі-політики разом з окремими квазі-бізнесменами заганяють економіку у безвихідь.

Так, за підсумками 2009 року обсяг промислового виробництва скоротився на 21,9%. При цьому жодна з галузей промисловості не показала позитивних результатів за підсумками року.

Будівництво продемонструвало ще більш приголомшливий результат - падіння на 48,2%. Зупинилися роботи на 2 тисячах будівельних майданчиків країни. Діагноз - фінансова криза.

За час бурхливого розвитку ринку нерухомості тільки у Києві з'явилося більше 250 будівельних компаній. Більшість з них були невеликими підприємствами, які не мали власних обігових коштів і працювали за рахунок грошей інвесторів або кредитів.

Будівники залучали кошти по-різному. Повний список інструментів перелічений у законі про інвестиційну діяльність. Однак найпопулярнішими були фонди фінансування будівництва, пайові фонди, недержавні пенсійні фонди або випуск безвідсоткових облігацій.

З початком кризи більшість малих фірм і навіть деякі досвідчені девелопери виявилися незахищеними. Фінансова система дала збій, і ризики будівельників не виправдали себе. У підсумку, в Україні з'явилося безліч недобудов з армією розгублених інвесторів.

Саме малий інвестор, за словами політиків та будівельників, може допомогти галузі, але неправомірні дії окремих компаній і бездіяльність влади вбивають довіру українців.

За словами аналітиків ринку нерухомості, призупинення багатьох будівництв і часті перенесення термінів здачі будинків в експлуатацію призвели до переорієнтації попиту на вторинний ринок. Таким чином, попит на житло в нових будинках зменшився втричі.

Судячи з усього, знадобиться щонайменше п'ять-десять років, щоб люди змогли забути таке зневажливе ставлення до себе і знову почали інвестувати у будівництво.

Ситуацію ускладнюють непрозорі проекти і нові шахрайства. Деякі компанії пішли на відверті махінації, користуючись тим, що все можна списати на кризу.

Такою інформацією сьогодні рясніють усі форуми, пов'язані з ринком нерухомості. Наприклад, існує декілька столичних проектів, під які збиралися кошти інвесторів ще 2007 року, а будівництво досі не було розпочато.

В інших випадках "будівельники" розпочинали будівництво, але виконавши роботи тільки на 50%, вони починали шукати прогалини у недосконалих угодах і залишали інвесторів ні з чим.

У зв'язку з таким свавіллям підприємців деякі ініціативні групи, які займаються проблемними новобудовами, навіть створили окремі сайти і опублікували там листи-звернення до правоохоронних органів.

Чи переглядають подібні сторінки, наприклад, представники міської влади Києва? Питання щодо інвесторів проекту "Еліта-Центр" досі не врегульоване, а тимчасом у столиці вже є кілька подібних шахрайств, які можуть закінчитися набагато гірше.

Аналіз ринку проблемних новобудов показав, що деякі сумнівні об'єкти вимагають більш ретельного огляду.

Читайте незабаром на "Економічній правді" серію матеріалів, присвячених деяким недобудованим об'єктам міста Києва.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!