Могилевич, снігова людина

Понеділок, 28 січня 2008, 18:19
Семена Могилевича прибрали зі сцени. Але був він декорацією чи самостійним актором - ось у чому питання. Банальне пояснення - наступнику Путіна для зразково-показового процесу потрібна жертва - тут видається надто банальним. На відміну від гри зовнішньополітичної чи міжкланової боротьби всередині країни. Впадає в око його надмірна легендарність. Тут і підводний човен, і чотири "Боїнги" з однаковими бортовими номерами, що нібито йому належать.


Інновації в дії

Могилевич не є міфологізованою фігурую в свідомості російського обивателя, він - не Басаєв і не Усама бін Ладен. Його ім'я - легенда у колі експертів-суспільствознавців, проте аж ніяк не тема для обговорень на середньостатистичній кухні. Тому демонстративна розправа над такою фігурою навряд чи принесе очки у електоральній грі.

На відміну від гри зовнішньополітичної чи міжкланової боротьби всередині країни.

Казковий персонаж?

Якщо уважніше проаналізувати інформаційний образ Могилевича, то в око впадає його надмірна легендарність. Тут і підводний човен, і чотири "Боїнги" з однаковими бортовими номерами, що нібито йому належать. Кажуть, що Могилевича охороняють екс-офіцери ізраїльських спецслужб - якраз тих спецслужб, які на нього полюють.

Могилевич вільно пересувається планетою, незважаючи на те, що його шукають всюди через Інтерпол.

Інтереси цієї людини також непересічні. Могилевич стоїть за РосУкрЕнерго в Швейцарії, Могилевич керує Дмитром Фірташем в Україні, Могилевич відмиває гроші російської мафії в Нью-Йорку, Могилевич торгує зброєю в Африці. Словом, Могилевич є універсальною відповіддю на всі питання щодо таємниць, пов'язаних із темами газу і спецслужб.

Газ і спецслужби - це вам нічого не нагадує?

Так, газ і спецслужби - це Кремль. Навіть не окремо Путін, а Путін і Ко, та умовна багатоголова істота, яка зараз є фактичним володарем Російської Федерації.

Кримінальний авторитет?

Дуже часто Могилевича нагороджують титулом "кримінальний авторитет". Справді, Могилевич займався за життя криміналом, але чи є він авторитетом у дуже консервативному середовищі російської злочинності - в цьому є чимало підстав сумніватися.

Кримінальний світ має чітко визначений кодекс поведінки, який Могилевич явно порушує. Наприклад, разом із ним  у справі "Арбат-Престижу" (серед засновників якого у свій час був Дмитро Фірташ) затримали його ділового партнера, такого собі Володимира Некрасова. Подейкують, що той має досить оригінальну орієнтацію, а свій перший мільярд заробив у 24 роки. При цьому Некрасов є не тільки партнером Могилевича у бізнесі, але й другом сім'ї - тобто перебуває у приязних стосунках як із самим Семеном Юдковичем, так і з однією з дружин Могилевича Галиною.

Таких стосунків із такими людьми у кримінальному середовищі, м'яко кажучи, не схвалюють і не розуміють.

Можливо, це все плітки ворогів, Могилевич - справжнісінький російський мафіозі й "понятія" поважає. А може, все дещо не так, і "понятія" порушуються - наприклад, у частині співпраці з владою. В такому разі Могилевичу вже немає необхідності бути "нормальним пацаном", оскільки втрачати в сенсі іміджу серед криміналітету йому вже нічого, і можна якшатися з людьми на кшталт Некрасова.

Геній газових схем?

Автор цих рядків визнає свою помилку, оскільки раніше приписував Фірташу певну геніальність, яка вирізняла його навіть серед колег по олігархічному цеху. Справді, відносна геніальність присутня в організації газового бізнесу РосУкрЕнерго, номінальними співвласниками якого зараз є Дмитро Фірташ та Іван Фурсін. Але належить ця геніальність, мабуть, не цим двом, а комусь іншому.

Проаналізувавши життєвий шлях Дмитра Фірташа, можна зробити висновок - ця людина мало коли була самостійною у бізнесі, і зі свої перших кроків вона була значною мірою номінальним керівником і номінальним власником (матеріали з цього приводу будуть оприлюднені на сайті ЕП найближчими днями). Тому за цими параметрами - він ідеально підходить на роль зіц-головуючого для РУЕ та інших активів.

До речі, реакція Фірташа на затримання Могилевича була показовою. Як тільки стався арешт, у наступному ж номері російських "Вєдомостєй" з'явилося інтерв'ю номінального співвласника РУЕ. Лейтмотивом якого було заперечення будь-яких реальних зв'язків швейцарської компанії з затриманим і запевнення в тому, що компанія має намір працювати далі.

Більшість людей, навіть не маючи матеріалів спецслужб та свідчень очевидців, розуміють: надмірна непублічність олігарха Дмитра Фірташа - не так собі. І публіці підкидали ім'я Могилевича, таємничого та гротескного - "снігова людина" та й годі!

Снігова Людина з великої букви

Ця "снігова людина", тим не менш, зуміла вирішити низку надзавдань у царині побудови газових контрактів - та ще й так, що її інтереси перемогли інтереси великих держав...

По-перше, хтось "переконав" Туркменістан продавати газ лише Росії. Хоча, наприклад, на 2006-й рік у України був підписаний із туркменами контракт, за яким вони мали отримати майже весь газовий експорт Ашхабаду собі. Цей контракт навіть демонстрував Єхануров обмеженому колу осіб - мабуть, щоб показати могутність тих сил, що переступили через цей документ.

Друге, ще більш фантастичне: хтось "переконав" Росію перепродавати весь цей газ за собівартістю швейцарській компанії... Третє - хтось в Україні дав цій компанії чудові умови транзиту та зберігання газу (звісно, теж майже за собівартістю). Четверте - хтось "посприяв" тому, що ця компанія монопольно контролює весь прибутковий сегмент збуту газу в Україні - а це ледве не найбільший ринок у Європі. Є п'яте, шосте, сьоме - але достатньо і тих чудес, що їх уже було змальовано.

Чи не забагато чудес для "кримінального авторитета"? Можливо, йому допомагали потужніші чарівники з кремлівською пропискою?

Які тепер, коли Путін залишає пост президента, замітають свої сліди, "закриваючи" Могилевича. Щоб він ніколи і нікому не зміг розказати правду.