Повоєнна відбудова громад: чому її не слід відкладати до перемоги та як зробити процес ефективнішим

За підтримки Уряду Великої Британії
12 березня 2024
Повномасштабне вторгнення рф завдало Україні колосальних збитків – за оцінками Світового банку, за перший рік війни вони склали 411 млрд доларів. За даними Київської школи економіки, лише збитки інфраструктури станом на січень 2024 року оцінюють у 155 млрд доларів. Найбільше постраждав житловий фонд (58,9 млрд доларів), на другому місці – об’єкти інфраструктури (36,8 млрд доларів), на третьому – активи підприємств та промисловість (13,1 млрд доларів). Збитки зростатимуть до завершення активних бойових дій.
За кожною цифрою криється чиєсь зруйноване житло, школа чи лікарня. Пошкоджений міст, яким сотні громадян дістаються до роботи чи магазину. Зруйнована дорога, якою фермери возять власну продукцію. Понівечена інфраструктура заважає мешканцям громади жити повноцінним життям. Чим довше ці об’єкти не відновлюють, тим більше людей залишає громаду і тим менше шансів, що вони повернуться у майбутньому.
З огляду на колосальні обсяги пошкоджень, відбудову інфраструктури неможливо покрити лише за рахунок коштів міжнародних інвесторів чи державного бюджету. Навколо цього процесу повинні об’єднатися усі стейкхолдери – населення, місцевий бізнес, держава, міжнародні неурядові організації та донори. Від їхньої співпраці залежить, як швидко громади відбудуються та повернуть нормальне життя для своїх мешканців.
Лідером у відновленні стануть місцеві громади, оскільки вони краще за інших розуміють власні потреби та пріоритети. Утім, однією з глобальних проблем є недостатня спроможність громад спланувати та оптимізувати процес повоєнного відновлення: визначити пріоритети, оформити першочергові потреби у проєкти та залучити фінансування. Це не дивно, адже до повномасштабного вторгнення вони не займалися, ба навіть не могли уявити, що будуть займатися проєктами такого масштабу.
Як допомогти громадам ефективно спланувати процес відбудови та залучити кошти донорів, пояснює "ЕП". Матеріал підготовлено у співпраці з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України та за підтримки Уряду Великої Британії.

Відновлення громад сьогодні – драйвер економіки держави

Від повномасштабної війни росії проти України постраждали сотні територіальних громад. Вони не можуть повноцінно функціонувати, навіть якщо бойові дії на її території припинилися.
Проблеми постраждалих від війни регіонів не обмежуються зруйнованими житлом та об’єктами інфраструктури – вони є значно глибшими. Їх перелік сформулювала заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Азархіна.
Ключова проблема втрата людського капіталу. За різними оцінками, кількість вимушених переселенців вже становить від 5 до 7 мільйонів. Показники народжуваності скорочуються, показники смертності зростають. Тож регіони, що найбільше постраждали від війни, ризикують отримати суттєвий дисбаланс між пенсіонерами та працездатними людьми.
Друга проблема пов’язана зі структурними змінами в економіці. Реальний ВВП України за підсумками першого року великої війни скоротився на 29,1%, експорт промислової продукції за деякими групами – на 50-70%. Економіка східних та південних регіонів суттєво втратила внаслідок релокації понад 800 підприємств.
Люди і підприємства не поспішають повертатися навіть у ті регіони, в яких бойові дії вже припинилися. Очевидна взаємозалежність: мешканці не повертаються, адже зменшились кількість підприємств, робочих місць та рівень зарплат, а бізнес не повертається через зменшення відсотку працездатного населення. Інший фактор, що впливає на людей – недостатній рівень безпеки, зокрема відсутність належно облаштованих укриттів у закладах освіти та громадських місцях. Поверненню бізнесу заважають інфраструктурні проблеми – пошкоджені дороги, мости, перманентні проблеми з постачанням електроенергії.
Очевидно, що кожна громада має різний досвід двох років війни. Певні території перебували під окупацією, інші – ні, деякі міста та села зруйновані вщент, інші – потерпали від точкових ударів і мають менше руйнувань. Кожна громада краще розуміє, що потрібно відновлювати на її територіях в першу чергу, а відтак може планувати свій стратегічний розвиток.
Олександра Азархіна
"Громадам варто ретельно підійти до планування майбутнього розвитку. Це має бути виважена та ґрунтовна стратегія, не набір кліше. Місцевим органам самоврядування необхідно чітко оцінити потреби у відновленні, визначити візію розвитку, перетворити набір ініціатив у конкретні проєкти, обрати пріоритети та визначити джерела фінансування", – вважає заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Азархіна.
За досвідом проєкту Good Governance Fund "Планування відновлення в громадах", який фінансується Урядом Великої Британії та втілюється Abt Britain та KPMG в Україні спільно з Мінвідновлення, громади передусім  займаються відновленням об’єктів, критично важливих саме для повернення мешканців. Це освітні та медичні заклади, а також об’єкти комунального господарства. Логіка очевидна: якщо повернуться люди – повернуться і підприємства.
Показовий приклад – Новопокровська громада Харківської області. Вона отримала грант від проєкту Великої Британії на розробку проєктно-кошторисної документації щодо відбудови Есхарівського ліцею. Відновлення цього закладу дасть змогу повернути до очного навчання 400 учнів, які зараз змушені навчатися дистанційно.
До
Після
Новопокровська громада, Харківська область
Такий самий шлях обрала Кароліно-Бугазька громада Одеської області, яка реалізує проєкт з відновлення дитячого садка "Золота рибка" в селищі Затока. Садок не працює через відсутність належно облаштованого укриття. Громада з прицілом на майбутнє розробила комплексний проєкт реконструкції закладу: передбачена не лише реставрація приміщення та побудова сховища, а й заміна кухонного обладнання, облаштування альтанок.
До
Після
Кароліно-Бугазька громада, Одеська область

Серед проблем громад – нестача коштів та проєктних менеджерів. Як вийти з ситуації

Оскільки місцеві громади стають лідерами у відбудові регіонів після війни, на них лягає велика відповідальність з пріоритезації процесу відновлення. Саме вони мають сформувати стратегію та визначитися, які об’єкти сприятимуть економічному розвитку громад, а відтак потребують відновлення першочергово. Утім, без співпраці з іншими учасниками процесу – урядом, громадськістю, міжнародними урядовими організаціями та донорами – громади не впораються.
"Наразі Україна досягла значного прогресу в реформах децентралізації та передачі повноважень і ресурсів в територіальні громади. Саме вони сприяють стійкості регіонів і муніципалітетів країни та підтримують громадян на місцях", – пояснює в коментарі "ЕП" Катерина Андрущенко, програмна менеджерка Good Governance Fund (Посольство Великої Британії в Україні). 
За її словами, зараз насамперед потрібно зміцнювати ресурси та спроможності громад, аби вони могли реалізовувати великі проєкти відновлення. Підтримка громад на цьому етапі стане основою для їхнього довгострокового економічного розвитку.
Великий виклик, що стоїть перед громадами у процесі відбудови – необхідність стратегічно планувати цей процес. До війни лише одиниці реалізовували масштабні проєкти на кшталт диверсифікації постачання електроенергії чи побудови великих інфраструктурних об’єктів. Тож, аби впоратись з цим викликом, громадам необхідна цільова підтримка у розробці та реалізації стратегічних планів відновлення. Важливим в цьому контексті є оновлення Державної стратегії регіонального розвитку на 2024-2027 роки з урахуванням нових викликів у сфері відновлення та можливостей для розвитку, що дасть змогу громадам чіткіше визначити власний вектор розвитку на майбутнє.
Василь Кашевський
"Головна складність для громад у плануванні відновлення – невелика кількість бюджетних та грантових коштів на фінансування проєктів відновлення у громадах. Важко щось планувати, не розуміючи, на які ресурси можеш розраховувати. Додатковою проблемою є нестача фахівців з досвідом проєктного менеджменту в громадах", – пояснює керівник групи експертів з регіонального розвитку проєкту "Планування відновлення громад" Василь Кашевський.
Отже, на перший план виходить якісне оформлення проєктно-кошторисної документації проєктів, які громади подають на гранти. Громади потребують цільової підтримки в її розробці.
Як зазначає в коментарі "ЕП" заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Азархіна, Україна планує реалізацію проєктів з відновлення та модернізації територіальних громад, в тому числі за кошти інструменту Ukraine Facility, наданого ЄС. Зокрема, до переліку учасників цього інструменту можуть потрапити і 10 переможців конкурсу проєкту "Планування відновлення громад".
Розроблення проєктно-кошторисної документації до всіх будівельних об’єктів (зокрема, проєктів з відновлення) зараз відбувається на основі сучасних будівельних стандартів щодо доступності, енергозбереження та енергоефективності, ощадливого використання природних ресурсів. Об’єкти, що побудують з розрахунком на майбутнє – комфортними, інноваційними та такими, що відповідатимуть сучасним стандартам – матимуть якісну конкурентну перевагу щодо інших.
Експерти радять громадам якнайбільше залучати власних мешканців до планування відбудови. Окрім того, громадам важливо відслідковувати різноманітні грантові програми та конкурси і подаватися на них зі своїми проєктами. Зокрема, проєкти з відновлення слід подати на фінансування через систему DREAM або напряму до міжнародних донорських організацій.
Один із таких прикладів – проєкт з диверсифікації постачання електроенергії та опалення, який реалізовує Ладижинська громада Вінницької області. Він передбачає побудову автономних котелень. Громада перемогла у конкурсі проєкту "Планування відновлення громад" і вже отримала проєктно-кошторисну документацію, що дозволить розпочати реконструкцію, залучивши кошти бюджету або міжнародних донорів на перемовини з потенційними інвесторами.

Ефективне відновлення: як громаді виграти боротьбу за кошти донорів

Кожна громада, яка постраждала внаслідок війни, повинна чітко уявляти, які перспективи її чекають у майбутньому, наголошує Василь Кашевський. Починати потрібно з пошуку відповідей на глобальні питання – скільки мешканців проживатиме в громаді, якою буде її демографічна структура, якою буде галузева спеціалізація економіки громади та які перспективи існуватимуть для розвитку місцевого бізнесу. Громадам, які постраждали найбільше, важливо визначитись, які населені пункти чи інфраструктурні об’єкти громади доцільно відновлювати зараз, а які доведеться відкласти на довгу перспективу.
Заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Азархіна називає декілька принципів, які допоможуть громадам ефективніше планувати відновлення та, відповідно, залучати більші суми коштів.
  • Залучення до планування відновлення усіх стейкхолдерів, а передусім – мешканців громади. Процес планування відбудови має бути прозорим, а отже громадам слід проводити різні заходи – круглі столи та громадські обговорення, соціологічні опитування, фокус-групові дослідження тощо.
  • Координація та співробітництво на всіх рівнях. Взаємодія з органами державної влади, неурядовим сектором, донорськими організаціями, міжмуніципальне, міжрегіональне та міжнародне співробітництво підвищать ефективність процесу планування відбудови громад. 
  • Дотримання принципу build back better. Розробляючи проєкти з відбудови, слід керуватися довгостроковим баченням розвитку громад, щоб відновлені об’єкти не довелося модернізовувати чи перебудовувати за кілька років. Наприклад, відновлюючи житло,  варто зробити його енергоефективним, а проєктуючи котельню, слід віддати пріоритет альтернативним видам палива.
  • Застосування принципів інклюзивності. При плануванні відбудови потрібно враховувати потреби вразливих верств населення (ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, осіб з інвалідністю). Відновлені об’єкти мають бути комфортними для всіх мешканців громади.
  • Регулярна оцінка та коригування стратегії відновлення. Кожна стратегія потребує регулярного перегляду, аби фактичні результати відповідали очікуванням.
"Громадам, які хочуть більш ефективно знаходити зовнішні ресурси, можна порадити йти за таким алгоритмом: визначити власний перелік потреб та ідеї проєктів, вивчити наявних грантодавців та їхні вимоги, проаналізувати попередніх переможців таких грантів та зіставити потреби власної громади та можливості донорів", – додає Олександра Азархіна.
Також представникам громад слід звертати увагу і на навчальні ініціативи, що реалізують міжнародні неурядові організації. Вони дадуть змогу покращити навички написання та візуалізації проєктних пропозицій та залучення фінансування на відбудову, налагодження співробітництва громад для економії бюджетних коштів.