Як колишній льотчик виготовляє та експортує до США дерев’яні іграшки для дітей

За підтримки Програми USAID "Конкурентоспроможна економіка України"
24 листопада 2023

Підприємець із Полтави Олександр Классович виготовляє дерев’яні екологічні іграшки для дітей. Значну частину продукції продають на американському ринку. Решту – в Україні.

У його майстерні виготовляють понад 100 видів іграшок, серед яких здебільшого – кухонні набори для дітей, десерти, сніданки, торти, піци, чайні набори і багато іншого. Роблять їх переважно з одного виду дерева – липи.

Цього року підприємець став учасником грантової програми від держави Власна Справа, яка впроваджується Міністерством економіки України за підтримки Програми USAID "Конкурентоспроможна економіка України".

Економічна правда в межах спецпроєкту розповідає історії підприємців, які відкрили новий або розширили свій бізнес завдяки державній підтримці.

Від будівельного бізнесу до дитячих іграшок

Підприємцю з Полтави Олександру Классовичу 55 років. У минулому він був льотчиком, за другим фахом – будівельник. У 2000 році вирішив заснувати будівельний бізнес, а за деякий час почав займатися виготовленням корпусних дерев’яних меблів.

Після виходу на пенсію у 2000 році вирішив заснувати будівельний бізнес, а за деякий час також почав займатися виготовленням корпусних дерев’яних меблів.

Кілька років тому до майстра звернулося подружжя – Олена Богуш і Дмитро Сало, які запропонували виготовляти дерев’яні світильники та дерев’яні іграшки для дітей. Олена за спеціальністю – дизайнер, а Дмитро – інженер. Пара розробила ескізи для світильників, а Олександр Классович запустив процес їх виробництва у своїй майстерні.

Світильники виготовляли у зібраному вигляді та орієнтувалися переважно на європейський та український ринок. Але цей бізнес не зайшов. Для України їхня ціна була зависокою, а до країн ЄС – дорого обходилась логістика. Крім того, у розпал епідемії коронавірусу почалися проблеми із доставкою якісної електрофурнітури для виробництва з Китаю.

Тож вирішили зосередитися на виготовленні дитячих іграшок із дерева під окремим брендом. Оскільки розробкою та дизайном іграшок займалися Олена та Дмитро, то назву бренду вирішили скласти із перших літер їхніх прізвищ – SABO.

“Сама ідея виробництва іграшок належить нашій дизайнерці Олені. Я вклав гроші, заснував підприємство, і ми реалізували цю ідею разом”, – зазначає Олександр Классович.

У виробництво підприємець інвестував кілька мільйонів гривень, зокрема й обладнання, на якому раніше виготовляв меблі.

Іграшки є екологічними, сертифіковані в Україні, а також мають американський та корейський сертифікати якості. Вони виконані у мінімалістичному дизайні, мають велику палітру теплих, напівпрозорих кольорів та не містять пластику.

“Ми використовуємо для виготовлення липу та фінські фарби на водній основі”, – пояснює підприємець.

Виготовляють іграшки з липи, і на це є кілька причин. По-перше, липа – це матеріал, який дуже легко піддається обробці. Деревина має білий колір і добре фарбується. Крім того, деревина з липи має невелику вагу, що зменшує витрати на логістику.

“У нас напівпрозорі фарби, тож якщо б деревина мала інший колір, ми не змогли б передати всю палітру дизайну. Ми пробували використовувати березу, грушу, бук, але вирішили зупинитися саме на липі, оскільки це оптимальний матеріал у співвідношенні ціни та якості”, – каже Олександр Классович.

Загалом підприємець виготовляє понад 100 видів дерев’яних іграшок.

“Це розвивавальні ігри, дерев’яний іграшковий посуд, продукти харчування, солодощі. Також є тематичні іграшки, наприклад, ми розробили подарунковий набір “Я – Україна”, серію тематичних іграшок-конструкторів “Італія”, абетки”, – додає співзасновник бренду.

Середня ціна комплекту іграшок – від 450 до 3000 грн. У США іграшки коштують дорожче, ніж в Україні, але підприємець зазначає, що різницю “з’їдає” логістика і розмитнення.

Продавати іграшки за кордоном допомагає участь у міжнародних виставках, реклама в соцмережах. Спеціально для продажів за кордоном у команду взяли працівницю, яка вільно володіє англійською.

“Дівчата працювали з рекламою в Instagram. У 2022 році ми відвідали міжнародну виставку в Парижі, де непогано себе зарекомендували. Зараз, в часи інтернету, немає проблем з тим, щоб показати свою продукцію. Значно складніше налагодити співпрацю з людьми і магазинами”, – вважає підприємець.

Основний закордонний ринок, де продають іграшки з Полтави, – США. Зазвичай купують такі іграшки невеликі сімейні магазинчики. Попит на іграшки тут стабільний, але зростає ближче до свят.

Обсяги виробництва поки не дозволяють вийти на міжнародні платформи з електронної комерції, наприклад Amazon, або співпрацювати з великими мережами за кордоном.

Держава допомагає

В Україні підприємець вибудовує партнерську мережу магазинів, у яких продаватимуть іграшки для дітей.

“Зараз ми працюємо над дилерською мережею. Нас впізнають вже і в Україні, бо я так думаю, що про нас швидше дізналися за кордоном, ніж в Україні”, – каже підприємець.

Цього року Олександр Классович придбав додаткове обладнання для своєї майстерні за кошти державної грантової програми Власна Справа, яка впроваджується Міністерством економіки України.

За кошти державної грантової програми придбали калібрувально-шліфувальний і токарний станки.

“У такий спосіб розвантажили робочі руки і підвищили якість продукції на виході. Додаткове обладнання дозволяє збільшити обсяг виготовлення продукції на день. Тепер ми виконуємо всі замовлення вчасно. До цього нам було дуже важко вкластися в 1-2 тижні. Іноді навіть не встигали виготовити іграшки у домовлений термін”, – пояснює Олександр Классович.

Також він додатково найняв на роботу ще двох працівників, як цього вимагали умови гранту. Підприємець додає, що грант від держави дозволив перекрити лише невелику частину потреб для бізнесу. А для швидкого росту необхідно мати доступ до значно більшого фінансування, що в умовах війни проблематично, адже зараз практично неможливо взяти обладнання у лізинг.

Логістика і війна

Після початку війни підприємець продовжує постачати іграшки до США. Він зазначає, що зросли терміни доставки та вартість логістики. Товари, як і раніше, транспортують до Польщі, яка і до війни була експортним хабом для компанії, а вже звідти – до США.

Частина працівників долучилася до лав ЗСУ. Однак проблем із нестачею працівників на виробництві немає.

“У нас таке виробництво, де половину вакансій можуть займати жінки. Пакування, фарбування, шліфування – дівчата дуже добре справляються з такими завданнями. Хлопці працюють на верстатах”, – каже підприємець.

Він додає, що один із працівників нещодавно повернувся з фронту, і його знову взяли на роботу. Зараз на фронті ще двоє працівників.

У майбутньому підприємець планує надалі розширювати ринки для експорту та збільшити впізнаваність бренду як в Україні, так і за кордоном.

“Перше, що ми хочемо зробити, — це збільшити обсяг замовлень завдяки бренду. Також плануємо вийти на нові платформи торгівлі, відкрити для себе ринок Азії”, – каже Олександр Классович.