Бізнес у селі. Як хліб, сир і кондитерка з невеликого села на Полтавщині дає розвиток місцевій громаді

За підтримки програми USAID "Конкурентоспроможна економіка України"
17 листопада 2023

Зазвичай мешканцям сільських громад важко знайти роботу, а продукцію, яку вони виготовляють, — молоко, ягоди, городину, —  як правило скуповують за копійки. Підприємець із невеликого села Сергіївка, що на Полтавщині, Володимир Опришко, своєю працею змінює усталену роками парадигму. 

Сім’я підприємця забезпечує роботою близько 40 місцевих мешканців, та купує у селян молоко, овочі та фрукти за трохи вищими цінами, ніж у інших громадах.

У Сергіївці Володимир Опришко разом із родиною відкрив пекарню, сироварню та кондитерський цех. Також він має у громаді кілька продуктових магазинів. Продукцію купують далеко за межами села, а хліб возять навіть у сусідню Сумську область.

Частину обладнання на розвиток бізнесу підприємець придбав за кошти державної грантової програми Власна Справа, яка впроваджується Міністерством економіки України за підтримки Програми USAID "Конкурентоспроможна економіка України".

Економічна правда в рамках спецпроєкту розповідає історії підприємців, які відкрили новий або розширили свій бізнес завдяки державній підтримці.

Виробництво, що пахне хлібом і сиром

"У 2018 році ми з дружиною придбали приміщення у Сергіївці. Частину використовували під магазин, а інша частина була вільною і ми не знали, як її використати", — каже підприємець.

Тоді ж він згадав про свою давню мрію — випікати хліб. Із фінансуванням на першому етапі допомогла місцева громада, яка виділила з бюджету частину грошей через фонд підтримки підприємництва. Володимир Опришко доклав ще частину коштів зі своїх заощаджень і відкрив невелику пекарню.

Спочатку там була встановлена лише одна піч, у якій за день випікали до 100 хлібин. Хліб продавали через сільський магазин.

Згодом підприємець почав розвозити хліб по сусідніх селах. Бізнес виявився прибутковим, тож Володимир Опришко вирішив розширити його — придбав другу піч, а згодом і третю.

Випікали уже близько 400 хлібин на день і розвозили його двома автомобілями по довколишніх селах.

Також розширили і асортимент продукції — крім десятка різновидів хліба почали випікати пиріжки.

За рік до війни підприємець виграв грант на суму близько 2 мільйонів гривень. За ці кошти повністю модернізували обладнання пекарні і сироварні.

Підприємець збільшив обсяги виготовлення продукції. Також у громаді створили кооператив до якого входять близько 300 місцевих мешканців. Люди здають на переробку Володимиру Опришку садовину, городину, молоко.

"Ми співпрацюємо із населенням, у якого за ринковими цінами закуповуємо молоко, вишні, сливи, груші, яблука, капусту для переробки", — пояснює підприємець.

Фрукти і ягоди заморожують, роблять варення, яке згодом використовують для кондитерських виробів, йогуртів. Овочі, такі як капусту, солять і консервують і також використовують для випічки.

У пекарні випікають близько 30 видів хліба, близько 15 різновидів здоби, пиріжки.

"Коли ми запускали пекарню, то запросили технолога зі Львова, який тиждень працював у Сергіївці, налагодив процес виробництва за опарною технологією і навчив працівників випікати хліб", — зазначає Володимир Опришко.

Технологічні процеси у сироварні, яку відкрили у 2019 році, налагоджували самостійно.

"Тоді був такий час, що ціна на молоко, яке приймали у селян була близько 5 гривень. У нас була ідея — запустити сироварню, щоб підтримати людей", — каже підприємець.

У сироварні виготовляють переважно м’які сири — адигейський, панір, кисломолочний, сметану, молоко, йогурти, плавлений сир, згущене молоко, масло. Спочатку переробляли невеликий обсяг молока. Зараз обсяги переробки — близько пів тонни на день.

Один із сирів сергіївської сироварні у 2022 році навіть здобув "бронзову" відзнаку на міжнародному конкурсі World Cheese Awards в Англії, де були представлені понад 4 тисячі видів сиру з 42 країн світу.

Більшу частину продукції з сироварні продають через мережу власних продуктових магазинів, яких зараз є сім. До сіл, де немає магазину, продукцію привозять тричі на тиждень, де її продають прямо з автомобіля.

За три кілометри від фронту

Пекарня і сироварня не зупиняла роботу навіть у найбільш критичний період війни.

"Дівчата говорили тікати. Я відповідав, якщо ми всі повтікаємо, то хто буде пекти хліб, годувати пенсіонерів, українських солдатів, які на той час були тут", — пригадує підприємець.
Жоден із працівників пекарні та сироварні, — а це до 40 людей, — не виїхав. "На виробництві у мене гарний підвал із бетонним перекриттям, тому найкраще бомбосховище було під пекарнею", — каже Опришко.

Після початку війни почалися проблеми із борошном та пальним, на яке відразу почали зростати ціни, а потім взагалі почався дефіцит. Пекарня пережила початок війни завдяки запасливості власника.

"У мене завжди зберігалося на виробництві 20-30 тонн борошна. Тому, коли почалися обстріли Миргорода і ми вже бачили спалахи з вікон, у мене на складі був запас борошна, якого раніше вистачило б приблизно на місяць, але ми випекли її за тиждень", —  зазначає підприємець.

Довелося швидко шукати борошно. Тоді він обдзвонив 5-6 млинів, із якими співпрацював до війни та домовився про постачання борошна.

Через те, що більшість схожих підприємств у регіоні на початку війни не працювали, обсяги виробництва продукції у сироварні та пекарні Володимира Опришка збільшилися у 2-3 рази. У пекарні звузили асортимент до 2 видів хліба, якого випікали близько 4 тисяч хлібин за зміну.

"Ми працювали ночами. Особливо, коли Сумщина була окупована, то до нас по хліб з сусідньої області. В перші дні ми навіть не розвозили продукцію своїми автомобілями, бо її забирали одразу з виробництва", — каже підприємець.
"Ми співпрацюємо із населенням, у якого за ринковими цінами закуповуємо молоко, вишні, сливи, груші, яблука, капусту для переробки", — пояснює підприємець.

Також збільшилися обсяги переробки молока. Фермери самі привозили його із сусідніх громад на переробку, бо місцеві переробні потужності припинили роботу.

"Люди не знали, що робити з молоком. Заготівельники припинили приймати молоко. Тому до нас його везли тоннами. На той час ми переробляли до 1,2 тонни молока на сир і віддавали хлопцям на фронт", — пригадує Володимир Опришко.
"Коли ми запускали пекарню, то запросили технолога зі Львова, який тиждень працював у Сергіївці, налагодив процес виробництва за опарною технологією і навчив працівників випікати хліб", — зазначає Володимир Опришко.

Грант від держави на кондитерський цех

Підприємець був одним із перших серед мешканців району, хто став учасником грантової програми від держави "Власна справа". Кошти він отримав на закупівлю обладнання для кондитерського цеху.

"На грантові кошти ми купили тістоміс, пічку, кухонні меблі. Зараз випікаємо близько 100-150 кілограмів тортів на день", — зазначає Володимир Опришко.

Аби швидко запустити виробництво, на роботу запросили кондитера з досвідом і взяли ще кілька нових працівників. Усю продукцію продають через власну мережу магазинів.

За умовами грантової програми, кошти не потрібно повертати, якщо грантоотримувач візьме на роботу мінімум двох працівників і впродовж трьох років покриє цю суму сплаченими податками. Умови участі, за словами підприємця, теж дуже прості — грантова заявка заповнюється через Дію за 20 хвилин. Захист проєкту відбувається онлайн, а кошти на обладнання надходять на банківський рахунок впродовж кількох тижнів.

"Виплатити кошти можна дуже швидко. Якщо бізнес працює, то в будь-якому випадку він платить податки. Думаю, що на початку наступного року ми покриємо податками всю суму", — каже Опришко.

Підприємець має амбітні плани щодо розширення бізнесу. Цього року він взяв в оренду приміщення площею 150 кв. м. куди планує перевезти сироварню. Каже, що є потенціал і для збільшення збору молока.

Місцеві заготівельними платять мешканцям 8 грн за літр. Бізнес Володимира Опришка має ще й соціальну місію, тому він купує молоко на дві гривні дорожче. В таких умовах проблем із нестачею молока для Сергіївської сироварні не буде.