Чим скінчиться великий розпродаж

Чим скінчиться великий розпродаж

Понеділок, 14 липня 2014, 18:36 -
Колишній в. о. президента Олександр Турчинов намагався продати багато підприємств, які обслуговують главу держави. Однак Петро Порошенко, схоже, налаштований зберегти ДУС і вже призначив туди представників "Удару".

Кабінет міністрів відкриває сезон великої приватизації.

Чи правильне це рішення? Схоже, що так.

Багаторічний досвід довів, що державні підприємства не дають державі прибутку і продукують корупцію.

Отже, розумно розпродати максимально великий обсяг державної власності і зосередитися на встановленні прозорого регулювання.

Реклама:

Паралельно - скоротити кількість відомств, які керують державним майном.

Напередодні уряд визначив, які державні об'єкти підуть з молотка у 2014 році. Це надвеликий перелік, який опубліковано нижче.

Однак питання залишаються. Як саме продавати? Скільки грошей повинна отримати держава? Хто повинен не допустити чергових "цільових" конкурсів з приватизації на кшталт дармового продажу "Сумихімпрому", який майже відбувся у червні 2014 року на користь Дмитра Фірташа?

У цьому сенсі Кабмін демонструє ті ж нездорові ознаки, що і його попередники. Голова Фонду держмайна досі не призначений. Відомством керує "виконуючий обов'язки" Дмитро Парфененко, який за часів Януковича продавав майно Києва.

Тоді влада у столиці знаходилася під впливом голови Адміністрації президента Сергія Льовочкіна - бізнес-партнера Фірташа. Отже, можна припустити, що олігарх зберіг деякі важелі впливу на ФДМ.

Формулювання "в. о. голови" цікаве з юридичної точки зору. "Виконувач" залежний від думки уряду, бо за першої ж ознаки непокори може втратити посаду. Відтак, "домовлятися" щодо приватизації підприємств треба з урядовцями. Як буде насправді, покажуть умови продажу.

Що планують продати

11 липня відбулося засідання урядового комітету з питань соціально-економічного розвитку, на якому серед інших були рекомендовані до ухвалення два документи.

Перший - проект розпорядження уряду "Про затвердження переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2014 році".

Другий - проект закону про внесення змін до переліку об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації. Як відомо, останній документ скасовує заборону на продаж деяких підприємств, що вважаються стратегічними.

Ще раніше, під час "зачистки" нормативного поля, урядовці скасували усі аналогічні рішення команди Миколи Азарова. Він теж хотів продати максимум підприємств, але тоді це виглядало як розподіл активів між "сім'єю" та олігархами.

Микола Азаров. Фото kmu.gov.ua

Правда, пізніше уряд Азарова почав сповідувати нову філософію. Його представники переконували, що майбутнє - за державними корпораціями.

Новий Кабмін анулював рішення Азарова не задля припинення приватизації, а для перегляду її правил. Уряду аж ніяк не завадить додатковий фінансовий ресурс.

Арсеній Яценюк уже кілька разів заявляв про велику приватизацію, яку готує його команда. Востаннє про це він повідомив на Всеукраїнському аграрному форумі.

"Ми оголошуємо найбільш масштабну приватизацію за 20 років. Будь-які державні компанії, холдинги та інша нечисть неефективні. Їх діяльність спрямована на одне: на розкрадання грошей, отриманих з державними гарантіями", - заявив Яценюк.

Плани з продажу державних підприємств на 2014 рік і справді грандіозні. У списку об'єктів, які уряд планує приватизувати, - близько 190 підприємств і 130 об'єктів нерухомості. Відомства, які ними управляють, повинні у місячний строк з дня затвердження переліку передати їх Фонду держмайна.

Натисніть для збільшення

За інформацією ФДМ, орієнтовна початкова вартість усіх об'єктів - близько 31 млрд грн. Проте продати всі ці об'єкти протягом року все одно не вдасться.

Закладена у бюджеті-2014 сума надходжень від приватизації становить 17 млрд грн. Наразі у січні-червні вдалося реалізувати майна лише на 51,5 млн грн - це 0,3% від запланованих на 2014 рік надходжень.

Як відомо, плани щодо приватизації, які закладаються у бюджети, досі майже ніколи не виконувалися. Винятком може бути хіба що 2011 рік, коли відбувся скандальний продаж "Укртелекому".

Надходження до держбюджету від приватизації, млн грн

Надходження

План

2008

482

8 602

2009

793

8 501

2010

1 093

10 262

2011

11 480

10 000

2012

6 763

10 000

2013

1 480

10 900

2014

51,5*

17 000

* - січень-червень

Нафтогазовий сектор

Найбільше у приватизаційному списку енергетичних об'єктів. Один з найбільш помітних об'єктів - ПАТ "Укрнафта", яке контролює група "Приват". Йдеться про приватизацію найбільшої нафтогазовидобувної компанії в країні. На продаж планується виставити контрольний пакет підприємства - 50%+1 акція.

Насправді "Привату" ще довго можна не витрачати гроші на купівлю "Укрнафти". Незважаючи на володіння контрольним пакетом, держава багато років є лише номінальним головним акціонером. Всі рішення приймає менеджмент, призначений з відома Ігоря Коломойського.

"Укрнафта" - це класичний приклад того, як приватний капітал може розпоряджатися активом, який формально належить державі. Держава володіє контрольним пакетом, але не контролює правління та наглядову раду.

У 2001 році нинішній голова Дніпропетровської ОДА Ігор Коломойський з партнерами придбав на приватизаційному конкурсі 3,983% акцій "Укрнафти" за 53,6 млн грн. Через подальшу скуповування дрібних пакетів "Приват" довів свою частку в компанії до 42%.

Сьогодні Коломойський та його бізнес-партнер Геннадій Боголюбов входять до складу Наглядової ради підприємства. Екс-керівника "Укрнафти" Ігоря Палицю, який довгі роки керував підприємством і недавно отримав крісло глави Одеської ОДА, преса також називає близьким до Коломойського.

Зараз "Укрнафту" очолює Пітер Ванхеке, якому тривалий час вдається балансувати інтереси "Привату" та держави. Нафта, нафтопродукти та газ продаються "кому треба" і за "якими треба" цінами.

Держава може отримувати великі дивіденди, але і для цього треба домовлятися з "міноритарієм". Тож навіщо "Привату" платити там, де можна користуватися і так?

Інша річ - якщо Коломойський налаштований розвивати компанію, що не притаманно його моделі керування бізнесом. Або якщо він налаштований перепродати підприємство у складі нафтогазової групи, до якої може увійти Кременчуцький НПЗ ("Укртатнафта"). Тоді "Укрнафту" треба приватизувати.

Ігор Коломойський. Фото Шимона Брімана

Частка компанії у видобутку нафти і газового конденсату в Україні становить 68%, у видобутку газу - 11%. Підприємство також одним з лідерів роздрібного ринку нафтопродуктів в Україні. Мережа з 563 автозаправними станціями, що працюють під брендом "Укрнафта", охоплює майже всі регіони країни.

Акції "Укрнафти" котируються на Українській біржі. Вони включені в індекс УБ. Депозитарні розписки на акції торгуються на Франкфуртській фондовій біржі.

Як зазначається у супровідних матеріалах до проекту розпорядження, ФДМ оцінює державну частку в "Укрнафті" 8 млрд грн. Питання лише у тому, хто хоче купити контрольну частку, і хто зацікавлений у збільшенні ціни компанії на торгах.

З українського бізнесу навряд чи хтось буде змагатися з Коломойським. Чи прийдуть іноземці - залежить від того, наскільки прозорим буде майбутній конкурс, і чи скористається своїми важелями впливу дніпропетровський очільник.

До речі, проти приватизації державної нафтогазової компанії активно виступає Міністерство економічного розвитку і торгівлі.

У переліку до приватизації також присутні 40 міськгазів та облгазів. Якою буде їх ціна, залежить від того, чи наважиться Кабмін стати на заваді інтересам Фірташа. Якщо купуватиме не Фірташ, то постає питання, як уникнути приватизації на користь росіян через підставні компанії.

На початку 2000-х років саме вони активно приватизували елементи газорозподільної мережі у Європі. Це цікавий напрямок. У перспективі він дає невичерпний потік "живих" грошей.

Якщо населення не отримує дотацій з бюджету на купівлю газу, а розрахунки більш-менш приведені до ладу, то газопостачання - дуже привабливий бізнес.

Більшість облгазів готувалися до продажу у 2012-2013 роках, але процес цей вийшов надто бюрократичним. Найбільший інтерес вони завжди становили для "віденського полоненого", який монополізував газопостачальну галузь України.

Фото vingaz.com

Втім, його цікавили далеко не всі об'єкти, а лише ті, які вийшли на беззбиткову роботу, і де не потрібно вкладати багато коштів у ремонт газових мереж. Це, зокрема, "Вінницягаз", "Дніпропетровськгаз", "Запоріжгаз", "Івано-Франківськгаз", "Луганськгаз", "Миколаївгаз", "Сумигаз".

Мова йде не про продаж газопроводів, а про компанію, яка на них господарює. На балансі компанії може бути хіба що будівля, де вона розташована.

Енергетика

Уряд планує також позбутися енергопостачальних підприємств. До списку, зокрема, потрапили "Запоріжжяобленерго" - 60,2%, "Миколаївобленерго" - 70%, "Тернопільобленерго" - 50,9%, "Черкасиобленерго" - 46%, "Харківобленерго" - 65%,"Хмельницькобленерго" - 70%.

Також виставлені на продаж генеруючі компанії: 78,3% "Центренерго" та 25%+1 акція "Донбасенерго". Обидві компанії фігурують у планах приватизації з 2010 року. Рік тому ФДМ оцінював сукупні надходження від їх продажу 2-2,5 млрд грн. Уряд Азарова від продажу енергетичних активів хотів отримати понад 8 млрд грн.

Раніше інтерес до підприємства виявляли російські "Інтер РАО ЄЕС" і "Газпром", а також структури Олександра Януковича. За інформацією ЗМІ, структури сина екс-президента заробляли десятки мільярдів на поставках вугілля цим компаніям.

Крім того, уряд вирішив реалізувати пакети акцій тих підприємств, де держава є міноритарієм. Зокрема, це 25% акцій "ДТЕК Дніпроенерго", "ДТЕК Дніпробленерго", "Київенерго", "ДТЕК Західенерго", "ДТЕК Донецькообленерго", "Донбасенерго", "Вінницяобленерго", "Закарпаттяобленерго" та "Сумиобленерго".

Це, напевно, найбільш проблемні пакети, бо вони можуть бути цікаві хіба що власникам контрольних часток. Можливо, деякі власники згаданих підприємств, які підтримували сепаратистів, втратять свої частки, і їх повернуть державі.

Зокрема, такі настрої панують у Дніпропетровській обладміністрації. Про необхідність реалізації подібних планів недавно на своїй сторінці у Facebook писав заступник голови дніпропетровської ОДА Борис Філатов.

Згодом в інтерв'ю "5 каналу" Коломойський заявив, що слід повернути "Укртелеком", "Західенерго", "Дніпроенерго", "Дніпрообленерго", облгази та "Сумихімпром". Водночас йому, начебто, ці підприємства не цікаві.

"У мене багато ідей, але це одна з ідей… Якщо воно (конфісковане майно. - ЕП) державі непотрібне, треба створити акціонерні товариства і акції цих підприємств роздати учасникам АТО і патріотам.

Мені не треба, заздалегідь відмовляюся. Ні посад, ні акцій, ні контрольного пакета. Я нічого не купуватиму, можу розписку написати", - сказав олігарх.

Стосовно енергопостачальних і генеруючих об'єктів експертне середовище наголошує на їх крайній зношеності, причому і державних, і приватизованих.

Інвестиції, залучені завдяки приватизації "в одні руки", повинні були піти на відновлення енергетичної інфраструктури. Однак вони настільки мізерні, що вкрай зношене енергетичне обладнання продовжує деградувати.

Партнером Ахметова у приватизації обленерго може стати холдинг Ігоря Гуменюка, відомий дивними зв'язками з режимом Януковича.

Така співпраця дозволить Ахметову уникнути звинувачень у надто великій концентрації активів у межах холдингу ДТЕК, хоча за бажання Антимонопольний комітет міг би звинуватити "короля Донецька" у монополізмі вже зараз.

Хімпром

Ця галузь - ще одне потенційне поле битви для Коломойського і Фірташа. Загалом сектор у списку "на приватизацію" представлений шістьма підприємствами. Серед них - Одеський припортовий завод та "Сумихімпром".

Власник Group DF, який чекає на рішення суду щодо його екстрадиції у США, не втрачає надії заволодіти цими двома об'єктами. Проте ситуація з продажем "Сумихіпрому" свідчить про втрачені позиції олігарха, який так легко примножував свої статки при попередній владі.

Дмитро Фірташ. Фото i.ua

Як відомо, ФДМ 12 червня планував виставити на Східно-європейській фондовій біржі два пакети акцій компанії "Сумихімпром", які дорівнювали 7,242% статутного фонду. Однак торги були скасовані у зв'язку із скаргою одного з учасників - компанії "Бізнес-інвест", яка захищає інтереси структур "Привату".

Передбачалося, що продаж міноритарного пакета "Сумихімпрому" передуватиме реалізації контрольного пакета акцій підприємства - 92,75%. Успішний продаж дрібних пакетів підприємства повинен був стати орієнтиром ринкової вартості заводу. На неї ФДМ збирався рівнятися у торгах з купівлі основного пакета акцій.

При попередніх спробах продати міноритарні пакети підприємства у 2013 році, які виявилися безуспішними, їх стартова вартість становила 405-406 млн грн.

Водночас, за словами Коломойського, екс-голова ФДМ Олександр Рябченко хотів продати "Сумихімпром" Фірташу за 35 млн дол. Це за оцінками дніпропетровського олігарха-чиновника 7% реальної вартості підприємства.

Загалом компанія Фірташа володіє достатніми обсягами сировини для завантаження виробництва двоокису титану в Сумах, навіть якщо бізнесмен втратить доступ до Іршанського ГЗК і Вільногірського ГМК.

Як відомо, у вересні закінчується термін їх оренди, і уряд повідомив підприємцю, що не має наміру продовжувати договір оренди з його компанією.

Також Фірташ контролює борги підприємства перед іншими фірмами за поставлені товари, які він терпляче формував кілька років. Борги перевищують 1,4 млрд грн, і це тільки сума, визнана судом. Всі борги можуть перевищувати 2 млрд грн.

Для "Привату" титановий бізнес непрофільний, група не має доступу до сировини. Однак можна припустити, що вона братиме участь у конкурсі з продажу титанових ГЗК. Навіщо, і чи вигідно це для України - дуже неоднозначні питання. "Приват" ніколи не був добрим інвестором з точки зору розвитку підприємства чи галузі.

Олександр Рябченко. Фото radiosvoboda.org

Продаж Одеського припортового стане ще одним екзаменом для уряду у протистоянні Коломойський-Фірташ. Якщо, звісно, не з'явиться інший інвестор.

Близько 90% продукції заводу експортується. Його головна перевага - перевалочні потужності, призначені для прийому і перевантаження в морські судна аміаку інших підприємств України та Росії.

Як відомо, у 2009 році уже були спроби приватизувати завод, і тоді його продали "приватівській" фірмі "Нортіма" за 5 млрд грн. Згодом результати конкурсу не без участі екс-прем'єра Юлії Тимошенко були скасовані. Вартість заводу у 2012-2013 роках оцінювалася 4-8 млрд грн.

Машинобудування

Найбільший інтерес серед потенційних покупців становлять "Турбоатом" (72,2%) та "Азовмаш" (50%+1). Ці підприємства, як, зрештою, і ОПЗ, унікальні, тому для їх реалізації потрібні спеціальні рішення Кабінету міністрів.

Ще у 2011 році ФДМ заявляв, що приватизація "Турбоатома" не актуальна протягом найближчих років, оскільки підприємство є стабільно прибутковим.

Відтоді на підприємстві нічого не змінилося. Попри це його все ж виставили на продаж. З його внесенням до списку не погоджуються у Мінекономрозвитку та Мінфіні. Міністерства пропонували замінити "Турбоатом" іншим рівноцінним за вартістю об'єктом, але їх зауваження проігнорували.

Вартість харківського підприємства ФДМ оцінює 5 млрд дол і наголошує, що аналогічних об'єктів з такою ціною фонд не має.

Про безперспективність продажу "Азовмашу" ЕП уже писала. Привабливість цього підприємства була похована депутатом-"регіоналом" Юрієм Іванющенком. Якщо влада захоче націоналізувати підприємства, які дісталися команді Януковича і досі на нього працюють, то "Азовмаш" стане потенційно привабливим холдингом.

Юрій Іванющенко. Фото УП

Добувна промисловість

З великих компаній пропонується продати пакети акцій шахти імені Засядька (16,2%), Львівської вугільної компанії (37,6%) та Запорізького титаномагнієвого комбінату (51%). Загалом запропоновано шість підприємств.

ЗТМК - це потенційна зірка приватизації, як і "Турбоатом". Комбінат є підприємством титанового циклу: виробляє напівфабрикати, які потім використовуються при виготовленні металевого титану.

Це стратегічне підприємство при великих інвестиціях може продовжити титановий ланцюжок. Його варто купувати лише тому, хто отримає доступ до титанових ГЗК.

Водночас у документі відсутні державні шахти, які планував продати уряд Азарова. Ймовірно, їх додадуть у список пізніше, оскільки приватизація шахт йде паралельно з процесом закриття неприбуткових і дотаційних копалень, а це означає великі звільнення шахтарів на сході країни.

Це гостра і хвороблива операція для оздоровлення державних фінансів, але провести її під час українсько-російської війни неможливо.

Для працевлаштування шахтарів доведеться розробляти окрему програму, яка, можливо, передбачатиме їх переселення в інші області України. Тільки після цього частину шахт можна буде приватизувати, а частину - закрити.

Недавно перший заступник голови Міненерговугілля Юрій Зюков завив, що відібрано 38 державних шахт, які можна буде виставити на приватизацію.

За його словами, бюджетні дотації державним вугільним підприємствам Донецької і Луганської областей з урахуванням покриття збитків шахт і виплати зарплати шахтарям на 2014 рік становлять 34 млрд грн.

Державними шахтами цікавиться, зокрема, компанія Arcelor Mitall. Компанія, каже Зюков, хоче купити низку копалень, зокрема, "Артемвугілля" і "Дзержинськвугілля".

Фото УП

Агропромисловий комплекс

Приватизувати планується лише низку хлібозаводів і племінних заводів. Нема у списку й "Укрспирту", яким напередодні обіцяв зайнятися Яценюк.

Загалом Мінагропроду підпорядковується близько 600 підприємств. За словами народного депутата з фракції "Батьківщина" Михайла Апостола, збиток від цих підприємств становить близько 400 млн грн на рік.

Поряд з цим, за даними Державної казначейської служби за 2013 рік загальний борг 20 підприємств АПК перед держбюджетом за надані кредити з державними гарантіями сягає 11 млрд грн. Це половина від усієї суми боргу.

Серед об'єктів інших галузей варта уваги поява у списку "Президент-готелю" та компанії-будівельника метро у Дніпропетровську ПАТ "Дніпрометробуд".

Парадокси

Список об'єктів, які уряд планує приватизувати, містить чимало компаній з кримською пропискою: "Східно-кримська енергетична компанія", "Кримгаз", "Крименерго", "Кримтеплоенергоцентраль", "Джанкойський машзавод". Як держава буде їх продавати, і як новий власник вступить у володіння, невідомо.

Зате у переліку нема підприємств Державного управління справами. В. о. президента Олександр Турчинов намагався продати багато підприємств, які обслуговують главу держави. Однак Петро Порошенко, схоже, налаштований зберегти ДУС і вже навіть призначив туди представників "Удару".

Реклама: