Меморандум МВФ: план дій чи спокуса для влади?

Міжнародний валютний фонд цього тижня оприлюднив текст меморандуму в рамках нової програми співпраці stand-by на 15,15 мільярда доларів.

Саме рішення про видачу кредиту рада директорів ухвалила наприкінці липня, після чого фонд оперативно перерахував перший транш на 1,89 мільярда доларів.

До закінчення терміну дії програми у 2012 році Україна отримає ще дев'ять траншів. Рішення по кожному з них буде прийнято за результатами моніторингу виконання програми. Перший подібний "виконавчий аудит" відбудеться вже 30 листопада цього року.

Оприлюднивши текст нового меморандуму, керівництво МВФ паралельно денонсувало попередню угоду, підписану ще урядом Юлії Тимошенко в 2008 році на 17 мільярдів доларів.

Примітно, що текст меморандуму на 80% відповідає попередній антикризовій програмі уряду Тимошенко. Основна ідея - зниження дефіциту бюджету. До речі і сам меморандум був затверджений лише після того, як парламент вніс зміни до бюджету на цей рік і зменшив дефіцит з 5,3% до 4,99% ВВП.

У новій редакції закону видаткова частина державного кошторису скорочена на 19,35 мільярда гривень. В першу чергу був зменшений бюджет Стабфонду на підтримку інвестиційних проектів, витрати на утримання і ремонт доріг, тощо.

В наступні роки Україна зобов'язалася зробити дефіцит ще меншим - 3,5% ВВП в 2011 році і 2,5% в 2012. За інформацією "Економічної правди", тепер Мінфін активно працює над проектом держбюджету на наступний рік, намагаючись виконати зобов'язання перед МВФ.

Вже через тиждень перший варіант бюджету буде розглянутий урядом, а до 15 вересня документ має бути поданий до Верховної Ради.

Паралельно МВФ намагається контролювати і поточне виконання держбюджету. У меморандумі фонд підкреслює, що за підсумками цього року дефіцит держбюджету не має перевищувати 47 мільярдів гривень, а з урахуванням дефіциту НАК "Нафтогазу України" - 56 мільярдів.

Приріст гарантованого держборгу за підсумками року не повинен бути більшим за 15 мільярдів гривень. Посилаючись на зобов'язання контролювати цей рівень заборгованості, Мінфін вже відмовив чотирьом муніципалітетам в праві випускати облігації на фінансування місцевих проектів і в цілому скоротив дотації місцевим бюджетам.

З інших, більш жорстких зобов'язань українського Кабміну варто відзначити скорочення трансфертів Пенсійному фонду. Для цього уряд має намір вже з наступного року підвищити на 5-10 років мінімальний пенсійний стаж і приступити до поетапної процедури підвищення пенсійного віку для пільговиків і жінок.

Як значиться в тексті меморандуму, вже до кінця вересня уряд подасть до Верховної ради відповідний законопроект, а пенсійний вік для жінок буде підвищено до рівня чоловіків протягом десяти років.

Тобто пенсійний вік підвищуватиметься поетапно, по 6 місяців щороку, з 55 до 60 років починаючи з 2011 року, а не з 2012, як раніше обіцяв Кабмін.

Екс-перший заступник міністра праці та соціальної політики Павло Розенко в коментарі "Економічній правді" висловив сумніви щодо реалізації цих норм.

"Це - не комплексна пенсійна реформа. У меморандумі записано лише те, що хоче почути МВФ. Більше того, ці норми спірні і швидше за все, будуть переноситися в термінах виконання", - говорить Розенко.

Крім того, Розенко називає помилковою поставлену мету щодо зменшення дефіциту Пенсійного фонду за рахунок планових заходів.

"Підвищення пенсійного віку лише на деякий час зменшить навантаження на пенсійну систему. Коли ж на пенсію будуть виходити жінки, яким виповнилося 60 років, навантаження на ПФ навпаки зросте. Адже їм доведеться платити підвищену пенсію", - додав Розенко.

В будь-якому випадку, впровадження цих заходів, за прогнозами Кабміну, дозволить заощадити до 2 мільярдів гривень в 2011 році.

Експерти сходяться на тому, що збільшення пенсійного стажу саме по собі є малоефективним. "Контингент, на який поширюється ця норма - мізерний, а ефект практично нульовий. Верховна Рада не підтримає ці норми, адже мова йде в основному про інвалідів і працівників правоохоронних органів", - говорить Розенко.

В цілому автори меморандуму прогнозують скорочення дефіциту пенсійного фонду на 6,2 мільярда гривень в 2011 році, при сьогоднішньому розмірі дефіциту на рівні 57 мільярдів.

Пенсійна реформа загрожує стати найбільш гострим моментом у майбутніх взаєминах між Кабміном і МВФ, тим більше, що цього пункту немає в програмі дій президента Віктора Януковича.

Коаліція не так скоро підтримає намір підвищити пенсійний вік, особливо з врахуванням наступаючих місцевих виборів. Швидше за все, це питання будуть замовчувати до закінчення осінньої кампанії.

Другий "гарячий" пункт двосторонніх угод - газове питання. Заходи щодо зниження дефіциту НАКу, спричинять за собою підвищення тарифів на газ для населення, промисловості та підприємств ЖКГ, на що Кабмін вже формально погодився.

Комісія регулювання енергетики (НКРЕ) ухвалила рішення про підвищення з 1 серпня на 50% цін на газ для населення і підприємств комунальної теплоенергетики, однак цього виявилося недостатньо.

В меморандумі записано, що з квітня 2011 року ціни на газ для населення та комунальних підприємств зростуть ще на 50%. Подальше підвищення цін на газ для українців і теплокомуненерго буде проводитися раз на півроку до тих пір, "поки вони не досягнуть паритету з імпортними цінами".

Два сценарії реформ

Не можна стверджувати, що закладені в меморандумі обіцянки, це нав'язані рекомендації з боку МВФ. Пункти, викладені у двосторонній угоді - елементи усвідомлення реформ з боку української еліти.

Європейців насторожує той факт, що газ в Україні коштує втричі дешевше, а електрика - в чотири рази менше, ніж в Росії. Ненормально і те, що дефіцит Пенсійного фонду і "Нафтогазу" у сукупності перевищують дефіцит державного бюджету.

Те ж саме стосується і пенсійної системи. Якщо сьогодні нічого не змінювати, то в 2025 році кількість пенсіонерів в Україні перевищить кількість працюючих, і пенсії платити буде нічим.

За даними дослідження "Демографічні та фінансові передумови пенсійної реформи в Україні: прогноз-2050", яке було проведене у рамках проекту "Синя Стрічка ЄС/ПРООН", пенсійна система України вже зараз знаходиться в кризовому стані - дефіцит Пенсійного фонду перевищує 15% його доходів і компенсується дотаціями з Державного бюджету.

При цьому підвищення пенсійного віку це виклик не тільки для України - аналогічні рішення в найближчому майбутньому будуть прийняті в Румунії, Угорщині, країнах Прибалтики та навіть у Росії.

Українська влада це усвідомлює, однак боїться відверто заявити про це власним виборцям, в чому і ховається один з основних ризиків підписаного меморандуму.

Правляча коаліція і уряд одночасно намагаються реалізувати два протилежних сценарії економічних реформ.

Перший сценарій зводиться до спроб ввести в оману виборців, коли публічно озвучуються одні тези, а на практиці відбувається зовсім інше.

Основний ідеолог цього сценарію прем'єр-міністр Микола Азаров, публічні заяви якого діаметрально відрізняються від подальших дій виконавчої влади.

Наприклад, прем'єр-міністр неодноразово заявляв, що кредит від МВФ піде на реалізацію енергоефективних проектів, що насправді не відповідає дійсності. На практиці, гроші МВФ направлять переважно на збільшення золотовалютних резервів НБУ.

Азаров також обіцяв, що Пенсійний вік не буде підвищений, проте ця норма таки потрапила до тексту меморандуму. Те ж відбулося і з публічним обіцянкою прем'єр-міністра не допустити підвищення цін на газ для населення.

Той же Микола Азаров заявляв про необхідність збільшення державної допомоги для аграрної промисловості. Однак цього також не відбулося. Відповідно домовленостей з МВФ, в ході псевдосеквестру держбюджету-2010 допомогу селу було зменшено вдвічі.

Сьогодні ж уряд готує законопроект про введення ПДВ для селян.

З останніх жартів: варто було оприлюднити МВФ меморандум, як глава профільного комітету з питань праці та соціальної політики та депутат Партії регіонів Василь Хара публічно похвалився тим, як здорово українська влада обвела кредиторів навколо пальця, давши свідомо нездійсненні обіцянки.

Другий сценарій не популярний в коаліції. Він полягає в тому, аби чесно зізнатися в наявності проблем в економіці і в необхідності проведення непопулярних реформ. Саме в рамках цього підходу був прийнятий закон про секвестр бюджету і введення пенсійних внесків для платників податків за спрощеною системою.

Ця ж тактика посприяла тому, що був прийнятий закон про Національну комісію з регулювання сектора ЖКГ, де закладена норма про те, що тарифи не можуть бути нижчими за собівартість, а отже, повинні вирости на 10-40%.Саме цей підхід закладається в програму пенсійної реформи.

Вже у вересні стане зрозуміло, яка з двох концепцій переможе. 15 вересня відбудеться засідання комітету економічних реформ при президенті України. До цієї дати повинен бути прийнятий закон про ліцензування, який скоротить перелік ліцензованих видів діяльності і робіт, адже це ще одна вимога МВФ.

До цього засідання уряд має підготувати необхідні документи про скорочення кількості контролюючих органів вдвічі, відповідно до нещодавно прийнятого закону про контроль.

Підсумки цього засідання стануть своєрідним лакмусовим папірцем і покажуть, чи здатний уряд не стільки виконувати вимоги МВФ, скільки побороти корупцію всередині адміністративного апарату.

Якщо це засідання буде провалено, то під питанням опиниться не тільки отримання чергового траншу кредиту МВФ, але й рейтинги Партії регіонів у переддень місцевих виборів.

Повний текст меморандуму між Україною та МВФ англійською мовою можна завантажити тут.