Що таке потенціал? В біології "потенціал дії" - це хвиля збудження, що переміщається по мембрані живої клітини в процесі передачі нервового сигналу. Є ще таке поняття, як "людський потенціал" – застосовується до людей з багатообіцяючими талантами, які можуть розвиватися далі.

З довгим рядом усіх існуючих "потенціалів" можна ознайомитися на сайті Вікіпедії. Утім, одного поняття там точно немає – потенціалу в розумінні українських чиновників.

Ледве не щодня ми чуємо про потенціал українського агропромислового комплексу (АПК) від прем'єра, віце-прем'єра, профільного міністра , а у підсумку отримуємо потенціал їх власного бізнесу, автопарку, або нерухомості.

Дійсно, аграрний бізнес в Україні стає все більш популярним. Сільське господарство почало приваблювати інвесторів, і потужні фінансово-промислові групи створюють свої агрохолдинги. Однак, не дивлячись на це, майбутнє у аграрного сектору України досить сумнівне.

Причина у "потенціалі українських можновладців" та їх бажанні підвищувати його. Тобто, нічого нового, звичайні українські реалії. Чому ж про це згадали? А знову привід з'явився.

Нещовно "Економічна правда" отримала від своїх джерел проект розпорядження Кабміну з інформацією про розподіл коштів, передбачених в бюджеті на підтримку аграрної галузі у 2012 році.

Загалом, за відповідною статтею – "Фінансова підтримка заходів в аграрній галузі" - Мінагрополітики має отримати з бюджету 822,376 млн грн. Ці кошти будуть виділені із загального фонду.

В документі, під яким підписався перший заступник голови Мінарополітики Микола Безуглий, розшифровано, які саме напрямки відомство вважає пріоритетними для підтримки.

Зрештою, зазначені статті видатків фігурували і в держбюджеті-2011, але вони не були поміщені в одну програму, а були розписані кожна окремо. Цього ж року в Мінагрополітики не спромоглися попередньо уточнити, які напрямки будуть підтримуватися державою.

Хоча у такій консервативній галузі, як аграрна, неможливо працювати в умовах, коли невідомо, якою буде підтримка через 2-3 місяці. У США, приміром, аграрний бюджет розписаний вперед на п'ять років.

Усі перелічені в документі заходи у 2011 році отримали більш вагоме фінансування, ніж передбачається в поточному році. Що тут поробиш? "Небожителі" вирішили, що країна у 2012 році житиме в режимі економії.

Проте, якщо в уряді насправді збираються заощаджувати, то окремі пункти у наведеному документі та характер фінансування деяких з цих напрямків в АПК явно цьому не сприятиме. І тим паче не допоможе аграріям.

Отже, зупинимося більш детально на окремих статтях:

КОМУ НАЛЕЖАТЬ ОПТОВІ РИНКИ?

Перша - надання фінансової підтримки для створення сільськогосподарських гуртових ринків. Заплановані видатки з бюджету - 48 млн грн (2011 рік – 10 млн грн).

Це, напевно, єдина із статей, на яку видатки цього року було збільшено.

І це при тому, що в бюджеті є окрема програма підтримки створення оптових ринків з передбаченим фінансуванням 200 млн грн! І це ще із загального фонду. Тобто, незважаючи на суттєві урізання, власники оптових ринків отримають в 25 разів більше, ніж минулого року.

Микола Азаров та Микола Присяжнюк гуляють оптовим ринком. Фото azarov.ua

Невже країна у часи скрути не може відмовитися від підтримки таких проектів? Зручна інфраструктура, насправді, - це добре, але доцільність таких заходів сьогодні досить сумнівна.

Можливо, причина в тому, що проектом розбудови оптових ринків займаються занадто впливові люди. Зокрема, подейкують, що до деяких з них має відношення сумнозвісний Юра Єнакіївський. Хоча, звісно, цього бізнесмена зараз намагаються прив’язати до всього, що має хоч якийсь присмак великих грошей – наприклад, до дотацій на підтримку вугільної галузі.

Також кажуть, що свій "інтерес" в розбудові оптових ринків має аграрний міністр Микола Присяжнюк.

Цікаво, що КПД цих проектів є занизьким. В Кабміні кажуть, що це сприятиме зниженню цін на сільгосппродукцію і суттєво полегшить життя виробникам. Утім, на збудованій першій черзі "Столичного" ціни на сільгосппродукцію несуттєво знизилися, щоб там Нацбанк не розповідав при першій ліпшій можливості про те, як це впливає на рівень інфляції

Всі знають, що на вартість продуктів впливають собівартість виробництва та баланс попиту і пропозиції, а не зведення торгівельних майданчиків.

Одне є точно очевидним – власники ринків точно в накладі не залишаються. Інвестори, які будують ці ринки, одержують від держави не лише фінансування, а й низку більш суттєвих преференцій. Наприклад, безкоштовне виділення землі під забудову і пільгове оподаткування.

Закон про оптові ринки аграрної продукції, який набув чинності 2009 року, передбачає можливість надання бізнесу земельних ділянок державної або комунальної власності. Також для розміщення приватних ринків держава може викуповувати землю, що в документі регламентується як "суспільна потреба".

Сотка землі в Києво-Святошинському районі коштує близько 6 тисяч доларів. Тож власники нещодавно зведеного гуртового ринку "Столичний" з його 160 гектарами уже заощадили 800 млн грн!

Закон передбачає, що скористатися бюджетними коштами можуть організації, яким надано статус оптового ринку сільськогосподарської продукції - ОРСП. Його отримали чотири юридичні особи: у Києві, Львові, Донецьку і Запоріжжі. До них 2011 року хотіли долучити такі ж заклади в Херсонській та Одеській областях.

При цьому напевно відомий тільки власник львівського "Шувару". Інвесторів інших ринків старанно приховують. Керівники ОРСП кажуть, що вони не знають, на кого працюють. Дуже схоже на історію із сумнозвісним "Хліб інвестбудом", коли його керівники казали, що справжні власники компанії нібито сидять на Уол-стріт, а потім виявилося, що "Уол-стріт" обкрадає український Аграрний фонд.

ДЕ М'ЯСО?

Друга стаття – розвиток тваринництва. Заплановані видатки з бюджету – 100 млн грн (2011 рік – ті ж самі 100 млн грн).

Третя стаття - часткове відшкодування суб'єктам господарювання вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів. Заплановані видатки - 152,462 млн грн (2011 рік – 500 млн грн).

Фото zz.te.ua

Крім цього, є окрема програма – "Державна підтримка галузі тваринництва". На неї із спеціального фонду бюджету передбачено ще 730 млн грн. Зрештою, тут ще треба сподіватися, щоб необхідні кошти у фонді з'явилися.

Разом, держава виділяє на підтримку тваринництва майже мільярд гривень!

Цікавий факт: поголів’я худоби в Україні від року до року не зростає, і залишається стабільно меншим, ніж було у 2008 році.

Загалом, з цими пунктами пов'язана цікава закономірність – чим частіше голова Кабміну Микола Азаров розповідає на урядових засіданнях про необхідність ефективної підтримки тваринництва, тим менше поголів'я худоби в країні. Із сьогоднішніми закупівельними цінами на молоко, які після заборони на ввезення сиру до Росії, впали в 2-3 рази, це не дивно.

КУДИ ЗНИКАЮТЬ МІЛЬЯРДИ?

На що витрачається означений 1 млрд грн, і які саме тваринники його отримують – велика таємниця. Так само невідомо, куди йдуть усі інші величезні кошти.

Водночас, в Мінагрополітики готові на гуртові ринки збільшити цілком гарантоване фінансування (із загального фонду) в 25 разів, а проблемній галузі урізати – в 5 разів. Де тут логіка?

До речі, є сумніви, що навіть ця фінансова підтримка дійде до малих і середніх господарств. Її переважно отримують великі господарства і агрохолдинги. Наведемо деякі докази.

Наприклад, наприкінці 2011 року Служба безпеки уже цікавилася, чому агрохолдинг братів Буряків - "Сварог Вест Груп" – отримав 11,3 млн грн державної допомоги за відповідними програмами. Було порушено кримінальну справу.

В грудні 2011 року на одній із прес-конференцій тоді ще Міністр економічного розвитку - Андрій Клюєв – розповідав про те, що держава збирається допомогти в будівництві у Вінницькій області найбільш великого виробництва курятини.

Звісно, що його не будуть будувати пересічні селяни. Мова йшла про проект компанії "Миронівський хлібопродукт", яка належить мільярдеру Юрію Косюку та (Косюк це спростовує) колишньому голові Державного управління справами Ігорю Тарасюку. Це єдине підприємство у Вінницькій області, яке будує на її території птахо-фабрики.

Дуже важко усвідомити, навіщо таким "монстрам" державно підтримка, коли "МХП" лише в рамках IPO залучила не менше $500 млн.

Аграрні холдинги нарощують свої "потенціали", а близькі до них чиновники продовжують нити про відсутність коштів на розвиток тваринництва, рослинництва чи родючості ґрунтів.

Схоже, що вітчизняний АПК приречений, вам так не здається?