После войны домой могут не вернуться 3 миллиона украинцев. Что будет с экономикой?

После войны домой могут не вернуться 3 миллиона украинцев. Что будет с экономикой?

Выезд миллионов украинцев существенно повлияет на экономику Украины. Как избежать наиболее негативного сценария? (укр)
Понедельник, 11 сентября 2023, 08:30 -
Українські біженці на головному залізничному вокзалі Берліна, 16 березня 2022 року /getty images

Кількість українських біженців за кордоном може сягати 6,7 млн осіб. Чим довше триватиме війна, тим більше вони думатимуть про початок нового життя в країні перебування. Україна ризикує втратити мільйони громадян.

5 вересня Центр економічної стратегії (ЦЕС) презентував дослідження настроїв українських біженців, а також проаналізував, скільки з них не повернеться на батьківщину після завершення війни.

За їх розрахунками, Україна може недорахуватися 3,3 млн громадян. Ба більше, частина родин після завершення війни возз’єднається за кордоном: чоловіки після зняття обмежень поїдуть з країни до дружин та дітей.

Скільки нас

Навіть у мирний час порахувати українців непросто. Повноцінний перепис населення в країні проводили лише раз: у 2001 році. Перепис показав, що на той час в Україні проживали 48,5 млн осіб.

Реклама:

Відтоді населення ніхто не рахував і з часом неточності в демографічних показниках лише збільшувалися, а дані Державної служби статистики ставали дедалі менш релевантними.

Після російського вторгнення у 2014 році Україна не могла порахувати, як змінювалося населення на тимчасово окупованих територіях, що лише додало невизначеності. За останніми розрахунками служби, 1 лютого 2022 року на неокупованій на той момент території держави проживав 41,13 млн осіб.

 

Після 24 лютого 2022 року порахувати точну кількість українців стало неможливо. Передусім, через те, що в держави нема інформації про кількість тих, хто втік від війни за кордон.

За даними Держприкордонслужби, кількість виїздів з країни на 1,6 млн осіб більша, ніж кількість перетинів кордону у бік України. Проте ці дані неповні, адже не враховують осіб, які виїхали з країни не через офіційні пункти пропуску, а, наприклад, через тимчасово окуповані території або РФ.

Крім того, дані вітчизняних прикордонників разюче відрізняються від даних прикордонників країн ЄС, з якими межує Україна. На останніх посилається Управління верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), за оцінками якого кількість людей, які перетнули західний кордон України після 24 лютого 2022 року, становить 3,8 млн осіб.

УВКБ ООН також надає розрахунки перетину кордону України з РФ та Білоруссю, посилаючись на інформацію від цих країн. За даними організації, до країн-агресорів могли виїхати 2,9 млн українців. Щоправда, там залишилися лише 1,3 млн осіб. Тобто більшість українців могли використовувати території Росії та Білорусі для виїзду в інші країни.

Про кількість мігрантів також може свідчити число осіб із статусом тимчасового захисту. У червні таких українців було 6,3 млн – переважно в країнах Центральної та Східної Європи.

Таким чином, спираючись на різні розрахунки, можна стверджувати, що за межами України перебувають 5,6-6,7 млн громадян України.

Очікувано, що більшість біженців – жінки та діти. Найчисельніша група українців у ЄС – жінки віком 35-49 років. Більшість з них – близько 70% – з вищою освітою та до великої війни проживали в містах.

 

Згідно з опитуванням ЦЕС частини українських біженців, які перебувають у країнах ЄС та Америки (без урахування РФ та РБ), 63% громадян налаштовані повернутися додому. Однак цей показник неоднорідний. Менш схильні повертатися студенти та люди, які активно шукають роботу. Більш схильні – люди з високим доходом та старшого віку.

Екстраполювавши дані опитування на всіх українських біженців, ЦЕС стверджує, що навіть після завершення війни додому можуть не повернутися 1,3-3,3 млн осіб.

Ба більше, частина українських родин, які війна розділила кордонами, можуть возз’єднатися не в Україні. Як наслідок, після закінчення війни за кордон можуть виїхати 100-745 тис громадян, переважно чоловіків. Цей тренд частково можна спостерігати вже зараз.

ЦЕС проводив дослідження в листопаді-грудні 2022 року та у квітні-травні 2023 року. За час, що минув між цими періодами, кількість українських біженців зросла на 300-500 тис осіб. При цьому частка дорослих чоловіків серед них збільшилася до 29%, хоча в листопаді становила 27%.

Як відсутність біженців вплине на економіку

Міграція мільйонів українців важко бʼє по вітчизняній економіці. Якщо значна частина біженців не повернеться додому, то сила цього удару з часом лише зростатиме.

У 2022 році ВВП України впав на рекордні 30,4%. Однак сказати, яку частку падіння зумовило перебування за кордоном 6 млн українців, неможливо. Бодай тому, що у 2022 році Україна втратила виробничі потужності і доступ до морського експорту та електроенергії. Тож виокремити роль одного фактора складно.

Напевне можна сказати, що витрати домогосподарств завжди були драйвером економічного зростання. У довоєнному 2021 році на витрати домогосподарств припадали майже 70% ВВП (якщо розраховувати цей показник за споживчим методом). За підсумками першого року війни їх роль дещо зменшилася, натомість набагато більше коштів у країні перерозподіляється через державу.

 

За оцінками ЦЕС, Центру економічного відновлення та Інституту демографії, внаслідок виїзду громадян країні до 2032 року бракуватиме 3,1-4,5 млн працівників. Як наслідок, втрати економіки за цей період можуть сягнути 113 млрд дол.

"Через низький рівень народжуваності ці втрати не вийде компенсувати за допомогою природного зростання населення. Отже, продумана політика з повернення мігрантів украй важлива для мінімізації таких втрат", – резюмують у ЦЕС.

Україна вже відчуває вплив міграції на економічну активність. Попит на товари скорочується, через що компанії втрачають стимули для розширення. Єдиний стимул – робота на експорт, хоча в умовах війни суттєво кульгає логістика.

Навіть якщо ці проблеми вдасться вирішити, а безпекові ризики мінімізувати, то наростити орієнтоване на експорт виробництво буде складно через брак робочої сили. Оскільки рівень освіти українських біженців за кордоном вищий, ніж у середньому в Україні, то більш дефіцитними будуть висококваліфіковані працівники. Це може стати перешкодою для розвитку більш складного й технологічного виробництва.

Залежно від того, скільки українців не повернеться додому після завершення війни, втрати економіки внаслідок падіння виробництва та споживання можуть коливатися в діапазоні 2,6-7,7% ВВП на рік. Щоправда, це лише "миттєві втрати", які Україна відчуває вже зараз. У довгостроковій перспективі вони зростатимуть, оскільки на ринок праці не виходитимуть діти біженців, які поїхали за кордон.

Якщо для економіки України втрата біженців ризикує стати катастрофою, то для економік країн, де вони перебувають, це справжній подарунок. Уряди цих держав зацікавлені в тому, аби українці розвивали їхні економіки. Тому майбутнє повернення біженців потребуватиме діалогу з країнами-партнерами та напрацювання з ними спільних політик.

Фактор біженців вплине і на платіжний баланс країни, а отже – на валютний ринок. Однозначно оцінити цей вплив складно, адже багато в чому баланс на цьому ринку залежатиме від інвестицій у відбудову та результатів війни.

До 2022 року вагомий вплив на баланс на валютному ринку мало споживання. Чимало товарів, які українці використовують у повсякденному житті, імпортні. Якщо мільйони біженців не повернуться, споживання цього імпорту зменшиться. Завдяки цьому тиск імпортерів на курс гривні може бути меншим, ніж до війни.

З іншого боку, чимало біженців за кордоном продовжують витрачати кошти з української банківської системи. У 2022 році масштаби таких витрат перевищували 1,5 млрд дол за місяць та 5 млрд дол за квартал.

 

На початку 2023 року обсяги розрахунків біженців за кордоном за допомогою українських карток збереглися на тому ж рівні. Водночас, чимало біженців знайдуть роботу у країнах перебування і не витрачатимуть кошти з українських рахунків. Як наслідок, цей потік валюти з України може зменшитися.

Біженці, які знаходять роботу, можуть сприяти надходженню валюти в українську економіку, пересилаючи грошову допомогу родичам в Україні. Щоправда, поки що такого ефекту не спостерігається. Ба більше, обсяги грошових переказів після початку великої війни скоротилися.

 

Якщо у 2021 році трудові мігранти щомісяця надсилали в Україну 1,1-1,2 млрд дол, то у 2023 році – менше 1 млрд дол. Після війни суми ризикують скоротитися ще більше, якщо частина чоловіків возз’єднається з родинами за кордоном.

Попри відсутність мільйонів громадян, Нацбанк нарощує свої міжнародні резерви, а уряд фінансує рекордні видатки на оборону. Однак це стало можливим лише завдяки рекордним обсягам міжнародної підтримки. Більшість зовнішнього фінансування, яке отримує Україна, надходить у вигляді пільгових кредитів. Рано чи пізно борги доведеться повертати.

 

За даними Мінфіну, на початку серпня обсяг державного та гарантованого державою боргу України сягнув 133 млрд дол. Якщо мільйони українських біженців не повернуться, обслуговувати такий борговий тягар ставатиме дедалі важче. Як наслідок, уряду доведеться економити на соціальних видатках, аби більше коштів спрямовувати на виплату боргів.

Ще сильніше постраждає пенсійна система. Якщо майбутні покоління людей на ринку праці будуть скорочуватися, то державі не буде з чого платити пенсії. Тоді доведеться відмовлятися від численних пільг або підвищувати пенсійний вік.

Що робити

Серед факторів, які біженці називають найважливішими для повернення додому, першість посідає завершення війни. Таку умову назвав 51,2% опитаних. Однак не лише війна стає на заваді поверненню українців. Вагоме значення мають економічні чинники та інтенсивність повоєнного відновлення.

Так, 28,3% опитаних біженців серед умов свого повернення на батьківщину називають наявність достойно оплачуваної роботи. Ще 20,7% очікують на підвищення рівня життя в Україні. Є навіть ті, хто очікують, що держава сплачуватиме їм грошову допомогу після повернення додому.

Отже, для повернення біженців державі необхідно провадити комплексну політику, яка включатиме реалізацію реформ та залучення інвестицій у відновлення зруйнованої інфраструктури.

Для повернення громадян Україні необхідно буде заручитися допомогою країн-партнерів.

"Якщо українці залишаться за кордоном, то європейські країни отримають пряму економічну вигоду, але в разі їх повернення існуватиме непряма вигода для ЄС. Повернення біженців зміцнить економіку України та дозволить їй більше інвестувати в безпеку та відновлення, тож вона потребуватиме менше європейських коштів", – вважають у ЦЕС.

Серед інших рекомендацій щодо повернення біженців ЦЕС називає швидку повоєнну відбудову, надання допомоги людям з постраждалих регіонів, спрощення реінтеграції дітей у вітчизняну систему освіти та відкриття ринку праці ЄС для українців після війни.

Реклама: