Топ-15 коррупционных рисков, мешающих развитию "Укроборонпрома"

Топ-15 коррупционных рисков, мешающих развитию "Укроборонпрома"

Как законодательные и организационные пробелы приводят к потере имущества и технологий концерна и подрывают боеспособность армии. (укр)
Среда, 1 декабря 2021, 14:55 -
Фото "Укроборонпрома"

Держава управляє гігантом оборонно-промислового комплексу (ОПК). До його складу входять сотні компаній, загальний штат яких сягає 67 тис співробітників.

Наразі це найбільший постачальник новітнього озброєння та послуг з ремонту військової техніки для Збройних сил України. Йдеться про державний концерн "Укроборонпром", частиною якого є підприємства літакобудівної, суднобудівної, бронетранспортної, радіолокаційної та інших суміжних галузей.

Широта покладених на концерн завдань вражає: виконання державного оборонного замовлення, організація експорту-імпорту озброєнь та військової техніки, реалізація військового майна в партнерстві з Міноборони, прикладні військові дослідження для технологічного виробництва.

Сукупний дохід у 2020 році від діяльності всіх підпорядкованих концерну підприємств становив 37,4 млрд грн. Це добре демонструє масштаби державного концерну. Утім, важливо нагадати, як "Укроборонпром" став таким.

Концерн створили за дорученням президента-втікача Віктора Януковича. Мета – контроль з єдиного центру всіх фінансових операцій дохідних підприємств ОПК. Звісно, про жоден демократичний контроль не йшлося.

Непрозора та політично залежна форма управління концерном призвела до численних корупційних ризиків, через які оборонні підприємства втрачали кошти, засоби виробництва, виробничі приміщення, землі та інше майно.

Місяць тому президент Володимир Зеленський підписав закон про трансформацію концерну на сучасну та прозору компанію. Проте його "хвороби", закладені в систему управління, нікуди не зникли. Їх треба вчасно діагностувати, або не допустити рецидивів після проведеної реформи.

Експерти StateWatch і співробітники Департаменту запобігання та виявлення корупції НАЗК з урахуванням коментарів концерну проаналізували 15 найбільших корупційних ризиків в управлінні державними підприємствами ОПК.

Ці ризики стоять на шляху формування обороноздатності країни, яка сім років воює проти проросійських бойовиків і кадрових військових РФ на Донбасі.

Далі – основні з них.

Політичний тиск

Політичний вплив на "Укроборонпром" здійснюється через пряме підпорядкування держконцерну президентській вертикалі влади. З 2011 року залежність від оточення президентів виражається у формуванні наглядової ради концерну. Трьох її членів призначає президент, двох – уряд.

При цьому за поданням підконтрольної президентові наглядової ради Кабмін затверджує статут "Укроборонпрому", який визначає порядок призначення та повноваження генерального директора концерну. Статут передбачає, що гендиректор призначається за поданням прем’єра і звільняється президентом.

Як наслідок, усе "замикається" на політичній волі глави держави.

Це не відповідає стандартам Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), відповідно до яких невдовзі має відбутися реформа концерну. Стандарти передбачають чітко визначені повноваження та відповідальність членів наглядових рад, наявність кваліфікації, їх політичну незалежність.

Зараз наглядова рада концерну працює безкоштовно, формується в інтересах президента і з переліку осіб, які часто мають бізнесові інтереси в ОПК.

Наприклад, у серпні 2019 року тодішній очільник "Укроборонпрому" Павло Букін перед звільненням без погоджень наглядової ради вивів з-під контролю концерну найбільшого спецекспортера зброї компанію "Укрспецекспорт".

Призначення політично залежних членів наглядових рад

Раніше практикувалося призначення до наглядових рад держкомпаній співробітників, які працюють за суміщенням, отримують зарплату в концерні та винагороду від акціонерного товариства, що суперечило закону. Така ж ситуація і з призначеннями "Укроборонпрому" в ревізійні комісії акціонерних товариств.

Наприклад, результати аудиту діяльності столичного заводу "Маяк" за 2014-2017 роки, який виробляє стрілецьке озброєння, показали, що до його наглядової ради та ревізійної комісії призначалися 11 співробітників концерну.

Завдяки цьому керівники департаменту управління активами та інші посадовці "Укроборонпрому" отримали фінансову нагороду на суму понад 1,2 млн грн. Попри це, органи управління "Маяка" не впливали на директора заводу, який ухвалював убивчі для виробництва рішення.

Протягом 1999-2018 років заводом "Маяк" керував незмінний директор. Як встановило слідство, упродовж 2014-2018 років менеджмент навмисно доводив завод до неплатоспроможності, щоб привласнити його нерухомість.

Так, у 2014 році тодішній директор підприємства отримав кредит у банку на 2,8 млн дол під заставу виробничих приміщень. Заборгованість заводу швидко зросла до 118,3 млн грн, а у 2018 році його борг викупило приватне підприємство, пов’язане з оточенням директора "Маяка".

Втрати землі підприємствами через приватизацію приміщень

У 2020 році рік концерн зареєстрував 6,1 тис га земель або 84% від загальних площ, які використовує у виробництві. Неоформлені ж землі можуть захопити.

Наприклад, у 2016 році підприємець купив колишнє приміщення ДП "ВО "Карпати" в Івано-Франківську, яке виробляє автомобільні деталі для Mercedes Е-класу, Audi Q7, Opel Astra та Skoda Scala. Чому в складі оборонного концерну перебуває виробництво для цивільного авторинку – окрема історія.

Продане приміщення було розташоване на ділянці без права користування та кадастрового номера. Ця ділянка належала "Карпатам", і новому власнику приміщення вона не перейшла. У 2017 році земельну ділянку зареєстрували на підставі постійного користування державним підприємством.

Однак у березні 2018 року Івано-Франківська ОДА позбавила держпідприємство права постійного користування ділянкою у зв’язку з добровільною відмовою від цього права. Підприємець не погодився на такі умови й оскаржив рішення про виділення ділянки 0,2173 га, аби отримати сусідні ділянки держпідприємства.

У разі втрати "Карпатами" контролю над ними порушиться виробничий цикл.

Плата за землю держпідприємствами замість приватних компаній

Більшість компаній-учасниць "Укроборонпрому" розташовані на території Києва, Львова, Одеси та Харкова, тому підприємства мали змогу використовувати землю для державно-приватного партнерства під час будівництва житлових комплексів на продаж, оренди та іншого довгострокового партнерства.

Як наслідок, приватні структури залишали собі надприбутки, а державні компанії сплачували земельний податок.

До прикладу: державна компанія "Генератор" модернізує і ремонтує складові зенітних комплексів "Оса", "Бук", "Куб". Загальна вартість столичних земельних ділянок, закріплених за "Генератором", сягає 227 млн грн.

У 2004 році підприємство віддало під приватну забудову житлового комплексу землю, яку орендувало в КМДА. Коли ЖК збудували, "Генератор" мав передати землю КМДА, але не зробив цього.

За результатами аудиту, з 2016 року по третій квартал 2018 року державна компанія втратила 1,4 млн грн на оренді землі та сплаті земельного податку. Через такі рішення "Генератор" збанкрутував.

Пайова участь у будівництві на невигідних умовах

Гроші від будівництва ЖК на незадіяних в оборонному виробництві землях можна було б спрямувати на модернізацію оборонних заводів.

Проте прозорих аукціонів немає, а відсутність контролю за рішеннями керівництва заводів конвертується в неможливість залучити інвестиції для оновлення виробничих цехів. Мало того – ще й завершується судами.

Так, у київського заводу "Радар" є 160 тис кв м виробничих площ. Частина з них не задіяна, тому завод уклав договір з інвестором про будівництво ЖК.

Аукціон з двома "інвесторами" провели на узгодженій правлінням біржі, а оголошення про проведення опублікували в газеті з обмеженим тиражем. Одного інвестора до участі не допустили через ненадання документації.

У результаті в угоду з переможцем були закладені вкрай невигідні умови. У випадку розірвання договору "Радар" має повернути витрати приватного підприємства на ремонт приміщень заводу – 77 млн грн у 2019 році.

 

Оренда майна на невигідних для концерну умовах

Моніторинг оренди на трьох столичних заводах до 2019 року показав, що ціна оренди 81% нерухомості підприємств концерну значно нижча за ринкову.

Зокрема, деякі об’єкти здавалися в оренду за аномально низькою ціною – від 7,5 грн за кв м до 20 грн за кв м. До цього додаються тіньова оренда за готівку, маніпуляції з визначенням договірного і фактичного часу оренди, безкоштовне використання енергоресурсів заводу приватним орендарем.

Основою для цього була відсутність прозорих конкурсних процедур оренди. Наразі "Укроборонпром" укладає всі договори через аукціони Prozorro.Sale. Важливо, щоб ця практика була збережена і після трансформації компанії.

Сприяння тіньовому використанню нерухомого майна

Через неефективне використання нерухомості "Укроборонпрому" створювалися сприятливі умови для тіньової оренди майна за готівку. Концерн сплачував замість бізнесу податки на землю та кошти за енергетичні ресурси. Незадіяне майно занепадало і втрачало економічну вартість як актив.

Так, у січні 2019 року загальна площа будівель заводу "Радіовимірювач" у Києві сягала 91 285 кв м, з яких 43 140 кв м не використовувалися. Цей завод виробляє апаратуру навігації і посадки для літаків цивільної авіації.

При цьому лише 296,8 кв м були офіційно передані в оренду, а середня вартість оренди площ заводу за "квадрат" становила 115 грн на місяць, через що потенційно втрачалося 4,9 млн грн щомісяця.

Конфлікт інтересів

Директори держпідприємств "Укроборонпрому" мають одноосібні повноваження звільняти та заохочувати співробітників, тому підлеглі заплющують очі на те, як керівництво діє у власних інтересах усупереч покладеним обов’язкам.

Відсутній і механізм попередження таких випадків: повідомлення про конфлікт та план дій викривача в разі виникнення конфлікту інтересів у керівництва.

Розслідування встановило, що у 2015 році Львівський бронетанковий завод орендував приватний автомобіль Range Rover. До ціни оренди включили витрати на пальне, компенсацію за використання, витрати на ремонт і плату 7,84 грн за кілометр пробігу з урахуванням податків та зборів.

Аналогічна історія трапилася з транспортом компаній, пов’язаних з колишнім директором заводу. За 2015-2017 роки його оренда коштувала 1,5 млн грн.

Ексдиректора заводу притягнули до відповідальності за недостовірне декларування. Щоправда, пізніше Вищий антикорупційний суд скасував вирок. Це стало можливим після сумнозвісного рішення Конституційного суду, яке скасувало відповідальність за декларування недостовірних відомостей.

Відчуження майна оборонних підприємств під час санації

Якщо у 2015 році "Укроборонпром" забезпечував 67% державного оборонного замовлення (ДОЗ), то у 2020 році частка концерну скоротилася до 36%.

Через брак держзамовлень, неефективне управління підприємствами "Укроборонпрому" та корупцію сукупні борги концерну перед кредиторами та із зарплати у 2019 році становили понад 14 млрд грн.

До 2019 року в складі концерну функціонувала Комісія з реструктуризації підприємств "Укроборонпрому" задля їх фінансового оздоровлення. Через відсутність у комісіях незалежних представників від уряду чи інших органів влади зростали ризики корупційних змов. Ситуація ускладнюється недосконалістю законодавства про порядок санації державних підприємств.

За законом, відчуження майна держпідприємств та господарських товариств з корпоративними правами держави понад 25% їх статутного капіталу в процедурі банкрутства здійснюється за законодавством з питань приватизації.

Однак Кодекс з процедур банкрутства містить суперечливу норму: під час процедури санації державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка держвласності перевищує 50%, їх нерухоме майно може бути відчужене лише у випадках, передбачених планом санації.

Так, при санації Вінницького авіаційного заводу посадовці розтратили його нерухомість. У плані санації передбачене повне погашення заборгованості, 4,3 млн грн, протягом року через продаж частини майна підприємства та залучення інвестиційних коштів приватного підприємства – конкурента держпідприємства.

Натомість відповідно до інвестиційного договору між державним підприємством "ВіАЗ" та приватним підприємством для санації останнє набуло права власності на найбільш цінне майно державного підприємства. Оборудка знизила вартість майна ДП "ВіАЗ", і завод став неспроможним до виробництва.

У 2021 році недіюче державне підприємство виставили на приватизацію.

 

Відчуження незареєстрованої землі під будівлями

Відсутність державної реєстрації права постійного землекористування на значні площі через високу вартість та застарілість процедури, розбіжності в інформації щодо обліку земельних ділянок "Укроборонпрому" сприяють третім особам у вилученні цих земель через суперечні рішення влади або судів.

Наприклад, слідство встановило, що службовці управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області впродовж 2009-2016 років продали нерухомість Рівненського автомобільного заводу для погашення боргу державного підприємства.

Продане майно на загальну суму близько 12 млн грн належало "Укроборонпрому". У результаті площа ділянки для виробництва зменшилася, а ДП "Рівненський автомобільний завод" виставили на продаж у 2021 році.

Безоплатне передавання конструкторської документації

Через хронічне недофінансування державних підприємств ОПК у попередні роки важлива документація під грифом "для службового користування" не була вчасно оцифрована та захищена сучасними системами безпеки і стала об’єктом зазіхань з боку приватних структур та іноземних розвідок.

Служба безпеки концерну встановила загрозу втрати державою об’єктів права інтелектуальної власності від співпраці ДП "Івченко-прогрес" з ПАТ "Мотор Січ".

У 2014-2015 роках на підставі угоди про співробітництво ДП "Івченко-прогрес" безкоштовно передавало документацію на двигуни приватному товариству у використання на 60 років без ліцензійної угоди на отримання роялті. У 2015-2016 роках ДП передавало двигуни у використання ПАТ "Мотор Січ" на 60 років.

Про збитки свідчить укладення ДП "Івченко-прогрес" ліцензійної угоди від 2001 року з підприємством "Салют" (РФ) на виробництво, експлуатацію і ремонт двигуна. Угода передбачає отримання підприємством 1 млн дол роялті.

Значна втрата військової техніки і запчастин

За даними аудиту, протягом 2017-2018 років Миколаївський, Житомирський, Харківський та Київський бронетанкові заводи і Шепетівський ремонтний завод приймали на безоплатне зберігання військове майно.

Хоча держпідприємства витрачали кошти на охорону, сплату податків і ремонт техніки, умови зберігання були неналежними, а передавання майна відбувалося без укладання угод. Це призводило до втрати військового майна.

За даними розслідування, проведена на початку 2016 року на конотопському авіаремонтному заводі "Авіакон" інвентаризація майна виявила нестачу гвинтокрила Мі-6 та 300 метрів рейок залізниці, прокладеної до заводу.

Вертоліт був розібраний та реалізований невідомими посадовими особами "Авіакон" як брухт масою 25 тис кг на понад 500 тис грн. Окремі деталі використовувалися для ремонту авіаційної техніки без документації.

Старт реформи

Від держпідприємств Укроборонпрому" залежить безпека кожного українця.

З 2019 року була ухвалена низка управлінських рішень: переведення об’єктів оренди та реалізації концерну на онлайн-платформу Prozorro.Sale, залучення незалежних членів наглядових рад в підконтрольні акціонерні товариства.

Проте законодавчі та організаційні прогалини призводять до втрати майна, засобів виробництва і технологій, підривають боєздатність збройних сил.

У 2021 році владна команда дала старт реформі "Укроборонпрому". У процесі перебудови важливо пам’ятати, що створення умов для незалежного від політики та професійного управління оборонними підприємствами дасть змогу державі стримувати збройну агресію Кремля.

StateWatch – українська експертна організація, яка здійснює цивільний контроль за реформою ОПК


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!