СЕО UNITY-BARS Валерий Кондаков: Банки конкурируют уже не процентами по кредитам, а диджитал-решениями

СЕО UNITY-BARS Валерий Кондаков: Банки конкурируют уже не процентами по кредитам, а диджитал-решениями

UNITY-BARS разрабатывает программное обеспечение для финансового и банковского секторов: частных и государственных учреждений. (укр)
Четверг, 30 сентября 2021, 15:30 -

— UNITY-BARS на ринку вже 30 років. Що змінилося у вашому секторі за ці три десятиліття?

— Змінився весь фінансовий ринок. 10-20 років тому основою банківського бізнесу були класичні послуги: картковий сервіс, відкриття рахунків, видача кредитів та залучення депозитів. Банки конкурували, наприклад, відсотками за кредитами чи депозитами або умовами обслуговування карток, і на цій ниві ділили 100% об'єму ринку між собою.

Нині у банків з'явилися потужні конкуренти: фінкомпанії, платіжні системи та сервіси, які перетягнули на себе 20-30% функцій. Тож класичним банкам доводиться розвиватися й адаптуватися, щоб не втратити клієнтів та прибутки.

Вони продають авіаквитки, надають адмінпослуги і навіть створюють власні маркетплейси. Банк став диджитал-компанією зі складними високотехнологічними процесами, а розробники – такою ж важливою частиною команди банку, як економісти.

 

Змінився не тільки набір сервісів, а й підходи в обслуговуванні клієнтів. У 2021 році люди вже починають забувати, що ще п'ять-сім років тому потрібно було йти у відділення і ставити підпис від руки, щоб отримати якусь послугу.

Банк, у якому не можна, сидячи вдома, відкрити кредитну лінію, отримати виписку з рахунку або поповнити депозит, не втримається на ринку.

Отже, ми допомагаємо фінансовим установам впроваджувати рішення, які стали базовою вимогою для їхніх споживачів.

Причому це динамічний процес. Ще недавно ми й уявити не могли, що банк може існувати без фізичних відділень, а сьогодні це нас не дивує.

Щороку зростають вимоги споживачів щодо більшої цифровізації продуктів усіх галузей, тож фінансовим установам доводиться тримати руку на пульсі та безперервно виводити на ринок нові рішення.

Це впливає і на нашу роботу – ми маємо якомога швидше втілювати нові підходи та стежити за фінтех-трендами.

— Розкажіть детальніше про інструменти, які ви впроваджуєте в банках.

— Починаючи від наскрізного обслуговування (коли клієнт може отримати весь пакет послуг у будь-якому відділенні, незалежно від того, де він відкривав рахунок) і закінчуючи безпекою (збереження даних, резервування).

Наприклад, щоб будь-яка людина могла стати клієнтом банку, не виходячи з дому, ми створили VideoID. Користувач може провести коротку відеосесію з оператором та верифікувати свою особу онлайн.

Це інноваційне рішення не тільки для України, а й для більшості країн світу. Адже навіть у багатьох максимально диджиталізованих банках для відкриття рахунку досі потрібна фізична присутність. Загалом без диджиталу сьогодні нікуди.

Наприклад, щоб технічно впровадити виплату 8 тисяч гривень допомоги ФОПам, потрібно було налагодити інтеграцію між Пенсійним фондом, порталом "Дія" та автоматизувати цей процес. Це був один з наших проєктів.

 

У 2019 році ми займалися диджиталізацією процесів в Ощадбанку.

У нього було 26 регіональних управлінь, і в кожного – власна база даних. Вони не були об'єднані в одну інформаційну систему, і це створювало численні незручності для клієнтів та керівництва банку.

Ми два роки допомагали Ощадбанку зібрати всю цю інформацію в одну цілісну базу. Процес ускладнювався тим, що ми не могли повністю зупинити роботу банку, тому мусили працювати паралельно.

Наразі одна з найпоширеніших наших послуг – впровадження і підтримка інтернет-банкінгу, коли клієнт може зайти у свій акаунт з телефона чи ноутбука, перевірити рахунок та скористатися банківськими сервісами.

Це вже стандарт у фінансовому обслуговуванні: банк, який не має зручного мобільного додатка, в сучасних умовах просто не виживе.

— Чи є принципова різниця в роботі з приватними та державними банками?

— Специфіка схожа, але структура будь-якого державного банку складніша, ніж приватного. Рішення ухвалюються доволі довго, а необхідність численних узгоджень затягує процес розробки та впровадження диджитал-рішень.

Наш досвід показує: незважаючи на бюрократичні перепони, навіть державні фінансові установи можна поставити на сучасні рейки.

Ми вже кілька років працюємо з Національним банком, Державною казначейською службою та Ощадбанком, і нам є чим похвалитися, наприклад, BankID або верифікацією за допомогою акаунта у банківському сервісі.

Ми реалізували цей проєкт одразу після Революції гідності і за 1 гривню передали його в користування Ощадбанку. Насправді це не ноу-хау, ми лише адаптували для України систему, яка працювала в банках країн Євросоюзу.

На той час були дві схожі системи: у Приватбанку та Ощадбанку. Згодом Нацбанк побачив, наскільки перспективний цей сервіс, і перейняв це рішення.

Так само в Ощадбанку та НБУ активно користуються ще одним нашим рішенням – Core Banking System. Це IT-система, що дає змогу банку автоматизувати роботу: від щоденних операцій до складних процесів.

Нині ця система складається з 80 модулів. Це такий собі конструктор, з якого кожен банк може зібрати власну конфігурацію для своїх потреб.

Приємно, що наше рішення працює не тільки в державних, а і в багатьох комерційних банках. Тобто воно універсальне для фінансових установ різних видів.

Ще один приклад нашої успішної співпраці з державою – Di Connector.

Це сервіс для створення електронних копій цифрових документів. З його допомогою можна під'єднатися до сервісів "Дії" і припинити робити паперові та скан-копії своїх паспорта й ІПН.

— Які ваші прогнози щодо необанків, тобто повністю віртуальних банків без фізичних відділень, де всі процеси диджиталізовані? В Україні вже є приклад – Монобанк. Як гадаєте, це майбутнє банківської системи? Чи витіснять необанки класичні банки?

— Не думаю, що це перспектива найближчого десятиліття чи навіть двадцятиліття. Річ у тім, що необанки пропонують дуже обмежений пакет послуг: зазвичай це 30-40% від пакета послуг класичних банків.

Є низка сервісів, які сфокусовані на ММСБ, на середній та великий корпоративний бізнес, державні установи та компанії зі складними процесами. Вони потребують суттєвих змін законодавства та процесів.

Будь-який банк може зробити свою "віртуальну версію". Навіть так: усі банки до цього йдуть, але водночас не обов'язково повністю відмовлятися від фізичних відділень. Так, це скорочує витрати на утримання та обслуговування приміщень, але це зовсім інша бізнес-модель.

— Чи плануєте працювати в інших галузях? Адже фінтех стосується всіх.

— Так. Наприклад, ми маємо потужну команду фахівців з BigData. Вони можуть бути ефективними не тільки у фінансовому секторі.

Можливо, найближчим часом подумаємо про масштабування своїх напрацювань. Наприклад, чому б не подивитися в бік аграрних бізнесів?

— Як працювала ваша компанія на карантині? Ваші розробки та співпраця з банками потребують багаторівневого захисту даних. Як ви організували цю роботу віддалено?

— Ми підготувалися до віддаленої роботи ще за кілька років до пандемії, коли українські системи безпеки підкосив вірус Petya. Тоді ми допомагали клієнтам відновлювати втрачені дані та будували системи захисту, щоб це не повторилося.

Одночасно ми захистили власну компанію: створили систему, в якій дані зберігаються не на робочих комп'ютерах співробітників, а на єдиному захищеному сервері.

 

Співробітник заходить у свій робочий простір у системі і працює з даними по безпечних каналах. Перебувати для цього в офісі не обов'язково. Тож коли прийшла пандемія, у нас все було налаштоване для ефективної роботи з дому.

— Ми багато говорили про важливість диджиталу та змогу робити будь-що, не виходячи з дому. А чи поширюється це на роботу? Ваша команда повернулася в офіс чи досі працює віддалено?

— Після двох років віддаленої роботи всі скучили за спілкуванням із колегами, тому ми гнучко підійшли до цього питання. Співробітники самі вибирають, як їм працювати: хтось – з дому, хтось – з офісу.

Мені здається, що світ скучив за комунікацією і повернеться до живого спілкування. Адже одна річ – відкрити рахунок у банку, це справді зручніше зробити, не виходячи з дому, і зовсім інша – спілкування з колегами.

— Які виклики ви бачите перед собою в процесі розвитку компанії?

— Дуже сподіваюся, що пандемія завершиться і разом з нею підуть у небуття економічні проблеми, які є у фінансовому та банківському секторах.

Через нестабільну ситуацію у світі та глобальну невизначеність багато компаній заморозили інвестиції та поставили завдання пережити цей час з мінімальними втратами. Це впливає і на нашу роботу, адже наші продукти – про розвиток.

Сподіваюся, це зміниться, і компанії перейдуть з режиму економії в режим інвестування та впровадження нових рішень. А ми продовжимо брати активну участь у цьому процесі.

З Валерієм Кондаковим спілкувалася Маргарита Рівчаченко, спеціально для "Економічної правди".

Фото з особистого архіву Валерія Кондакова.

Подпишитесь на наши уведомления!