Континент будущего: как и зачем украинским компаниям покорять африканские рынки

Континент будущего: как и зачем украинским компаниям покорять африканские рынки

Трудно ли экспортировать в Африку, как может помочь государство и в каких африканских странах вести бизнес проще, чем в Украине? (укр)
Среда, 9 июня 2021, 08:30 -
Корабли в гавани Дурбана, ЮАР / ua.depositphotos.com

Багато людей мислять про Африку стереотипами: корупція, низька платоспроможність, незрозуміла культура, політична нестабільність і навіть тероризм. Усе це відлякує українських виробників та інвесторів від африканського континенту.

Однак протягом останніх 20 років багато африканських країн демонструють динамічне зростання ВВП, а деякі з них перетворилися на привабливі інвестиційні напрямки.

За даними Bloomberg, у 2020 році сім африканських країн увійшли до десятка економік світу, що швидко зростають. Мова йде про Ефіопію, Уганду, Кот д'Івуар, Єгипет, Гану, Руанду та Кенію. За прогнозами економістів агентства, щонайменше п'ять з них зможуть утриматися в цьому рейтингу до 2022 року.

Капіталізація 200 найбільших публічних компаній південніше Сахари за останні п'ять років зросла на 324%. Мова не лише про сировинні корпорації, а й про компанії, пов'язані з технологіями.

Серед технологічних лідерів за темпами зростання у 2020 році – південноафриканський виробник програмного забезпечення для автомобілів Cartrack (+76%), зімбабвійський цифровий банківський холдинг CBZ та нігерійський телеком-оператор MTN Nigeria (+58%).

Bloomberg зазначає, що у 2020 році ринок акцій Нігерії зростав найдинамічніше. Індекс із 153 компаній показав дохідність 27%.

Не можна не помічати інтеграційних процесів, які стоять на порядку денному в країнах Африки. 21 березня 2018 року країни Африканського союзу підписали угоду про створення континентальної зони вільної торгівлі.

Країни Африки для України – це один з найбільших у світі імпортерів агропродукції, адже на континенті постійно зростають населення та споживання.

З якими труднощами стикаються українські компанії на африканському ринку, як може допомогти держава та в яких африканських країнах вести бізнес простіше, ніж в Україні?

Чим цікавий африканський ринок

Якщо на ринки ЄС, США та Китаю важко пробитися через конкуренцію з великими гравцями, то не зайняті африканські ринки, що розвиваються, є доволі перспективним напрямком для менш конкурентоспроможного українського виробника.

"Коли китайці, європейці чи американці стають багатшими, вони не починають споживати українські товари. Це – не наша цільова аудиторія. Вони забезпечені в продовольчому і сировинному планах. Вони купують нові мобільні телефони, планшети, машини, квартири, подорожують. Ми не можемо їм нічого цього запропонувати.

Коли африканець стає багатшим, він намагається задовольнити базові людські потреби: їжа, одяг, більш комфортне житло", – пише у блозі для CEO Club генеральний директор компанії  Pan-African Trading Alliance Артем Гудков.

Зі слів бізнесмена, потенціал африканського ринку почне розкриватися в найближчі кілька років. Якщо вчасно не зайняти своє місце, то в момент розквіту там може не бути українських компаній, а країна ризикує зупинитися на рівні сировинного забезпечення.

Якщо африканські країни зацікавлені у впровадженні технологій, які здатні надати українські компанії, або ж зі збагаченням готові купувати більше товарів з доданою вартістю (меблі, одяг або пиво), то важливо починати співпрацю вже зараз.

Це дозволить отримати репутацію в місцевій діловій спільноті або завоювати прихильність споживачів.

Наприклад, збільшення населення в африканських країнах спричинило зростання імпорту зерна, а це збільшило потребу його переробки. Українська компанія "Аеромех" вчасно побачила цей тренд і почала поставляти зерноочисні комплекси в країни континенту.

 

В Ovostar Union помітили, що на африканському континенті зростає попит на продукти харчування з доданою вартістю. Тепер компанія постачає в країни Африки сухі яєчні продукти, які є інгредієнтами в багатьох харчових виробництвах.

Загальносвітовий тренд на цифровізацію виробництва та сільського господарства підхопила українська компанія EOS Data Analytics, яка почала продавати в країни Африки програмне забезпечення для моніторингу посівів, вологості ґрунту, оцінки пошкоджень від морозу.

Африканське бізнес-середовище не є розвинутим, і український бізнес там чекає багато незручностей, але якщо компанії вдасться знайти свою нішу та надійного партнера, то через роки вона матиме солідні позиції на перспективному ринку.

Чи важко вести бізнес з африканцями

Торгівля та інвестування на екзотичних ринках далекі від європейських стандартів. ЕП опитала українські компанії, які представлені на африканському ринку, щоб вони поділилися досвідом роботи на континенті.

Узагальнювати ці проблеми не слід, адже кожна з 54 суверенних держав має свої політичні та культурні особливості.

Перша складність, на яку звертають увагу українські компанії, – потреба локальної присутності.

"Самостійно вийти на ринок і запропонувати продукт державі та локальним фермерам складно. Ефективно вести бізнес вдасться лише за однієї з двох умов: або їхати туди, або знаходити надійного партнера там", – каже віцепрезидент з продажів EOS Data Analytics Роман Медведєв.

Компанія обрала другий варіант. Критерії для вибору партнера в Африці не надто відрізняються від інших країн світу. Передусім слід звертати увагу на охоплення ринку, портфоліо, надійність, стійкість та амбітність компанії.

Важливо розуміти, як вектор розвитку обраного партнера збігається з вашим.

Ovostar Union збирала першу клієнтську базу на міжнародних виставках, тому можливість двосторонніх візитів, володіння англійською та французькою мовами в компанії вважають одним з головних викликів для виходу на африканський ринок.

Іноді українські виробники стикаються з недобросовісними імпортерами, які змінюють умови контракту в останній момент.

"Африканські імпортери повільно реагують на меседжі. Було таке: ми погодили умови контракту, а коли вже вантажили яблука, імпортер вирішив змінити умови оплати", – ділиться досвідом представник компанії USPA fruit Володимир Гуржій.

З його слів, український виробник має бути готовим до того, що в деяких країнах африканці можуть затягувати перемовини та всіляко уникати повної оплати. Однак це не суто місцева особливість – такі недобросовісні імпортери є в усьому світі.

Багато українських компаній, які не працюють з великими корпораціями, побоюються потрапити на гачок до шахраїв. У компанії "Аеромех" отримують підозрілі листи із сумнівними пропозиціями раз на місяць. Найчастіше – з Нігерії і Того.

У цьому контексті не варто переоцінювати й нечесних українських підприємців, які теж дурять африканців.

Наприклад, у 2017 році шахраї обдурили імпортера борошна з Буркіна-Фасо на 10 тис дол. Отримавши аванс, український "продавець" просто зник, розповів ЕП генеральний директор та засновник Zalinoh Group Хароуна Зонго.

 
Черги з контейнерів перед входом до головного морського порту Південної Африки міста Дурбана
джерело: ua.depositphotos.com

Щоб гроші або товар не потрапили до рук шахраїв, українські компанії перевіряють надійність імпортера, отримуючи консультації в українських посольствах, асоціаціях, торгово-промисловій палаті або у відкритих реєстрах.

Для протидії шахраям використовують акредитив – спеціальний банківський інструмент, який захищає і продавця, і покупця.

З цього випливає наступна проблема – валютні операції та розрахунок.

У компанії "Оболонь" питання розрахунків називають одним з найскладніших у побудові відносин з Африкою.

"У країнах Північної Африки розрахунок за імпортні товари можливий лише через інкасо або акредитив. Для цього потрібно внести понад 100% вартості товару в банк.

Весь цей час до моменту надходження товару кошти лежать у банку. Ні продавець, ні покупець не мають до них доступу. У середньому це триває 45-60 діб", – розповіли ЕП в компанії "Оболонь".

Директор з розвитку експортних ринків Ovostar Union Курт Россі зазначив, що в більшості африканських країн є суттєві обмеження щодо розрахунків у валюті. Ще одна перепона – страхові компанії можуть не надавати послуги у випадку роботи на потенційно небезпечних напрямках.

Зі слів Россі, країнами з підвищеним ризиком вважають Камерун, Малі, Судан, Ефіопію, Нігер, Єгипет та Нігерію, але робота з великим постачальниками мінімізує ризики.

Для роботи IT-компаній африканським країнам не вистачає цифрового клімату, який можна було б створити, поширивши доступ до інтернету. Африканські телекоми працюють над покриттям, але динаміка технологізації в країнах регіону різна.

Наприклад, у Танзанії, за оцінками компанії EOS Data Analytics, покриття інтернетом становить 25-30%. Водночас Руанда недавно запустила перший супутник для покриття інтернетом всієї країни і планує підключити до мережі школи.

За даними Асоціації GSMA, покриття Африки інтернетом досі незначне, хоча динаміка проникнення – одна з найбільших у світі. Якщо у 2005 році мобільним інтернетом користувалися 2,1% жителів Субсахарської Африки, то у 2020 році – 26%.

Найкращі показники серед країн Субсахарського регіону в індексі мобільного зв'язку, яким асоціація GSMA вимірює ефективність доступу до мобільного інтернету, мають Маврикій (65,8), ПАР (60,1), Гана (52), Ботсвана (51,3) та Кенія (49,6).

Усі країни Північної Африки мають індекс понад 50. Для порівняння: показник України – 66,9.

Середньорічний приріст кількості смартфонів в Африці південніше Сахари становить 28%, що відповідає світовим тенденціям.

У Bloomberg підрахували, що частка комунікаційних компаній становить 29% капіталізації ринку серед 1 300 публічних компаній Африки порівняно з 13% десять років тому. У деяких країнах Африки існує проблема несприйняття технологій.

"Як ми долаємо проблему несприйняття технологій: локальна присутність, проведення вебінарів, сесій, симпозіумів. Залучаємо місцевого партнера, когось із державних органів, когось зі Світового банку. Організовуємо заходи, показуємо нові технології, пояснюємо, як вони сприятимуть розвитку регіону", – сказав Роман Медведєв з EOS Data Analytics.

Де в Африці найліпше вести бізнес

Уже чотири африканські держави випереджають Україну в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business. Це Марокко, Руанда, Маврикій та Кенія.

Кожна з цих країн має свою історію успіху та особливості, які суперечать усталеним негативним стереотипам про економіку Африки. З деякими з них можна не тільки торгувати, а й планувати великі інфраструктурні проєкти та інвестиції.

 
Натиснути для збільшення
джерело: ua.depositphotos.com

"Маврикій є привабливою білою офшорною юрисдикцією, де поєднуються політична стабільність, низькі податки, законодавство, що базується на європейській правовій традиції, відсутній валютний контроль.

Держава є важливим фінансово-інвестиційним центром усієї Африки. Окрім того, сприятливий клімат робить Маврикій люксовим курортом глобального значення", – вважає співзасновник Центру дослідження Африки Олександр Мішин.

Щоб зареєструвати компанію в цій країні, необхідно шість днів, 150 дол та пакет документів (податкова декларація, документ про реєстрацію, посвідчення особи, дозволи від муніципальних служб та документи орендаря).

Податок на прибуток у цій країні становить 15%. Податок на дивіденди, роялті та відсоткові платежі взагалі не стягують.

У Руанді діють спрощені умови реєстрації бізнесу та прав власності, є легкий доступ до кредитування.

Рейтинг Doing Business надав країні третю сходинку за легкістю реєстрації власності, четверту – за легкістю отримання кредиту. У рейтингу сприйняття корупції Руанда посідає відносно високу 49 сходинку (Україна – на 117-му місці).

У Марокко відбулися реформи для зменшення бюрократичного навантаження на бізнес.

"Уряд Марокко надає податкові пільги інвесторам, вкладає гроші в інфраструктуру та покращення якості людського капіталу. У 2017 році країна повернулася до Африканського союзу, що підвищило її міжнародний авторитет", – зауважує Мішин.

Особливий інтерес в інвесторів викликає туристична галузь країни. У 2019 році на курортах Марокко відпочили 12,9 млн туристів. Приріст за рік становив 8,2%. Частка туризму у ВВП країни – 10%.

Кенію називають основною точкою входу бізнесу до Східної Африки. Її також вважають країною з найліпшою індустріальною базою в цій частині континенту. Вона виступає транзитним хабом для Ефіопії та Південного Судану.

Мішин зазначає, що в країні високий рівень проникнення мобільного інтернету та розвинений сектор мобільного банкінгу. На урядовому рівні створена розгалужена та впорядкована система економічно-інвестиційних та регулятивних інститутів.

Оскільки Кенія є великим транспортним хабом, то об'єктом інвестування є транспортна інфраструктура. Наприклад, Китай у 2013 році підписав з країною угоду на 5 млрд дол, частина з яких пішла на будівництво залізничних доріг.

Уряд Кенії інвестує в проєкт "Силіконова савана", який має створити сприятливий клімат для IT-сектору та розвитку цифрових технологій.

Політичні та економічні успіхи в цих країнах перетворили їх на важливі туристичні центри на континенті.

"Не вагаючись, я б сказав, що слід інвестувати в туристичний сектор у цих чотирьох країнах. Новий африканський середній клас дуже вимогливий до якості обслуговування. Ось чому інвестування в інфраструктуру готелів було б гарною ідеєю", – повідомив засновник Zalinoh Group Хароуна Зонго.

Як держава може допомогти вийти на африканський ринок

У 2021 році Міністерство зовнішніх справ оголосило про розробку стратегічного курсу на посилення співпраці з країнами Африки. У відомстві розраховують, що ця робота допоможе українському бізнесу освоїти нові ринки.

У квітні відбулася українська торгова місія до Південно-Африканської республіки. Українська асоціація бізнесу й торгівлі вважає цю країну африканським хабом, співпраця з яким створить додаткові можливості для виходу на ринки Намібії, Ботсвани, Зімбабве та Мозамбіку.

З 2013 року товарообіг ПАР та України впав з 220 млн дол до 100 млн дол. Як повідомили ЕП в Українській асоціації в ПАР та в посольстві, уряд намагається досягти позитивних економічних результатів у торгівлі з ПАР та іншими країнами Африки.

Держава може допомогти бізнесу вирішити деякі проблеми, пов'язані з веденням бізнесу на континенті.

"Є Рада експортерів та інвесторів при МЗС. Ця інституція надає допомогу через посольства в пошуку партнерів, організовує брифінги і торгові місії в різні країни. На рівні посольств держава допомагає шукати та перевіряти потенційних партнерів, надає інформацію щодо виходу на ринок.

При Раді експортерів та інвесторів посли майже на щотижневій основі проводять круглі столи. На них запрошують представників бізнесу. Вони мають можливість послухати презентацію посла, поставити прямі питання, отримати детальну інформацію", – сказала в коментарі ЕП надзвичайний і повноважний посол України в ПАР Любов Абравітова.

З її слів, зараз не вистачає ініціативи від самого бізнесу. Абравітова вважає, що держава робить усе, щоб надавати актуалізовану інформацію, сприяти на будь-якому етапі зацікавленості або роботи з африканськими партнерами.

Мішин вважає, що цих заходів замало, Україна має переходити до наступного етапу розвитку відносин з країнами Африки.

"Вільні ніші для бізнесу є, але їх стає дедалі менше через масовану експансію азійськими та близькосхідними гравцями. Для більшості з них торгівля – пройдений етап, вони реалізують серйозні ініціативи на континенті", – зазначив Мішин.

За його словами, створене при Мінекономрозвитку Експортно-кредитне агентство має зосередитися на страхуванні експортерів на високоризиковому африканському ринку.

Аби поглибити співпрацю та втілювати в життя серйозні проєкти в Африці, Україні бракує діалогу на державному рівні, упевнений Мішин.

Йдеться про зустрічі президентів та прем'єрів, систематичну співпрацю вчених та дослідників, культурні та освітні обміни, підготовку професійних кадрів у сфері африканістики із знанням іноземних мов.

Між Африкою та Україною досі інформаційний вакуум, який треба заповнювати культурною дипломатією. Африканці мало знають про Україну і це заважає їм довіряти українцям як бізнес-партнерам, сказала ЕП віцепрезидентка Української асоціації в ПАР Олеся Мавіяс-Лобшер.

Фото на головній ua.depositphotos.com


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!