Главные тренды на карантине: что изменилось в поведении украинцев

Главные тренды на карантине: что изменилось в поведении украинцев

Чем дольше страна проводит в карантине, тем больший процент населения начинает отказывать себе в товарах повседневного спроса. В Украине этот тренд пока на начальной стадии, как и эпидемия.(укр)
Вторник, 14 апреля 2020, 10:20
ua.depositphotos.com

Пандемія коронавірусу і оголошений у зв’язку з нею карантин не могли не вплинути на життя українців.

Робота, повсякденний побут, стосунки з колегами і друзями – всі ці аспекти життя зазнали значних трансформацій. Обмежувальні заходи і необхідність більше часу проводити вдома буквально за кілька днів змінили стиль життя мільйонів українців.

Цифрова агенція Postmen вирішила поцікавитись у українських користувачів Фейсбук, як змінилися їхні настрої на карантині. 

9-10 квітня агенція опитала 802 респонденти, за репрезентативною вибіркою по статі, віку, регіонам проживання і рівнем доходу.

Важливі інсайти:

  • Карантин змінив життя майже кожного українця – про це кажуть 92% опитаних респондентів.

  • Українці більш дисципліновано дотримуються карантину в регіонах з більшою кількістю хворих на коронавірус. Коли небезпека стукає в двері, люди починають діяти відповідально.
 
  • Велика різниця між змінами поведінки в місті і селі. Епідемія – більше міський феномен. В селах значно менше змінились всі аспекти життя.
    • В великих містах вполовину більше людей почали більше їсти, на противагу жителям містечка чи села;
    • Люди з великого міста значно частіше відзначають, що почали менше гуляти (на 12% більше респондентів за тих, хто став менше гуляти на селі);
    • Люди з великого міста значно частіше відзначають, що стали більше працювати за жителів містечка чи села.
 
 
 
  • Різниця в зміні поведінки за віковими групами також суттєва і більше торкнулась молодого покоління. Наприклад, чим старша вікова група — тим більший показник "став менше працювати". Це показує, що молоді люди працюють на більш адаптивних роботах і в цей період робоче навантаження стало більшим – в тому числі як наслідок зниження продуктивності через дистанційну роботу.
 
  • Люди з низьким доходом стали менше працювати. Це свідчить про те, що спеціальності з низькою оплатою, які вимагали низьких навиків і кваліфікацій, скорочуються найсильніше і першими.
 
 
  • Витрати по різному сприймаються в залежності від віку. Найбільший розрив спостерігається в динаміці витрат домогосподарств між великими містами і містечками. Люди у великих містах перестали витрачати на розваги/кафе/спортклуби і тому карантин зменшив їх витрати. На противагу цьому, необхідність закупити їжу, ліки і товари першої необхідності (за відсутності витрат на розваги) призвела до зростання загальних витрат у жителів малих населених пунктів.
 
  • Турбота про працівників і збереження робочих місць очолюють перелік дій компаній і брендів, які збільшують бажання купувати їх товари і сервіси. Це може означати, що саме ці дії варто комунікувати активніше.
 
 
 
 
  • Підтримка армії і волонтерів в умовах розгулу пандемії залишається важливою соціальною активністю. Споживачі готові купувати активніше товари і сервіси брендів, які допомагають армії і в цей час. Це може означати, що не лише допомога в боротьбі з коронавірусом, але й інші виклики мають бути зонами соціальної активності брендів і комунікуватись ними.

  • Продукти харчування в абсолютному топі росту покупок – 80,3% зазначили, що їх витрати на продукти зросли. Це зона великих можливостей для рітейлу, але ще більша можливість для e–commerce. Для 19% українців онлайн–покупки вже стали більш бажаним способом закуповуватись. Однак, можливість купувати продукти онлайн поки що обмежена – рітейлери лише починають адаптуватись, логістика має дозволити і опрацювати бізнес– процеси для доставки продуктів.
 
 
  • У українців вкрай мало заощаджень. 60% респондентів стверджують, що їх або зовсім немає, або вистачить на місяць. Це означає, що повернення до економічної активності протягом місяця стає питанням виживання країни.
 

  • З покупок, які найбільша кількість українців відклали на майбутнє – одяг, взуття і відпустки. Однак в зоні суттєвого зниження опинились всі великі покупки і навіть оплата комунальних послуг.
 

  • Світові тренди свідчать, що чим довше країна проводить в карантині, тим більший відсоток населення починає відмовляти собі в щоденних товарах – товарах щоденного вжитку. В Україні цей тренд на початковій стадії, як і епідемія.

  • Якість і ціна – головні критерії здійснення покупок (77% і 69% українців відповідно). Раціональні міркування значно переважають емоційні фактори.

  • Легкість і гумор, крутизна – серед якостей, які найменш затребувані в комунікації брендів і ймовірно недоцільні, якщо не токсичні.
 

  • Найбільший страх українців – втрата робочого місця.
 

  • Смартфон стає головним медіа – приріст в користуванні у 70% українців в порівнянні з докарантинним періодом. Користування ТВ виросло у 18% українців. Решта медіа – майже без змін.
 
  • І головне – людям потрібні люди! Після карантину більшість українців мріє зустрітись з рідними і друзями.

Підтримуймо один одного, улюблені бренди, компанії, тих, кому важче ніж нам і все буде добре!

Фото на головній: ua.depositphotos.com


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!