Украинская солнечная энергетика: как не повторить судьбу Икара

Украинская солнечная энергетика: как не повторить судьбу Икара

Пятница, 15 февраля 2019, 08:45 -
Солнечная энергетика в Украине стремительно растет. Причина — высокие ставки "зеленого" тарифа. Однако уже скоро все может закончиться. Как не повторить судьбу других стран, где последствия были катастрофическими. (укр)

Очевидно, що в майбутньому технології сонячної енергетики стануть одним з основних джерел енергії. Сонячна енергетика у світі зростає з прискоренням: за 2018 рік було побудовано рекордні 109 ГВт потужностей мережевих сонячних електростанцій (СЕС).

Абсолютним лідером залишається Китай: він додав 44 ГВт. Загальна потужність сонячної енергетики перевищила 500 ГВт, а її частка у світовому виробництві струму наближається до 3%. 

В Україні збільшення потужностей СЕС так само відбувається із значним відривом від інших технологій відновлюваної енергетики.

3 849 МВт нових потужностей ВДЕ, підключених до енергосистеми України у 2018 році, на сонячну енергетику припадає 752 МВт. З них левова частка — це великі наземні промислові СЕС. Такі станції мають потужність від кількох мегават до десятків мегават та підключаються до високовольтних мереж.

Головні причини стрімкого розвитку сонячної енергетики в Україні — висока ставка "зеленого" тарифу, який прив'язаний до курсу євро та зафіксований до 2030 року, а також зниження цін на обладнання.

Подібна вибухова динаміка спостерігалася в Іспанії та Німеччині, де вводили "зелений" тариф. Однак їх досвід показав, що розвиток галузі, побудований на одному механізмі підтримки, не є стійким.

Не повторити долю Іспанії

Високий "зелений" тариф і непродумане його планове зниження може призвести до посилення диспропорцій на енергоринку та концентрації прибутків в одному секторі. Приклад Іспанії у другій половині 2000-х років є хрестоматійним.

Тоді після кількох років зростання галузі влада вирішила скасувати підтримку "зеленої" генерації. Результати були катастрофічними: падіння всього сектору відновлюваної енергетики та втрата десятків тисяч робочих місць.

Невдало побудована система підтримки ВДЕ в Іспанії та її колапс зашкодили розвитку "зеленої" енергетики у світі, яка так потрібна йому для подолання кліматичної кризи та збереження довкілля. Україні, де розвиток ВДЕ тільки почав ставати системним, важливо вчитися на помилках інших.

Увага українських депутатів та експертів зосереджена на трансформації системи підтримки ВДЕ та впровадженні нових конкурентних механізмів — аукціонів. Такі зміни передбачає проект закону, який пройшов перше читання у грудні 2018 року.

"Ринок відновлюваної енергетики потребує термінових змін. Стратегічні інвестори, які мають на меті будувати станції в Україні, розуміють, що тариф для нових об'єктів необхідно приводити до економічно обґрунтованого рівня та запроваджувати конкурентні механізми формування ціни", — каже директор з розвитку Української асоціації відновлюваної енергетики Олена Колтик.

За її словами, мова йде про запровадження аукціонів. Законопроект дозволить інвесторам отримати угоду на 20 років, а споживачам — дешеву чисту енергію.

Голова Всеукраїнської асоціації інвестицій та сталого розвитку, експерт "Реанімаційного пакета реформ" Юлія Усенко також підтримує законодавчі зміни.

"Перегляд механізму підтримки відновлюваної енергетики, особливо для великих потужностей, справді потрібен. Разом з тим, ухвалення закону, який запровадить аукціони для таких проектів, — це тільки перший крок", — переконана вона.

Відповідно до проекту, "зелений" тариф для сонячної енергетики пропонується зменшити на 25% з 1 січня 2020 року та додатково щорічно зменшувати на 2,5% протягом трьох років. Аукціони передбачається ввести з 2020 року для СЕС потужністю понад 10 МВт, але процедури їх проведення акт не визначає.

"Успіх впровадження аукціонів великою мірою залежить від процедури підготовки учасників до торгів та умов їх проведення за новими правилами, які повинні розроблятися на рівні вторинного законодавства. Запит інвесторів на розвиток сонячних і вітрових проектів в Україні є навіть за умови запуску аукціонів.

Кількість мегават зростатиме і за таких умов. Питання у тому, чи не будуть ці обсяги зосереджені в межах окремих проектів і в руках кількох бенефіціарів. Є ризик отримати черговий монополізований сектор", — відзначає Усенко.

Рік перехідних процесів

Великий стимул для будівництва промислових СЕС залишатиметься до кінця 2019 року, поки буде діяти чинна система підтримки галузі. За очікуваннями експертів, темпи будівництва будуть максимальними у першому та другому кварталах.

"Об'єкти, які не почнуть будуватися до березня-квітня, швидше за все, не встигнуть з введенням в експлуатацію. Напевно, інвестори не будуть ризикувати своїми грошима та запускати фінансування проектів після квітня.

Уже через квартал кількість інвесторів та охочих взяти участь у великій сонячній енергетиці значно скоротиться. Чим ближче до кінця 2019 року, тим вищі ризики", — коментує засновник проектної компанії KB Energy В'ячеслав Міжарьов.

За його словами, існує велика невідповідність між задекларованими проектами та будівництвом. Обсяг виданих технічних умов для підключення до мереж значно перевищує потужності, які можуть ввести в експлуатацію гравці ринку.

"Буде побудовано не більше 20-30% від задекларованого. Швидше за все, НКРЕКП скасує неоплачені технічні умови. Регулятор з точки зору здорового глузду повинен долучитися до впорядкування ринку. Той, хто не реалізує проекти, не повинен резервувати потужність підключення", — вважає Міжарьов.

Крім політичної нестабільності у виборчий 2019 рік, подальше вибухове зростання великої сонячної енергетики стримуватиме рішення НКРЕКП про підвищення плати за видачу нових технічних умов та підключення до мереж. Це збільшує вартість девелоперських проектів і терміни їх окупності.

 

Загальна потужність великих СЕС перевищує 1 300 МВт, а сукупна потужність дахових СЕС наприкінці  2018 року становила лише 157 МВт. Відповідно, левову частку стимулювання, яке надходить через "зелений" тариф, отримали девелопери наземних промислових СЕС, а не розподілена генерація на дахах.

Знайти баланс та нові точки росту

Інтерес українців до сонячної енергетики підвищується, але ріст розподіленої сонячної генерації на дахах суттєво нижчий, ніж темпи розбудови сонячних полів.

Потужності дахових станцій в Україні за рік зросли на 106 МВт, це шоста частина приросту великих СЕС. Сонячними панелями обладнані близько 7,5 тис приватних будинків, з них 4,44 тис додалися у 2018 році. Отже, ринок приватних дахових сонячних електростанцій за 12 місяців більш ніж подвоївся.

"Ми спостерігаємо хорошу динаміку розвитку дахових станцій завдяки "зеленому" тарифу. Це означає, що процедурні питання відпрацьовані. Споживачі легко їх застосовують, бо вони спрощені порівняно з порядком реалізації проектів для юридичних осіб: без ліцензії, підготовки документів для встановлення "зеленого" тарифу НКРЕКП, організації продажу електроенергії", — пояснює Усенко.

На її думку, для розвитку розподіленої генерації слід спростити процедури для юридичних осіб, що хочуть встановлювати дахові СЕС. "Законопроект містить таку ініціативу для станцій потужністю до 500 кВт, я її підтримую", — каже Усенко.

Читай также
Бенефициары "зеленого тарифа": как нардепы и их семьи зарабатывает на электрике
Солнечный Север. Как за госсчет построить домашнюю электростанцию

Міжарьов, який має досвід проектування та будівництва дахових СЕС, поділяє думку про необхідність пріоритетної підтримки розподіленої генерації.

"Стовідсотковий приріст за рік сонячних потужностей, сконцентрованих в одному місці, — це неправильно. Коли ж мова йде про тисячі нових приватних малих СЕС — це позитивний тренд. Потрібно стимулювати розподілену генерацію. Чим більше учасників ринку, тим краще для країни", — переконаний Міжарьов.

За його словами, сонячні панелі дозволяють виробляти електроенергію там, де вона споживається, та скорочувати витрати на її передавання й розподіл.

"У промислових СЕС ситуація зворотна: від них енергія передається в розподільні вузли, її зобов'язані купити на ринку, але не факт, що в кожен момент вона буде затребувана десь поруч, тим більше вдень. Виникає потреба передавати струм на великі відстані, і навантаження на мережі збільшується", — зауважує Міжарьов.

Як пояснює фахівець, особливо корисною розподілена генерація може бути там, де існує високий попит на електроенергію та виникає дефіцит енергії, а створювати умови для розвитку сегменту можна навіть без "зеленого" тарифу.

Водночас, на думку Колтик, головним викликом для розподіленої генерації є закінчення дії "зеленого" тарифу у 2030 році. На відміну від великої генерації, яка отримає можливість брати участь в аукціонах, для малих  об'єктів не передбачено механізмів продовження стимулювання їх розвитку.

"Дію "зеленого" тарифу для об'єктів до 500 кВт слід продовжити до 2040 року. Рівень тарифу необхідно дозволити переглядати щорічно, а розмір визначати за формулою: аукціонна ціна для великих об'єктів попереднього року плюс 20%. Таке співвідношення відповідає сучасним умовам, коли "зелений" тариф для домашніх господарств на 20% вищий, ніж звичайний", — каже директорка УАВЕ.

Світова практика показує, що сонячна енергетика може бути доступною та забезпечувати великі обсяги виробництва електроенергії.

За десять років, що минули після падіння ринку в Іспанії, у галузі відбулися радикальні технологічні та організаційні зміни. Розвиток технологій дозволив знизити вартість панелей. У багатьох державах вдосконалилася інтеграція сонячної енергетики з ринком, а в Китаї вона активно витісняє вугільну генерацію.

Для України, яка реформує ринок електроенергії та проголошує курс на енергетичну незалежність, побудова власної ефективної моделі розвитку сонячної енергетики є одночасно і великим викликом, і великою можливістю.


powered by lun.ua