Полная деградация. Кто портит украинский чернозем
Чи робив би хто-небудь капітальний ремонт у чужій квартирі? В умовах довгострокової оренди — можливо, але для більшості відповідь однозначна: ні.
Це проста аналогія для ситуації із забороною продажу аграрних земель. Власники паїв не інвестують кошти в покращання стану ґрунтів, бо не управляють землею. Орендарі також не готові до капіталовкладень, бо теж не мають права власності.
Як змінився стан українських чорноземів за період незалежності України?
Гонка за валом
Вітчизняні аграрні виробники перебувають у своєрідній гонці із збільшення показників урожаю та експорту зерна. У сегменті соняшнику їх нема рівних.
За останнє десятиріччя валовий збір зернових культур виріс вдвічі до 62 млн тонн. Експерти впевнені, що це не межа і прогнозують урожай 100 млн тонн. Завдяки чому відбувається зростання урожайності сільськогосподарських культур?
Розвиток технологій, насіннєвої селекції, внесення мінеральних добрив роблять цифри 80-100 млн тонн зернових реальністю. У поєднанні з родючими ґрунтами АПК залишається однією з найпривабливіших галузей української економіки.
Родючість під питанням
За площею чорноземів Україна посідає четверте місце у світі після Росії, США та Китаю. Мова йде про 28 млн га або 46% загальної площі країни.
Родючі землі — ключ до продовольчої безпеки держави, проте Україна — лідер із розораності сільськогосподарських угідь.
Найбільше розорані землі у Херсонській області — 90,3%, Черкаській, Кіровоградській, Вінницькій, Запорізькій, Дніпропетровській та Миколаївській областях — 85–87%. У цих регіонах порушений баланс між кількістю пасовищ та сіножатей і площами, призначеними для вирощування агрокультур.
"Наслідки високого ступеня розораності — деградація ґрунтів та опустелення. Ми втрачаємо не лише біологічне розмаїття, а й водні об'єкти, зокрема — малі річки", — говорить міністр екології Остап Семерак. За його словами, нинішня модель управління землею спричиняє 25% викидів парникових газів.
За інформацією ДУ "Держґрунтохорона", вирощування культур інтенсивного мінерального живлення, зменшення внесення органічних добрив, поширення процесів ерозії призводить до від'ємного балансу гумусу в ґрунтах.
Крім того, на півдні і сході України більшість виробників для сівозміни використовують соняшник і пшеницю, ігноруючи інші аграрні культури. Це призводить до виснаження ґрунтового покриву.
Мораторій чи інвестиції
Шкодить ґрунтам і мораторій на продаж аграрних угідь. Частина фермерів намагається максимізувати прибуток без інвестицій в покращання якості земель.
Причину цього пояснює генеральний директор агрохолдингу HarvEast Дмитро Скорняков: "Мораторій негативно впливає на якість земель. Більшість орендарів намагаються отримати прибуток тут і зараз. Навіщо їм інвестувати в чужу власність".
Директор центру Держродючості Валерій Греков пояснює, що на стан ґрунтів впливають і обсяги внесення мінеральних добрив. "Господарства, що мають стабільні високі врожаї, вносять близько 1 тис кг мінеральних добрив на гектар. Це дозволяє отримувати 80-100 ц/га пшениці та 70-80 ц/га ячменю", — каже експерт.
Проте азотні добрива суттєво підкислюють ґрунтовий покрив, сприяючи його деградації. Внесення органічних добрив за період незалежності порівняно з 1970-1980 роками різко скоротилося, що теж впливає на стан ґрунтів.
Кліматичні виклики
Не останню роль в ситуації з деградацією ґрунтів відіграють зміни клімату. Вчені говорять про неминуче опустелення південних та східних областей України.
За останні 30-40 років межі кліматичних зон змістилися на 200-300 км у північному напрямку. У поліській зоні в десятки разів збільшилися площі посіву соняшнику та кукурудзи. Урожайність кукурудзи там досягає 110-150 ц/га попри те, що рівень родючості ґрунтів на Поліссі значно нижчий, ніж у степовій та лісостеповій зонах.
Хто відповість
У Міністерстві екології та природних ресурсів зазначають, що для успішного ведення аграрного бізнесу потрібно реконструювати зрошувальні системи на площі 645,5 тис га та побудувати нові на площі 171,5 тис га.
"Якісь земель погіршується і через старі технології, наприклад, глибоку оранку, що призводить до водної та вітрової ерозії", — каже Скорняков. Його компанія, яка працює на Донеччині, через посушливі умови почала вирощувати бобові культури.
Для збереження родючості земель аграрні виробники повинні застосовувати ґрунтозахисні технології.
Мова йде про мінімізацію обробітку полів, повернення у ґрунт соломи та кореневих решток.
Фермери також повинні зменшувати навантаження на одиницю площі від коліс ґрунтообробної техніки.
Питання про відповідальне ставлення до землі стоїть не лише перед фермерами, а й перед владою.
У статті 14 Конституції зазначається, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Проте питання регулювання структури посівних площ залишається відкритим. Через тіньовий обробіток землі аграрні виробники не дотримуються сівозміни. Незважаючи на заборону спалювання стерні та соломи, восени часто можна побачити на полі вогонь, що вбиває родючість верхнього шару ґрунту.
"Залежно від рівня процесів деградації врожайність може зменшитися на 50%, а втрати аграрних виробників — перевищити 20 млрд грн на рік. Агросектор України спричиняє появу 35-40% всіх деградованих земель в країні", — зазначає Семерак.
"Джерела інформації про стан ґрунтів в Україні обмежені. В основному використовуються дані земельного кадастру та матеріали агрохімічної паспортизації земель", — коментує координатор програм розвитку ФАО в Україні — продовольчої та сільськогосподарської організації ООН — Михайло Малков.
За його словами, Україна потребує якісного моніторингу стану ґрунтів, проте в країні відсутня відповідна державна мережа. Свій внесок обіцяють зробити ФАО та Глобальний екологічний фонд. Вони започатковують проект вартістю 1,8 млн дол з дослідження земель Київщини, Харківщини, Миколаївщини та Херсонщини.