Глава Минфина Оксана Маркарова: Это государственная служба, а не бизнес, где можно просто встать и уйти

Глава Минфина Оксана Маркарова: Это государственная служба, а не бизнес, где можно просто встать и уйти

Пятница, 22 июня 2018, 09:50 -
Новый руководитель Минфина рассказала ЭП, что будет с минимальной зарплатой, реально ли выполнить бюджет и получить транш МВФ, и кому будут подчиняться налоговики. (укр)

У день скандальної відставки Олександра Данилюка з поста міністра фінансів Володимир Гройсман швидко знайшов йому наступника. Уже два тижні у статусі в. о. керує міністерством Оксана Маркарова.

Для міністерства, депутатів та експертного середовища Маркарова особа не нова. На посаді заступника міністра фінансів вона працює з 2014 року, коли Мінфін очолювала Наталія Яресько.

Якщо з останньою у Маркарової була професійна-політична злагода, то в команді Данилюка робочого комфорту для неї стало значно менше.

За два роки роботи міністр перерозподілив повноваження так, що Маркарова як перший заступник не могла виконувати традиційний для такої посади функціонал — формувати і балансувати бюджет, координувати разом з міністром внутрішню роботу міністерства.

Утім, витіснити її з міністерства Данилюк все одно б не зміг. По-перше, Маркарова — політичний соратник Володимира Гройсмана, по-друге — урядовий уповноважений з питань інвестицій та член наглядових рад усіх чотирьох держбанків.

Хай там як, але Данилюк пішов, а Маркарова очолила Мінфін. Проте сталося це не в найбільш вдалий для неї час. Попереду вибори, а це означає, що вона опиняється в епіцентрі одного з найскладніших бюджетних процесів, коли запити депутатів та уряду будуть зростати в геометричній прогресії.

Ще одне пріоритетне завдання нового керівника Мінфіну — повернути довіру МВФ до дій Мінфіну та уряду. Фонд непокоїть розбалансований бюджет та ризики зриву реформи ДФС, а також уперте небажання уряду виконувати ключову вимогу — підвищення ціни на газ.

З ким у Маркарової точно не буде проблем, то це з прем'єр-міністром та головою ДФС Мирославом Проданом. Усі вони — з однієї політичної команди. Фактично з її призначенням прем'єр узяв під свій контроль фінансовий блок уряду.

Про те, що в. о. голови Мінфіну збирається робити в такій ситуації, — в інтерв'ю ЕП.

— Як ви оцінюєте стан справ у міністерстві? Що з командою заступників Олександра Данилюка?

— Ситуація в міністерстві стабільна. Кістяк фахівців дуже якісний, він склався давно. Я дуже рада, що керівники департаментів — це спеціалісти, які працюють в Мінфіні не перший рік, а дехто — не перше десятиріччя. Завдяки їм Мінфін, мабуть, одне з найбільш стійких міністерств.

Звичайно, коли відбувається зміна керівництва чи в даному випадку відставка міністра, а виконання обов'язків покладається на іншу людину, для колективу цей період завжди турбулентний.

У моєму випадку, мабуть, передавання повноважень відбулося більш плавно, тому що я для міністерства людина не нова. Я почала працювати у Міністерстві фінансів з грудня 2014 року — спочатку радником міністра Наталки Яресько, а з квітня 2015 року — на посаді її заступника. Потім стала першим заступником.

Не бачу якихось серйозних проблем чи потрясінь у міністерстві через зміну керівництва.

— Що із заступниками Данилюка — Сергієм Марченком, Юрієм Буцою та Євгеном Капінусом? Вони залишаються?

— Поки що всі працюють. Я в перший же день запропонувала всім залишитися і продовжити роботу. Звичайно, команду треба буде підсилювати. У нас є вакансії, в тому числі на рівні заступників міністра. Однак всіх, хто хоче залишитися і працювати, я вітаю в команді.

— Раніше Данилюк казав, що команда заступників звільниться разом з ним. За цей час з посади пішла лише Яна Бугрімова, від решти заступників жодних публічних заяв не було.

— Я хочу, щоб максимальна кількість людей залишилася, але силою нікого тримати не буду. Якщо хтось з певних причин залишить міністерство, то сподіваюся, він зробить це відповідально. Це державна служба, а не бізнес, де можна встати і просто піти.

— У вас були непрості стосунки з Марченком та Капінусом. Часто внутрішні рішення в міністерстві ухвалювалися всупереч вашій думці. На певному етапі ваші повноваження щодо бюджету віддали Марченку, хоча цей функціонал у Мінфіні традиційно виконував перший заступник міністра — незалежно від прізвищ. Ви можете з ними спрацюватися?

— У мене ні з ким конфліктів не було, були нормальні робочі стосунки. Після багатьох років роботи у бізнесі, а потім в міністерстві я упевнена, що нема таких проблем, які не можна вирішити в конструктивній дискусії. Мова, зрештою, не про особисті стосунки.

 
Євген Капінус, Оксана Маркарова, Олександр Данилюк та Сергій Марченко

— Хто тепер буде займатися питаннями бюджету — ви чи інший заступник? Хто візьме податковий напрямок?

— Як в. о. міністра я тією чи іншою мірою займаюся всіма цими питаннями. Я відповідаю за все. Бюджет для мене — питання номер один.

Я хочу повернутися до запровадження середньострокового бюджетування. З жовтня 2017 року я не займалася державним бюджетом і мені дуже прикро, що ця реформа, яку я починала, не отримала розвитку. Тому пріоритет номер один — якомога швидше повернутися до її реалізації.

— Хто готуватиме бюджет і працюватиме з бюджетним комітетом? Хто виконуватиме функції першого заступника?

— Я вважаю, що питання бюджету є ключовим для міністерства, тому міністр фінансів чи в. о. міністра фінансів, безумовно, повинен особисто працювати над підготовкою бюджету з комітетом і з головними розпорядниками.

— Ви плануєте оголошувати конкурс на пошук заступника з податкового напрямку?

— Я активно шукаю кандидатів на посаду заступника міністра. Поки що нема претендентів.

— Чи можливо це зробити за такий короткий час — до виборів? Через вибори бюджетний процес буде складним.

— Так щоразу здається. У Наталії Яресько всі також говорили, що трапиться катастрофа, якщо вся команда піде. Однак тоді вона зайняла, як мені здається, дуже державницьку позицію.

Яресько зібрала всіх заступників і сказала: "Ваше завдання — залишатися стільки, скільки ви потрібні і скільки можете працювати, не поступаючись своїми принципами і не зривати процеси в міністерстві". Практично вся команда Яресько пропрацювала ще кілька місяців, поки міністр Олександр Данилюк формував свою.

— Причина конфлікту Данилюка з прем'єр-міністром — рішення останнього перепідпорядкувати Державну фіскальну службу Кабміну і внести зміни в регламент, позбавивши Мінфін права погоджувати документи уряду. Що з цими постановами?

— Наразі ДФС залишається в повній координації Мінфіну і там вона залишатиметься надалі. На мою думку, це єдиний правильний варіант, і його підтримує прем'єр-міністр Гройсман. Жодного перепідпорядкування не планується.

Решта повноважень міністерства такі ж, як були місяць тому і рік тому. Всі акти, які виносяться на розгляду Кабміну, погоджують Міністерство фінансів, Міністерство юстиції і Міністерство економіки.

ЧИ БУДЕ CКОРОЧЕННЯ БЮДЖЕТУ 

— З початку 2018 року бюджет не виконується за доходами. МВФ непокоять ризики невиконання бюджету у дохідній і видатковій частинах. Ви бачите доцільність у секвестрі бюджету (скорочення витрат за окремими статтями або всього бюджету. — ЕП)?

— За результатами п'яти місяців виконання загального фонду бюджету за доходами — 99%, з урахуванням спецфонду — 100%.

Я не бачу підстав для перегляду. Звісно, ризики є завжди, і завдання Мінфіну — ці ризики зменшувати. Саме тому ми не тільки проводимо моніторинг, а й маємо план дій щодо деяких надходжень до бюджету через ДФС та надходжень до Пенсійного фонду.

Ми уточнили деякі цифри, проаналізували статті, за якими в першому кварталі було невиконання, і зараз бачимо, що у травні-червні ситуація з наповненням бюджету вирівнюється.

Не буде, наприклад, доходів від приватизації в запланованих розмірах. Доходів від продажу лотерейних ліцензій теж не буде.

— Так, ми прогнозуємо часткове невиконання плану від приватизації. Закон про приватизацію був ухвалений тільки в кінці січня, а щоб почати відбір інвестиційних радників, здійснити усі передбачені законом процедури, потрібен час.

Мала приватизація стартує уже в липні. Так, її результат — це невеликі суми, але оскільки продаж відбуватиметься через ProZorro.Sale, думаю, вона буде дуже ефективна, вдасться підняти рівень конкуренції і, відповідно, рівень цін.

Продаж великих об'єктів передбачає активну роботу з інвестиційним радниками, проведення роад-шоу, пряме спілкування з потенційними покупцями. У 2018 році я сподіваюся на гарний результат з підготовки до приватизації і проведення деяких аукціонів. Можливо, не всі кошти зайдуть у 2018 році, але зараз головне — дати старт приватизації.

Інтерес з боку інвесторів дуже великий. Це я вам кажу як урядовий уповноважений з питань інвестицій. Весь 2017 рік через UkraineInvest до нас приходили інвестори, які вже працюють в Україні і хочуть розширюватися.

Якщо раніше вони цікавилися винятково приватними ринковими можливостями і потребували в основному допомоги в роботі з місцевими органами влади чи у вирішенні адміністративних питань, то у 2018 році, після ухвалення закону про приватизацію, багато інвесторів зацікавилися об'єктами із списку на приватизацію.

— Якими cаме об'єктами вони цікавляться?

— Не можу називати конкретні підприємства. У нас їх не так багато в цьому списку. Зокрема, є інтерес до об'єктів у галузі енергетики.

— Повернімося до запланованих надходжень від приватизації в розмірі 22,3 млрд грн. Чим плануєте перекривати?

— Приватизація — це ж фінансування (кошти на погашення дефіциту. — ЕП). Перекрити можна лише одним способом — запозиченнями. Що ми і зробимо.

— За результатами чотирьох місяців у нас провал з виконанням плану за запозиченнями, особливо зовнішніми.

— Я б не назвала це провалом, хоча сума, яка була запланована на перший квартал і не була отримана, — дуже значна. Одразу було зрозуміло, що виходити на ринки зовнішніх запозичень ми, швидше за все, будемо вже після перегляду програми співпраці з МВФ.

Для інвесторів Україна в програмі МВФ — надзвичайно важливий сигнал. Ви бачили, як ринки відреагували на ухвалення закону про Антикорупційний суд? Інвестори стежать за тим, як Україна виконує свої зобов'язання перед зовнішніми кредиторами.

План з внутрішніх запозичень ми виконали повністю. Думаю, у нас великий потенціал на внутрішньому ринку і з ним потрібно працювати.

— Ухвалення закону про Антикорупційний суд недостатньо для отримання траншу. Без збалансованого бюджету його не буде. Фонд бачить фіскальні ризики і вказує на доцільність перегляду бюджету. Коли ви збалансуєте бюджет?

— Не хочу забігати наперед. Ми зараз в робочому режимі обговорюємо з МВФ усі питання, які стосуються бюджету. Не можу сказати, що ми вже знайшли порозуміння за всіма пунктами, але у нас активна комунікація.

Необхідності вносити зміни в бюджет я не бачу. За результатами п'яти місяців маємо суттєве перевиконання за податком на прибуток, за дивідендами від державних підприємств.

Я зараз глибоко занурююсь у питання, які не були в моїй координації, і можу запевнити: я бачу реальні ризики і розумію, як їх мінімізувати. За нашими прогнозами, частина фіскальних ризиків не реалізується.

— За розрахунками ДФС, через зміцнення гривні на рівні 26 грн за дол митниця недоотримує щомісяця 3 млрд грн надходжень. Як з цим впоратися?

— Вгадати точний курс не може ніхто. Після переходу на гнучке курсоутворення ми бачимо чіткі періоди, коли у нас курс зростає, а коли знижується. Цей рік — не виняток, але на курсовий ефект потрібно дивитися правильно.

Бюджет завжди формується на основі певних припущень. Одне з цих припущень — курс. Якщо у певний проміжок часу доходи бюджету від митних платежів, прив'язаних до курсу, менші, то в цей же момент у нас відбувається величезна економія на платежах з обслуговування боргу.

Державні компанії з борговими зобов'язаннями у валюті теж зекономлять на обслуговуванні. Завдяки цій економії їх прибуток збільшиться, а отже, вони сплатять більше податків до бюджету. Ефект від стабільного курсу полягає не лише в недоотриманні надходжень, він впливає і на видатки.

ПРО СПІВПРАЦЮ З МВФ

— Голова НБУ Яків Смолій заявив, що Україна може отримати п'ятий транш МВФ до осені. Після ухвалення закону про Антикорупційний суд виконання ще однієї ключової для кредитора умови — перегляд ціни на газ — залежить від уряду. Це означає, що до осені уряд вирішить питання з газом?

— Я намагаюсь утримуватися від оголошення очікувань щодо часу домовленостей. Мені здається, що у перемовинах головне — результат, а не проміжні оголошення. Інформування громадськості, звичайно, важливе, однак не хотілось би формувати нереальні очікування, в тому числі щодо траншів МВФ.

Наразі зрозуміло, над чим треба працювати, щоб закінчити цей перегляд. Як ви правильно сказали, тут три основні питання: Антикорупційний суд, газово-енергетична реформа і збалансований бюджет. Ми активно працюємо над бюджетом і, звичайно, я частково залучена до роботи з реформи енергоринку.

Сподіваюся, ми знайдемо розуміння щодо всіх питань.

 
Поряд з Маркаровою — постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман

— "Нафтогаз" запропонував модель, за якою газ за ринковою ціною буде продаватися споживачам, населенню і промисловості, але уряд компенсує витрати малозабезпеченим громадянам.

Є також варіант МВФ. За моєю інформацією, з урахуванням поточних цін на нафту, за розрахунками кредитора, підвищення може становити 40%.

З Мінфіном обговорюється, якими будуть видатки на субсидії за кожної моделі. Отже, як це вплине на субсидії?

— Звичайно, Мінфін бере участь в обговореннях і розраховує вплив на всі показники, які стосуються бюджету. Коли у нас буде узгоджене з міжнародними партнерами рішення, я зможу сказати, як воно вплине на бюджет. Наразі фінального рішення ще нема.

— Коли нам критично отримати транш, щоб вийти на зовнішні ринки запозичень?

— Затягувати не хотілося б. Ні для кого не секрет, що чим швидше ми домовимся з МВФ, тим швидше зможемо повернутися до цього питання. Ми постійно моніторимо ринки, дивимося, коли буде сприятлива ситуація.

ПРО МЕДИЧНУ РЕФОРМУ І МОЖЛИВОСТІ БЮДЖЕТУ

— Чи бачите ви передумови для підвищення мінімальної зарплати у 2018 році?

— Питання підвищення мінімальної зарплати — комплексне і залежить від кількох аспектів.

Аспект номер один — питання розвитку економіки.

Номер два — питання впливу підвищення мінімальної зарплати на бюджет. Після підвищення "мінімалки" зростають надходження від податку на доходи фізосіб, а ПДФО — це надходження місцевих бюджетів, а не державного.

Третій аспект — як підвищення "мінімалки" вплине на приватний бізнес і чи витримає він чергове зростання.

Усі ці три питання повинні аналізуватися.

— Вони аналізувалися. Після невиконання бюджету за доходами у першому кварталі очікування щодо підвищення мінімальної зарплати змістилися на півріччя.

Олександр Данилюк озвучував ціну питання — 13 млрд грн додаткових видатків. Мінімальна зарплата може бути підвищена за результатами півріччя?

— Дочекаймося завершення півріччя і тоді подивимося.

— 1 липня стартує медична реформа. У першому півріччі МОЗ отримало більше заяв від медичних закладів про перехід на нову систему фінансування, ніж попередньо розраховувало.

Чи варто збільшувати видатки на медичну реформу на 2018 рік?

— У бюджеті на 2018 рік з 1 липня на реалізацію реформи закладено 8,1 млрд грн.

За даними МОЗ, з 1 липня на договірні відносини з Національною службою здоров'я переходять 149 закладів. Це 21% громадян, які отримуватимуть первинну допомогу.

Наступний перехід відбудеться з 1 жовтня 2018 року. Наразі, за нашими розрахунками, цих 8,1 млрд грн достатньо для фінансування реформи первинної ланки у 2018 році.

— У МОЗ побоюються, що коли справа дійде до секвестру, то в першу чергу під ніж піде фінансування медичної реформи.

— Я розумію занепокоєння МОЗ, пов'язані з потенційним переглядом бюджету. Проте перегляду не буде. Ми працюємо над тим, аби бюджет був виконаний. Реформа первинної ланки медицини буде профінансована повністю, як це і передбачає бюджет.

Освітня і медична реформи — це пріоритети уряду. До речі, для їх реалізації нам дуже потрібне середньострокове бюджетування.

Такі комплексні реформи ніколи не робляться за рік. Маючи середньострокове бюджетування, ми би бачили план заходів кожного міністерства і розуміли, наскільки він підкріплений конкретними видатками.

— МОЗ наполягає на збільшенні видатків на 2019 рік?

— МОЗ відповідально підійшло до роботи над бюджетом і 2018 року, і 2019 року. Там розуміють, що існують певні бюджетні обмеження. У той же час вони сильно б'ються за медичну реформу, за те, щоб вона була належним чином фінансована. Саме тому МОЗ шукає способи підвищити ефективність використання бюджетних коштів всередині своїх програм.

Зараз ми якраз в процесі опрацювання бюджетних запитів з усіма розпорядниками.

 
З Гройсманом

— Ви проводите консультації щодо бюджету-2019 з урахуванням введення податку на виведений капітал?

— У бюджетній резолюції, яку Мінфін подав ще до мого призначення, в розділі податкової політики зазначено "розглянути питання впроваждення моделі оподаткування податком на виведений капітал".

Для проекту бюджету на 2019 рік ми готуємо базовий сценарій, виходячи з чинного законодавства і готуємо альтернативний з впливом від введення податку на виведений капітал.

Як правило, бюджет готується на чинній законодавчій базі. Якщо є законопроекти, ухвалені хоча б у першому читанні, які впливають на бюджет, чи якщо ми подаємо законопроекти разом з бюджетом, то їх вплив теж може враховуватися у проекті бюджету.

Я бачу нагальну необхідність зібрати в одну робочу групу Мінфін, податковий комітет парламенту і всі експертні організації, які робили розрахунки втрат і можливих компенсаторів, відкрити всі припущення та дані й оперативно узгодити один консенсусний прогноз впливу. Це допоможе знайти правильне рішення. Ми вже почали обговорювати з комітетом ідею такої групи.

— Одним із своїх пріоритетів ви назвали середньострокове бюджетне планування. Бюджетна резолюція 2018 року — однорічна, без стель видатків, без розрахунків доходів на три роки.

З одного боку, Мінфін винен — не підготував якісну резолюцію. З іншого боку, Мінфін не винен — нема законних підстав для її підготовки, бо Верховна Рада не ухвалила відповідні законопроекти. Яким ви бачите рестарт цієї реформи?

— Коли ми подавали нашу першу трирічну бюджетну резолюцію, крім затвердженої Кабміном стратегії про середньострокове бюджетне планування, у нас не було нічого, що змушувало би нас подавати трирічну резолюцію: ні ухвалених змін до Бюджетного кодексу, ні проектів цих змін. У той же час не було нічого, що забороняло би нам її підготувати. Зараз перепон теж нема.

Як я планую повернутися до середньострокового бюджетування?

По-перше, ми відновлюємо активну роботу над опрацюванням змін до Бюджетного кодексу, які перебувають на розгляді в бюджетному комітеті. Їх потрібно ухвалити максимально швидко.

По-друге, хоча зараз я працюю над бюджетом на 2019 рік, ми повністю відновлюємо роботу над середньостроковою (трирічною) бюджетною резолюцією на 2019-2021 роки. Думаю, ми її підготуємо без спеціальних зобов'язань, подамо на обговорення в парламент. Як тільки Рада ухвалить зміни в Бюджетний кодекс, повністю перейдемо на рейки середньострокового планування.

— Коли плануєте її подати: до літніх канікул Верховної Ради чи разом з бюджетом у вересні?

— До літніх канікул зробити це просто неможливо. Над цим документом потрібно ретельно попрацювати. Його дуже важко розрахувати за кілька тижнів. Можливо, подамо разом з бюджетом.

ПРО СТРАТЕГІЮ ДЕРЖАВНИХ БАНКІВ

— Головний напрямок, яким ви займалися останнім часом, — підготовка стратегії розвитку державних банків. На якому етапі створення спеціального комітету з роботи з проблемною заборгованістю?

— На фінальному. Сподіваюся, на найближчому засіданні Ради фінансової стабільності ми обговоримо з НБУ це питання й ухвалимо відповідні рішення. З нашого боку майже все готове. Щодо кількох пунктів ми ще проводимо консультації з міжнародиними фінансовими організаціями. Не хочу вдаватися в подробиці.

— Коли може відбутися це засідання?

— У липні його потрібно провести.

— В інтерв'ю ЕП голова правління Укргазбанку Кирило Шевченко говорив, що уряд мусить виконати певну частину зобов'язань для приватизації банку. Про які зобов'язання йдеться? Коли може відбутися приватизація установи?

— Приватизація Укргазбанку — теж в переліку пріоритетів. Вважаю, що співпраця Укргазбанку з Міжнародною фінансовою корпорацією, IFC, рухається з безпрецедентною для державного сектору швидкістю.

Справді, є умови, які потрібно виконати, перш ніж рада IFC затвердить угоду. Частина цих вимог — це вимоги до банку. Усі вони фактично виконані.

Друга частина вимог стосується корпоративного управління банку і політики державного банківського сектору. Державі належить 50% активів усієї банківської системи, тому наш партнер хоче розуміти, куди рухається державний банківський сектор.

— Тобто Верховна Рада повинна ухвалити певні закони. Які саме?

— По-перше — закон про захист прав кредиторів. Верховна Рада підтримала цей закон у першому читанні. Зараз ми активно працюємо над ним в комітеті, і я дуже сподіваюся, що найближчим часом парламент підтримає його у другому читанні.

Друга умова — корпоративне управління в решті державних банків — Ощадбанку та Укрексімбанку. Укргазбанк вже має наглядову раду з більшістю незалежних членів.

Міжнародна фінансова корпорація входить до групи Світового банку, а для Світового банку реформа корпоративного управління надзвичайно важлива. Тому ми теж будемо просити Верховну Раду підтримати поданий депутатами законопроект №8331.

Це не означає, що без ухвалення цих законів приватизація Укргазбанку неможлива. Вона можлива, і ми очікуємо, що угода з IFC  буде укладена ще до кінця 2018 року. Проте ці закони потрібні і Мінфіну, і всій банківській спільноті України. Тож ми будемо робити все, щоб максимально прискорити їхнє ухвалення.

 
Оксана Маркарова та голова МОЗ Уляна Супрун 
фото УНІАН

— Наступний крок після входження в капітал держбанків міноритарних інвесторів — пошук стратегічних. Кого ви бачите стратегічним інвестором у банківському секторі?

— Коли ми говоримо про банківський сектор, усі згадують його погане минуле: високий рівень NPL, перехід 90 банків у Фонд гарантування. Однак зараз банківський сектор України дуже стабільний. Він переліквідний, адекватно капіталізований.

Повернення на капітал, ROI, зараз у банківському секторі надзвичайно високе. Ставки конкретних банків — 15%, 18-20%, тож у найближчі три-п'ять років банківський сектор покаже велике зростання.

Водночас, у нас на ринку представлено дуже мало банківських груп. В основному — європейські, які присутні в більшості країн. Серед стратегічних інвесторів у банківські активи бачу не тільки європейські банки, а й азійські та американські.

Інвестор у банківський сектор — це найбільш консервативний інвестор. Він приходить останнім. Тобто нам треба спочатку переконати спекулятивних інвесторів, потім портфельних, потім стратегів, які заходять у видобувні та переробні підприємства, і вже на останній хвилі зайдуть інвестори в банківський сектор.

Тому для нас дуже важливе потенційне входження Міжнародної фінансової корпорації в Укргазбанк і ЄБРР — в Ощадбанк. МФО як співвласники банків дозволять нам наблизити точку входу стратегічних інвесторів.


powered by lun.ua