СПЕЦПРОЕКТ "Качественное регулирование"
При поддержке компании JTI
Без времени на подготовку: чем опасны новые регуляторные правила "на завтра"

Без времени на подготовку: чем опасны новые регуляторные правила "на завтра"

Вторник, 27 апреля 2021, 13:30 -
Предсказуемое регулирование и объяснение его необходимости – один из принципов установления правил игры для бизнеса, которым советует руководствоваться Организация экономического сотрудничества и развития. (укр)

Однак в Україні бувають випадки, коли законодавець встановлює нові правила "на завтра", що позбавляє компанії права підготуватися до нововведень. Такі зміни з ефектом доміно запускають цілу вервечку нових помилок.

Зрештою, у якийсь момент виявляється, що законодавець і регулятор самі не готові до таких правил.

З новим роком, імпортери

1 січня 2021 року імпортери та експортери холодильників, кондиціонерів та іншого обладнання, що містить фторовані парникові гази, не змогли оформити свої вантажі на митниці.

Ще 31 грудня ліцензії були непотрібні, а з нового року з'явилося нове положення. Норму, яка вводить ліцензування таких товарів, уряд схвалив 28 грудня 2020 року.

Кабмін у кінці кожного року визначає перелік товарів, імпорт яких потребує ліцензування в наступному році. Цього разу уряд вніс у свою постанову товари з фторованими парниковими газами.

 

У Мінекономіки, яке за погодженням з Міндовкілля мало б видавати такі дозволи, пояснили: це відповідає міжнародним угодам, закону про регулювання господарської діяльності з озоноруйнуючими речовинами та екологічному курсу України.

Коли ж бізнес звернувся до Мінекономіки із запитами щодо отримання ліцензій, там лише розвели руками: порядок їх видачі та інші необхідні нормативні акти потрібно ще розробити та схвалити. Нема порядку – нема ліцензій.

Перелік товарів, які можуть містити фторовані парникові гази, широкий. Окрім холодильного та іншого обладнання, це можуть бути ліки, фарбники, косметика, засоби догляду за волоссям чи порожниною рота.

На зустрічі в Європейській бізнес-асоціації в січні Міндовкілля та Мінекономіки запевнили, що форсуватимуть процеси схвалення нормативної бази та видачі ліцензій. Однак це вдалося зробити лише через два місяці.

На початку березня Мінекономіки заявило про видачу 21 ліцензії, на розгляді тоді лежали ще 203 заявки.

Компанії зіштовхнулися з низкою проблем: технічні труднощі в системі не дозволяли коректно заповнити заявку онлайн, крім того, до неї треба було додати багато документів. Бізнес досі стикається з відмовами в отриманні дозволів.

"Міністерство ліцензії видає, але повільно, бо складна форма заявки. До неї треба додати багато документів, у тому числі договори та інвойси. Якщо компанія працює за безстроковим договором, інвойсів потрібно дуже багато", – пояснює керівник напрямку побутової електроніки і регуляторних питань ЄБА Вікторія Куликова.

За її словами, процес видачі ліцензій певний час був заблокований, тому накопичилося багато заявок. "Деякі компанії вже три місяці не можуть завезти чи вивезти обладнання", – додає вона.

Юридично немарковані рідини для е-сигарет

Ігноруванням перехідних періодів грішить не тільки уряд. Часто парламентарі змінюють правила гри на ринках, а час на підготовку до них або не передбачають, або передбачають його надто мало.

 

Це дорого обходиться компаніям. Ось яскрава цифра: 5,5 млн грн. Саме стільки збитків отримала компанія "JTI Україна" через відсутність перехідного періоду при введенні норм щодо маркування рідин для е-сигарет.

Відповідно до закону 466-IX, який вніс значну кількість поправок у Податковий кодекс, рідини для електронних сигарет з 1 січня 2021 року стали підакцизним товаром.

Крім запровадження акцизного податку, закон додав норму стосовно маркування продукції.

З 2021 року немаркованими вважаються всі рідини для електронних сигарет, вироблені до 1 січня 2021 року, навіть у випадку наявності марок акцизного податку на таких рідинах.

"Це призвело до того, що з 1 січня вся продукція, відповідно до законодавства, стала немаркованою, її продаж заборонений", – кажуть у компанії "JTI Україна".

Компанія пропонувала внести зміни до законодавства та вилучити норму, яка прив'язує факт маркування товару до дати його виробництва.

Бізнес також вказував, що при запровадженні нових вимог до маркування має бути вказаний кінцевий термін, до якого немаркована продукція могла б бути реалізована. Наприклад, рік.

Для компанії "JTI Україна" законодавчі нововведення збіглися з рішенням припинити продаж е-сигарет Logic в Україні, тому порівняно з іншими гравцями компанія отримала менші збитки, ніж якби продукт залишався в обігу.

Компанія планувала допродати електронні сигарети та рідини до них, які залишилися в роздрібній торгівлі, проте отримала 5,5 млрд грн збитків, бо довелося викуповувати з роздробу продукцію без акцизної марки, списувати та утилізувати товар.

"Якби був перехідний період, ми б продали продукт споживачам за два місяці. Наші збитки виявилися значно меншими, ніж в інших гравців, бо ми готувалися до виходу раніше", – кажуть у компанії.

Загалом збитки e-vape у сегменті закритих підсистем компанія оцінює 100 млн грн.

Маркування та форма упаковки залишаються одними з найбільш чутливих питань сфери регуляції. Особливо актуально це для тютюнових виробів.

"Профільне законодавством передбачає, що зміни до маркування тютюнових виробів мають набирати чинності не раніше, ніж через 24 місяці з дня опублікування закону про внесення відповідних змін.

Це мінімально необхідний термін для замовлення, виробництва, доставки і налагодження роботи оновленого обладнання", – кажуть у компанії "JTI Україна".

Політичні регуляторні ігри

Законодавство має загальні правила встановлення часу для підготовки до нових регуляторних правил, та якщо закон ухвалений без урахування цих моментів, то бізнес може хіба що відстоювати необхідність внесення змін.

Крім того, регуляторні норми нерідко стають предметом політичних ігор. Поправки до законів, які суттєво змінюють правила гри для бізнесу або призводять до плутанини, депутати нерідко вносять з голосу.

Наприклад, багато галасу у 2020 році наробив згаданий закон 466-IX. Президент підписав його у травні 2020 року.

Ще на етапі підписання було зрозуміло, що закон потребує змін, тому парламент погодився схвалити поправки до нього та надати бізнесу перехідний період для підготовки до нововведень.

Тоді з перехідними періодами для деяких норм вийшов промах. Наприклад, оновлені правила для постійних представництв іноземних компаній почали діяти з 23 травня 2020 року, а новий закон переніс їх на 2021 рік.

 

Інша ситуація виникла з новими правилами щодо трансфертного ціноутворення (ТЦУ).

Правила ТЦУ щодо зовнішньоекономічних операцій з біржовими товарами були змінені на нові правила ТЦУ для сировинних товарів у 2020 році, однак необхідний підзаконний акт уряд схвалив значно пізніше і він набув чинності тільки з 2021 року.

Отже, виник вимушений перехідний період з 23 травня по 31 грудня 2020 року.

"У платників податків виникло логічне питання: що робити з перехідним періодом, у якому правила для біржових товарів уже не діяли, а підзаконні акти щодо нових правил ще не набули чинності?" – каже старший менеджер практики трансфертного ціноутворення PwC в Україні Анна Ніколайко.

У таку невизначеність потрапили експортери аграрної продукції, руди, металів, електроенергії, імпортери нафти, газу. "Відсутність роз'яснень щодо перехідного періоду в законодавстві ускладнює адаптацію бізнесу до нововведень", – зауважує Ніколайко.

Податковий кодекс регламентує: зміни щодо податків можуть вноситися не пізніше, ніж за пів року до початку нового бюджетного періоду, у якому вони мають запрацювати. Протягом року податки та їхні ставки не можна змінювати.

Дотримання хоча б цієї норми Податкового кодексу суттєво спротило б адаптацію бізнесу до змін, кажуть підприємці.

Крім того, чіткі формулювання законодавця, вчасно ухвалені нормативно-правові акти, а в разі потреби – і своєчасна робота над помилками, значно спростили б роботу бізнесу.

Зрозумілі правила та передбачувані зміни стимулюють інвестиції, а невизначеність і раптові зміни мають протилежний ефект.

Подпишитесь на наши уведомления!