СПЕЦПРОЕКТ "Green Deal UA"
При поддержке Региональной газовой компании
Зачем Украине редизайн газовых сетей и причем здесь водород?

Зачем Украине редизайн газовых сетей и причем здесь водород?

Вторник, 15 июня 2021, 13:00 -
Объем потребления природного газа за последние десятилетия уменьшился в несколько раз. При этом расходы на содержание сетей постоянно растут. Именно поэтому Украине нужна не просто модернизация газовой инфраструктуры, а ее оптимизация под реальные объемы потребления газа и адаптация к транспортировке новых энергоносителей в будущем. (укр)

Газотранспортна система України – одна з найбільших у світі, але це саме той випадок, коли розмір – не привід для гордості. Мережа газопроводів будувалася за радянських часів, коли споживання природного газу було в чотири рази вищим.

З того часу газ став набагато дорожчим, споживачі почали задумуватися про енергоефективні заходи, тож потреба в газі суттєво знизилася.

Якщо раніше обсяг споживання газу наближався до 120 млрд куб м на рік, то зараз реальні потреби – 28-30 млрд куб м. Лише за останні десять років обсяг транспортування газу розподільними мережами скоротився удвічі – з 60 млрд куб м до 30 млрд куб м.

Однак газотранспортна система функціонує як єдиний організм. Незалежно від обсягу споживання мережа потребує стабільного підтримання її в робочому стані, зкрема певного обсягу технологічного газу для збереження робочого тиску, відповідної кількості підстанцій та працівників.

При цьому масштаб газотранспортної системи залишився таким же, як і за радянських часів. Це призводить до зайвих витрат технологічного газу, завдає збитків операторам ГТС та позбавляє можливостей інвестувати значні кошти в модернізацію мережі.

 

До прикладу, у 2021 році в тарифах на розподіл закладені 700 млн грн інвестицій у модернізацію газотранспортної системи. 

Реальні потреби в критично необхідних інвестиціях, зазначає голова Асоціації газового ринку України Денис Сенектутов, – 3,8 млрд грн на рік. Це лише для того, щоб утримувати мережі від деградації.

У той же час середній обсяг інвестицій у газотранспортну інфраструктуру в країнах Східної Європи – 10,2 млрд грн.

 

Кількість аварійних газопроводів в Україні з кожним роком збільшується. Якщо у 2015 році капітальних інвестицій потребували близько 1,5 тис км мереж, то за п'ять років їх обсяг зріс у десять разів.

Якщо надалі інвестиції в тарифах будуть майже в шість разів меншими від украй необхідних, то вже на початку 2025 року в аварійному стані перебуватимуть майже 25 тис км мереж. Це більше, ніж уся газова система Данії, Румунії або Швейцарії.

Надлишкова інфраструктура вимагає фінансування, адже витрати технологічного газу незмінні і навіть ростуть через накопичення зносу обладнання та газопроводів в умовах дефіциту інвестицій.

 

Так, у 2014 році обсяг транспортування газу становив майже 49 млрд куб м. Для забезпечення безперебійної роботи ГТС потрібно було 1,2 млрд куб м технологічного газу, що становило 2,5% від загального обсягу.

У 2020 році обсяг перекачування скоротився до 27,5 млрд куб м, але газотранспортна система потребувала вже 1,4 млрд куб м технологічного газу або 4,6% від загального обсягу.

Для порівняння: у ЄС газотранспортні мережі завантажені на 80%, а для їх оптимальної роботи достатньо 2% технологічного газу від загального обсягу.

 

Для збереження газотранспортної системи в робочому стані є три варіанти: суттєво підвищити тариф на доставку газу, збільшити обсяг споживання або оптимізувати мережі до реальних потреб споживачів.

На перший крок українська влада, очевидно, не піде, зважаючи на сенситивність населення до підвищення тарифів і прямий вплив на рейтинги.

Другий варіант за умови використання природного газу видається нелогічним, зважаючи на загальносвітовий курс зі скорочення викидів вуглецю.

Третій варіант – редизайн системи – ляже на плечі не споживачів, а операторів газових мереж. Для них це своєрідна інвестиція в майбутнє, адже значні витрати на оновлення мереж дозволять суттєво економити.

Особливо зважаючи на перспективи споживання природного газу та альтернативних синтетичних газів (біогаз, біометан, біоетанол та водень) у кліматично нейтральному майбутньому.

Економічний ефект від редизайну мереж

 

Для подальшого ефективного використання газорозподільної системи потрібен її редизайн: оптимізація надлишкових газорозподільних пунктів (ГРП), шафових розподільних пунктів (ШРП) та газопроводів.

За розрахунками "Регіональної газової компанії", витрати технологічного газу скоротяться на 262 млн куб м на рік. Крім того, скоротяться витрати на ліквідацію аварійних ділянок мереж та обслуговування газового обладнання.

 

На найближчі п'ять років для аварійних ремонтів та модернізації мереж потрібно 50 млрд грн.

У 2020 році фахівці АТ "Сумигаз" реалізували пілотний проєкт з редизайну газової системи на окремих ділянках у Роменському районі на Сумщині.

Зокрема, замінили понад 10 км підземних сталевих газопроводів на сучасні поліетиленові, демонтували три морально та фізично застарілі шафові газорегуляторні пункти і замінили їх одним потужним, реконструювали понад 100 газопроводів-вводів до будинків.

 

Так фахівці досягли максимально продуктивного використання мереж та приведення їх потужностей до сучасного попиту.

"В умовах дефіциту інвестицій у тарифі РГК приступила до точкових, пілотних проєктів редизайну, щоб показати потенційним інвесторам перспективи редизайну, напрацювати технічну експертизу, підготувати регламенти, підвищити ефективність мереж та скоротити витрати технологічного газу", – зазначають у компанії.

Загалом же у 2020 році компанія, інвестувавши 18,8 млн грн, реалізувала подібні проєкти у п'ятьох областях. Сума річної економії перевищила 10 млн грн.

Як свідчить досвід РГК, такі проєкти можуть бути інвестиційно привабливими. Середній IRR проєктів редизайну (процентна ставка, яка описує рентабельність інвестиції) становив 37%.

 

Коли йдеться про масштабні проєкти редизайну, то варто розуміти, що це довгострокові інвестиції з періодом окупності близько десяти років. За цей час енергетика суттєво трансформується, особливо щодо використання викопного палива.

Напрямок змін у ЄС та в Україні задає схвалений у 2020 роціі "Європейський зелений курс", який передбачає поступову декарбонізацію економіки, перехід на водень та інші синтетичні гази замість природного.

Тому газова система України потребує редизайну, який враховує перспективи використання цих газів.

 

РГК ще у 2020 році запустила масштабні дослідження щодо перспектив використання водню та його сумішей у мережах низького та середнього тиску.

Недавно компанія почала співпрацювати з UABIO, щоб під час модернізації газорозподільних систем враховувати перспективи транспортування біометану та інших синтетичних газів.

"Спільна робота з фахівцями біоенергетичних асоціації дозволить нам реалізувати весь потенціал проєктів редизайну газових мереж з урахуванням перспектив біометану та інших чистих видів енергії", – сказав голова департаменту стратегічного розвитку РГК Станіслав Казда.

Тема редизайну мереж як нагальна потреба для української газотранспортної системи останнім часом звучить дедалі гучніше.

Так, недавно Міненерго заявило про можливість переговорів з італійською газотранспортною компанією Snam щодо модернізації української ГТС для транспортування водню.

Як повідомив заступник міністра енергетики Ярослав Демченков, італійська компанія має унікальний досвід обслуговування та підготовки газотранспортних мереж для транспортування газових сумішей з воднем.

Подпишитесь на наши уведомления!