Распределенная генерация - вопрос выживания Украины

Распределенная генерация - вопрос выживания Украины

Развитие распределенной генерации возможно только при создании благоприятных условий для частных инвесторов (укр)
Пятница, 21 июня 2024, 13:47
эксперт по экологии и энергетике

Після масованої атаки у 2024 році на енергетичну систему України дефіцит генерації електричної енергії становив близько 3500 МВт. Україна залишилася без балансуючих потужностей. 

Зруйновано значну кількість теплоелектроцентралей (ТЕЦ), які забезпечували міста тепловою енергією. До загрози блекауту додалася реальна загроза з теплопостачанням для населення міст.

Ці проблеми переслідуватимуть Україну найближчими роками. Відновлення великих ТЕЦ та ТЕС може тривати від 10 до 20 років.

Міненерго пише меморандуми про будівництво малих модульних реакторів - яких ще не побудовано жодного у світі та розповідає про надмірно дорогі та супертривалі проєкти з будівництва нових атомних блоків.

Реклама:

Наші західні партнери більш реалістичні: USAID вже придбало для українських міст півтори тисячі компактних електростанцій, 91 газопоршневу електростанцію із когенераційними установками. 

На теперішній час триває встановлення таких агрегатів у 32 містах України. USAID у травні 2024 року оголосило додатковий тендер на закупівлю ще 44 електростанцій потужністю від 50 кВт до 3,7 МВт. Є різноманітні програми підтримки й інших країн партнерів.

Дефіцит генерації в 3500 МВт, це 3500 контейнерних мегаватних станцій та двісті когенераційних установок, отриманих від партнерів, не вирішать питання стабільного енергозабезпечення країни, не забезпечать теплом міста. Подібних установок потрібно кілька тисяч, і їх потрібно будувати вчора.

Забезпечити вибухове зростання розподіленої генерації зможуть лише залучення приватних та фондових інвестицій. Залучити інвестиції можна лише якщо вирішити одночасно два глобальні завдання: прибрати бар'єри для реалізації проєктів та гарантувати прибуток інвесторам.

Інфраструктурні обмеження

Інфраструктурні обмеження насамперед пов'язані із проблемами виділення землі під будівництво електростанцій. Постанова Кабінету Міністрів України від 14.05.24 №547 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. №1010 і від 7 грудня 2023 р. №1320" це питання вже частково вирішує, необхідно лише розширити дію ухвали на решту розподіленої генерації.

Існує також проблема зі старінням енергетичної інфраструктури, що ускладнює інтеграцію розподіленої генерації, особливо у сільських районах,. Ці питання мають вирішувати Оператори систем розподілу.

Фінансові бар'єри реалізації інвестиційних проєктів розподіленої генерації

Головне питання окупності проєктів – тарифоутворення. Тариф за розподілену генерацію має забезпечувати інвестору дохідність лише на рівні 20-30% річних. Розрахунки мають бути прозорими та зрозумілими. Ніхто з інвесторів, зважаючи на всі ризики, не піде на РДН.

З огляду на зазначене, можливе використання двох підходів, такі як досвід запровадження "зеленого тарифу" та використання механізмів Ринку допоміжних послуг (РДП) у системі "Укренерго". Проте "Зелений тариф" із мільярдними заборгованостями, постійними змінами в механізмах оплати може бути не найпривабливішим варіантом.

Можливе використання існуючих механізмів системи Ринку допоміжних послуг або створення спеціального майданчика, умовно "Ринку генерації, що балансує" в рамках системи "Укренерго" за однієї умови, що буде створено механізм швидких розрахунків. 

Завдання влади, це створити такий механізм. Можна використовувати досвід спеціальних рахунків, розрахунок державними цінними паперами чи акціями того ж таки "Укренерго".

Регуляторні та правові проблеми

При описі будь-якої галузі або будь-якого типу інвестиційної діяльності у SWOT аналізі можна сміливо писати фрази: "недостатня розвиненість законодавчої бази", "складності в отриманні дозволів та ліцензій", "складна та тривала система узгодження підключення до систем розподілу електричної енергії".

Тому терміново, а точніше на вчора, потрібен закон України про розподілену генерацію, який є найліберальнішим у світі. Він визначає питання дозволів, погоджень, механізмів тарифоутворення, земельні питання, види палива для установок, питання екології, підключення до систем розподілу, взаємодії з громадами, НКРЕКП, ОСП та ОСР.

Необхідний офіс готових рішень, де готуватимуть пакет на встановлення електростанції. У пакеті заявка місцевої громади, погодження з оператором системи розподілу, договір на оренду земельної ділянки, розрахунок окупності, пакет документів з "Укренерго" (всього 19 договорів), у тому числі меморандум на вхід до системи РДП, договори з Укртрансгазом, технічні вимоги до генератора. 

Реалізація проєктів розподіленої генерації

Протягом року, з майже сотні електростанцій, отриманих від USAID, введено в експлуатацію одиниці. Встановлення отриманих від партнерів електростанцій виявило низку інфраструктурних, регуляторних та організаційних проблем. 

Кабінет Міністрів України постановою від 14.05.24 №547 вніс зміни до низки законодавчих актів, що регламентували питання будівництва генерації. Йдеться про спрощення умов для будівництва та розміщення газопоршневих та газотурбінних установок, зокрема когенераційних, блочно-модульних котелень, дизельних/бензинових та газових генераторів (потужністю від 1 МВт та більше), а також пов'язаних з ними мереж, вузлів обліку тощо.

Окрім традиційних проблем, пов'язаних з вирішенням питань цільового призначення землі, погодження проєктів, підключення до електричних та теплових мереж, відсутності кваліфікованих спеціалістів тощо, інколи додається проблема місцевих екологічних активістів, яким заважають викиди та шум газопоршневих установок, або вітряки псують вигляд, або заважають їм отримувати "екосистемні послуги від зруйнованих вітряками екосистем", або їм шкода пташок, які гинуть, чи протестують проти будівництва доріг на полонини.

Екоактивісти самі визнають, що досліджень, які доводять шкоду від вітрової генерації для природи не існує. Вони знають, що туристична привабливість місць, де побудовані ВЕС, зростає та розуміють, що доступ до "екосистемних послуг від природи" при будівництві доріг на полонини тільки зросте. 

Проте їх не цікавить ні стале постачання електрики в мережу області, ні додаткові кошти для місцевих громад, ні створення додаткові робочі місця. Питання відповідальності, етики поведінки, та здорового глузду екстремістського крила екологічних активістів планую описати у наступній статті. 

Висновки

Можна ще багато писати про взаємодію з громадами, про створення національних стратегій та програм розвитку розподіленої генерації, підтримку ініціатив з енергозбереження та енергоефективності на місцевому рівні, про розробку та впровадження програм державної підтримки, субсидій та грантів для стимулювання установок розподіленої генерації, про впровадження інтелектуальних мереж (smart grids), які дозволяють більш ефективно керувати потоками електроенергії, про інвестування в оновлення та розширення існуючих електричних мереж. 

Все це важливо, але перед народом України, урядом, депутатами постає екзистенційна проблема. Йдеться про виживання людей, про виживання держави.

Якщо не буде механізму швидких розрахунків за електроенергію та привабливих тарифів, якщо погодження установки та підключення до електричної та теплової системи когенераційної установки зануриться у нескінченні узгодження, інвесторів не буде.

Не буде інвесторів – не буде генерації – зупиниться промисловість, зупиниться базова генерація на АЕС, розвалиться енергетична система, замерзнуть міста, буде знищено комунальну інфраструктуру.

Вирішення питань розподіленої генерації має найвищий пріоритет у роботі уряду та Верховної Ради. Енергетика стала питанням виживання нації.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: