Украина - "страна мечт лоббистов"

Украина - "страна мечт лоббистов"

Понедельник, 19 февраля 2024, 17:00
Руководитель Центра взаимодействия с властью, член наблюдательных советов НАК "Нафтогаз" и АО "Прозорро.Продажи"

Повномасштабна війна майже два роки спричиняє величезні руйнування, які доведеться відбудовувати, залучаючи до цього всі можливі ресурси, інвестиції та звʼязки. Вже зараз Світовий банк оцінює потреби у відбудові у понад 400 млрд дол. І до процесу відновленні готові долучитися міжнародні організації та бізнеси.

У позитивному сценарії розвитку ми очікуємо, що лише Європейський союз та Міжнародна фінансова корпорація (IFC) залучать понад 500 млн євро інвестицій приватного сектору для відновлення України. Про готовність американського бізнесу інвестувати в низку секторів української економіки мова іде не лише на численних зустрічах, але й в чітких заявах спецпредставниці США з питань економічного відновлення України Пенні Прітцкер. Ми також розуміємо, що конкуренція буде і за інвестиції всередині ЄС. Вже зараз багато польських бізнесів подають проєкти для повоєнної відбудови нашої держави.

З одного боку міжнародні компанії добре розуміють можливості та перспективи, які для них відкриваються у країні, що проходить шлях вступу до ЄС. Водночас попередні етапи становлення економіки не можуть похвалитися численними успішними кейсами з часткою зовнішнього капіталу, а наш євроінтеграційний час припав ще й на жорстке виборювання кордонів у повномасштабній війні. Проте цивілізаційний вибір, який ми для себе зробили та Україна майбутнього, до якої ми прагнемо - це держава з привабливим інвестиційним кліматом та динамічною економікою.

Відтак Київ може стати місцем активної діяльності лобістських компаній, в тому числі й іноземних, які будуть інструментом взаємодії між державою та бізнесами. Це означає, що держава впритул наблизилась до необхідності створити законодавче регулювання лобіювання, а разом з ним і ринку легального впливу, прозорих механізмів та унормування інструментарію.

Реклама:

Крок до вступу до ЄС

Два місяці тому Європейська рада погодилася розпочати процедуру вступу України до ЄС, яка передбачає гармонізацію національного законодавства зі стандартами Союзу. Серед переліку обовʼязкових до запровадження вимог - необхідність прийняття закону про лобістську діяльність. Про це йдеться у висновку Єврокомісії. Основні міжнародні стандарти у сфері лобізму є і в рекомендаціях Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), на країни-члени якої припадає більша частина світового ВВП.

Професійний захист, просування певних інтересів за винагороду та вплив на ухвалення рішень, чим за своєю суттю є лобіювання, у США та країнах Європи легалізоване вже давно і розглядається як складова демократичного процесу. Маючи досвід легального лобізму, інтереси та ресурси для інвестицій європейські й американські компанії зможуть відкривати для себе все більше перспектив у різних галузях - від оборони та інфраструктури до енергетики та освіти й охорони здоровʼя, і вже сьогодні налагоджують звʼязки. А американські медіа, описуючи зацікавленість бізнесу, називають Київ певною мірою "країною мрій лобістів". 

В Україні попри всі спроби врегулювати таку діяльність цей процес завжди залишався несистемним та змінював своє забарвлення в палітрі між достатньо сірим і відверто чорним у різних сферах. Сьогодні ж це і вимога для вступу до ЄС, і потреба створити працюючі правила й процедури всередині держави для розвитку й залучення бізнесу та підвищення якості законодавчих рішень. Ухвалення відповідного закону передбачене і в заходах виконання Державної антикорупційної програми.  

Новий, розроблений Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК), законопроєкт "Про доброчесне лобіювання та адвокацію в Україні" зʼявився торік в середині грудня, а 10 січня 2024 року був проголосований Верховною радою у першому читанні. 

Що передбачає законопроєкт

Основним кроком до створення законодавчого поля для роботи лобістів та виконання вимог для вступу до ЄС є вищезгаданий законопроєкт. Проголосований за основу документ має на меті запровадження процедур доброчесного лобіювання. Він пропонує визначити принципи такої діяльності, хто та що може лобіювати, а також права й обовʼязки лобістів і методи їхнього впливу.

Виписаний НАЗК законопроєкт передбачає створення та запуск публічного Реєстру прозорості, який міститиме інформацію про лобістів та звітність про їхню діяльність. Реєстри лобістів існують в різних країнах і дозволяють відстежувати хто, за яку винагороду та чиї інтереси лобіює.

У ЄС такий інструмент - EU Transparency register - запустили Європарламент та Єврокомісія у червні 2021. Це відкрита база даних про групи та організації, які впливають на формування або реалізацію політики та законодавства ЄС. І на лютий 2024 року вона налічує майже 12,5 тис зареєстрованих бізнесів, громадських організацій, юридичних фірм, лобістських компаній, приватних осіб, наукових установ, асоціацій та персональних консультантів. 

Запропонований урядом документ став одним з найбільш обговорюваних законопроєктів у громадському секторі за останній час. Громадські організації критикували першу редакцію документа і вбачали у ньому передумови для обмеження своєї діяльності. Серед недоліків, які називали ГО - нечіткість розмежування понять лобіювання та адвокації. Остання є невіддільною частиною роботи сектору для досягнення суспільних змін, відтак організації відстоюють виведення адвокації з-під дії закону.

Легалізація лобіювання: що пропонує новий закон

Про необхідність чітко виписати поняття говорить і бізнес. Підтриманий у першому читанні законопроєкт, на думку підприємців, не дає відповіді, ким вважати бізнес-спільноти, які представляють інтереси індустрії, а не окремо взятого гравця, — вони є лобістами чи займаються адвокацією. 

У своїх висновках до першого читання Головне науково-експертне управління Апарату ВР (ГНЕУ) також мало зауваження щодо визначення понять та відокремлення лобізму від іншої діяльності, що не повною мірою враховують рекомендації Ради Європи та ОЕСР. Крім того ГНЕУ недоліком законопроєкту "Про доброчесне лобіювання та адвокацію" називає відсутність у ньому визначення, що ж саме вважати доброчесним лобіюванням. 

Громадський сектор зараз активно пропонує у законопроєкті розширити кодекс етики не лише для лобістів, а й для посадових осіб, забезпечити публічність зустрічей останніх та повну відкритість інформації про діяльність та джерела фінансування штатних і позаштатних радників держорганів та їхніх посадових осіб.

Зараз проєкт закону готується до другого читання і це час для того, аби зробити документ й законодавче регулювання лобізму такими, що наблизять державу до виконання вимог вступу до ЄС: за європейськими стандартами, як результат відкритої та інклюзивної дискусії із залученням стейкхолдерів, без обмеження діяльності громадянського суспільства.  

Взаємодіяти ефективно 

Сьогодні комерційні організації та цілі галузі економіки все ще відчувають відсутність ефективного механізму взаємодії з органами державної влади. Коли ми з командою у квітні 2021 року створювали при KSE Навчально-аналітичний Центр взаємодії з владою, ми йшли від потреби, яку я бачу й зараз, - через якісну освіту допомагати державним інституціям, компаніям, громадським та професійним об’єднанням оволодіти навичками побудови ефективних відносин. 

У державі, яка вже рухається шляхом відновлення і керується принципом "Build Back Better", взаємодія влади та бізнесу повинна ґрунтуватися на цивілізованих практиках. Законодавче регулювання, яке б визначило та встановило зрозумілі працюючі правила лобіювання, — потрібне. Врегульований лобізм та прозорі й зрозумілі процедури такої діяльності ведуть до створення ринку професійних фахівців рівних між собою. 

Корупція, лобізм та погрози. На чому тримається газова монополія режиму Путіна

Легальне лобіювання відкриває двері для всіх, а не для одиниць. Коли лобісти одного бізнесу бачитимуть роботу інших, це якісно впливатиме на сферу, а гравці конкуруватимуть між собою ідеями, аргументами, креативними підходами. Прихід іноземних компаній також підвищуватиме вимоги до стандартів роботи сфери. 

Від цього виграє і держава. В першу чергу, від підвищення якості схвалених посадовими особами рішень. По-друге, врегулювання лобізму — це ще й створення робочих місць, а відтак і додаткові надходження до бюджету від податків. 

Донині в Україні відсутній інститут цивілізованого лобізму. Водночас зараз наша держава знаходиться в моменті, коли з одного боку легалізація лобізму є вимогою вступу до ЄС, з іншого — очікування українського та іноземного бізнесу врегульованих правил гри та прозорості впливу на законодавчі рішення. Це можливість для України, аби нарешті в державі зʼявилося правове поле, на якому можна будувати мости між бізнесом, громадськістю та органами влади. 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: