Предприниматель и государство: каким должно быть влияние бизнеса

Предприниматель и государство: каким должно быть влияние бизнеса

Почему государству следует больше полагаться на рыночные отношения, чем регулирование и какой может быть роль предпринимателей в восстановлении страны (укр)
Четверг, 7 сентября 2023, 17:40
совладелец компании "Новая почта"

Українським підприємцям не звикати до ролі лідера. З початку повномасштабного вторгнення вони підтримують українські сили опору всіма можливими та надможливими способами, і водночас продовжують будувати сервіс національних масштабів, який стрімко стає відомим поза межами країни. 

Створення спільнот — один із ключових інструментів розвитку України та її економіки

Якщо ми поглянемо на кількість бізнес-спільнот у США або у країнах Європи, то побачимо суттєву відмінність від ситуації в Україні. Там їх в рази більше, що свідчить про цивілізованість бізнесу та його відповідальність. 

У нас культура бізнес-спільнот ще досі асоціюється, скоріше, з елітними клубами для бізнесменів, аніж із бізнес-об’єднанням, що можуть рухати країну вперед своїм баченням та спільно сформованою візією. 

Реклама:

Саме так працюють закордонні бізнес-спільноти, де підприємці можуть швидко скоординуватися і разом знайти потрібне рішення, незважаючи на різні думки та позиції. Це формує певну екосистему і дає сили бізнесу, а також створює сприятливі умови для його взаємодії з урядом і суспільством. 

Чим більше таких об’єднань у країні — тим краще, адже показник її соціального капіталу. Економісти, науковці та соціальні психологи давно довели той факт, що саме від рівня такого капіталу залежить економічний успіх країни. 

Це легко пояснити, адже у такому суспільстві людям простіше об’єднуватися, говорити одне з одним та вирішувати разом будь-які задачі. Це багато у чому свідчить про довіру одне до одного. 

А, як відомо, країни з високим рівнем довіри швидше стають сильнішими і потужнішими. Це можна порівняти з дорослішанням країни і ми всі побачили це на прикладі України, коли сталося повномасштабне вторгнення. 

Тоді Україну охопила мережа десятків тисяч об’єднань, які не просто донатили на армію, а й вирішували вкрай життєво важливі питання. Це і є той самий соціальний капітал, який ми не повинні втратити, а навпаки — мусимо зберегти його і розвивати далі. Це те, у чому ми програвали у попередні роки, тому не маємо проґавити у наступні. 

У відновленні України лідерську роль повинен взяти на себе саме бізнес

За час повномасштабного вторгнення мільйони українців виїхали за кордон. Більшість з них навряд чи повернуться, якщо у країні не відбудеться довгоочікуваних змін, яких вона гостро потребує останні роки. 

Якщо цього не станеться, то люди свідомо залишаться у країнах, що колись вже пройшли всі ті турбулентні часи, які зараз проходимо ми. Тому наша задача після завершення війни — створити в Україні настільки ж затишний і безпечний дім, яким зараз є Європа для тих, хто виїхав. І таку відповідальність на себе може взяти бізнес, оскільки підприємцям ніколи не звикати до лідерської ролі.

Варто розуміти, що ніхто, крім українців, не зацікавлений у цьому процесі. Так, ми маємо надійних партнерів, які надають нам потужну підтримку, але наше відновлення — абсолютно не їхня проблема чи турбота. 

Допомагаючи нам, вони відстоюють демократичні цінності цивілізованого світу і водночас захищають себе від агресора, але пряма відповідальність за відбудову та подальше життя в Україні лежить лише на нас самих. 

Бельгійський платник податків не повинен платити зарплату українським викладачам. Тому бізнес повинен взяти на себе цю задачу: нарощувати свій вплив, створити схему співпраці з громадянським суспільством та владою, а також відігравати більш рішучу позицію у визначенні правил гри. 

Підприємці — рушійний клас України

Це мало хто розуміє, оскільки звичка недооцінювати бізнес дісталася нам у спадок від Радянського Союзу. 

В Україні існує чимало стереотипів про підприємців, які ведуть власний бізнес. Перший — про те, що вони є такими ж недобросовісними, кого ми бачили у 90-х. Це поширена практика, адже у ті часи відбувалося дійсно багато не найприємніших історій. 

Проте зараз ця картина є абсолютно інакшою, оскільки бізнес в Україні сьогодні — це про філософію, про цінності та про процес творення. Він про спробу привнести у життя суспільства щось нове, корисне та цікаве: те, чого не було раніше. 

Тому головна задача, яку сьогодні ставить перед собою кожен український підприємець — це створити те, що полегшить і покращить життя людей, які будуть користуватися його послугами, сервісом та продуктом. 

Другий стереотип багато у чому пов'язаний з тим, що більшість так званих благ, які ми мали в минулому, довгий час створювалися за рахунок держави. Роль бізнесу у той час була мінімальною і це поступово перетворилося у стереотип, що бізнес працює лише заради власного блага. 

Візьмемо до прикладу ті ж самі багатоповерхівки, побудовані ще за Радянського Союзу. У більшості з них вода з крану ще досі тече з тих труб, що були прокладені за тих часів. Водночас, якщо ми поглянемо на країни Європи чи Америки, то ледь знайдемо там бодай хоч щось, що було створено і згенеровано державою, а не приватним бізнесом. 

Бо бізнес у них має сторіччя успіху, криз, банкрутства і розвитку на відміну від України, де основну інфраструктуру самостійно прокладала держава, мінімізуючи цю роль для підприємців. 

Головним регулятором для бізнесу повинна бути здорова конкуренція, а не перевірки з боку держави

Вже зараз, під час повномасштабної війни, Україною цікавляться іноземні інвестори та бізнес, який розглядає шляхи виходу на український ринок. Якщо це станеться, то такий крок, по-перше, дасть великий поштовх економічному розвитку країни, а по-друге, неабияк збільшить конкуренцію, мотивуючи підприємців.

Це повинно саме мотивувати, а не лякати, оскільки здорова конкуренція — важливий драйвер розвитку та масштабування для будь-якого бізнесу. 

Хоча поки що ми спостерігаємо іншу тенденцію — драйвером є велика кількість перевірок та регуляцій. Це поганий двигун, з яким досягти добробуту країни вкрай складно. 

Але якщо ми дійсно прагнемо його здобувати та примножувати, то держава має зменшувати свою роль і давати шляхи розвитку підприємцям, які, у свою чергу, матимуть більше свободи та зможуть активніше між собою конкурувати, що стане потужним і здоровим регулятором для бізнесу. 

Прагнення до свободи і добробуту — портрет сучасного українського підприємця

Сила України в її мультикультурності, національності і релігійності. Якщо було б потрібно описати нашу країну одним словом, то це було б слово "свобода". Ми є дуже свободолюбивою нацією, яка створила суспільство, де можуть уживатися разом різні культури, звичаї та погляди. 

За своїм характером ми нагадуємо дуже працьовитого господаря, який опікується власним господарством, завжди має запаси та прагне головного — добробуту. І ось такий опис чітко відображає сучасне підприємництво в Україні. Нам варто глибше усвідомлювати цю енергію і користуватися нею для досягнення майбутнього блага нашої країни.

"Діалоги про майбутнє" — це проєкт CEO Club Ukraine, що спрямований на кристалізацію і переосмислення ключових ідей, наративів і стратегій розвитку України у різних сферах. У розмовах з провідними інтелектуалами, політиками, громадськими діячами, підприємцями та експертами, формуються обриси візії нової України та шлях до її реалізації. Бесіду із В'ячеславом Климовим вів Сергій Гайдайчук, засновник та президент CEO Club Ukraine.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: