Влияние войны на финансы украинцев: результаты новой волны опроса

Влияние войны на финансы украинцев: результаты новой волны опроса

Доля украинцев, которым не хватает средств на еду и которые готовы брать кредиты, за период войны возросла. (укр)
Среда, 27 сентября 2023, 17:45
Председатель БФ "Лига банков", экспредседатель Совета Независимой ассоциации банков Украины

Предметом нового дослідження, проведеного НАБУ спільно з Міжнародним бюро кредитних історій (МБКІ) та CBR, стали такі аспекти, як добробут і зайнятість, користування фінансовими послугами, потреби в кредитуванні тощо.

Дослідження проводили серед українців у віці 18-60 років, які проживають в містах 50+ тис.

Основним методом дослідження стало проведення онлайн-опитувань. Також було проведено 1021 інтерв’ю та 152 інтерв’ю серед зовнішніх переселенців. Дослідження проводили у червні-липні поточного року.

У яких сферах працюють українці?

Топ-3 сфери зайнятості серед людей, які взяли участь в опитуванні – оптова та роздрібна торгівля, освіта, будівництво. Серед зовнішніх переселенців – легка та харчова промисловості, громадське харчування та оптова / роздрібна торгівля (офлайн).

Реклама:

Доходи та зайнятість українців

Серед аудиторії частка зайнятих, порівняно з попереднім нашим дослідженням у березні поточного року, залишається без значимих змін – на рівні 76%, проте дещо впав середній розмір доходу. Нині зафіксоване зменшення особистого доходу на 1 394 гривні, до рівня 16 783 гривні на місяць.

На тлі цього факту відбулося певне зростання частки тих, хто змушений економити на харчуванні; а також дещо зросла частка витрат опитаних на виплати за боргами та кредитами (з 6% до 8%). 

Зовнішні ж переселенці активно влаштовуються на роботу, і частка зайнятих на цей момент становить 65%. Також серед цієї категорії є певне покращення суб'єктивного рівня добробуту. Окремо варто відзначити, що поміж цієї групи продовжує зростати як основне джерело доходу заробіток в іноземних компаніях (52% опитаних). 

Серед внутрішніх переселенців, навпаки, є тенденція до падіння частки зайнятих (до 52%). Разом із цим відзначається погіршення як середнього рівня доходу, так і суб'єктивного сприйняття свого добробуту.

Які очікування щодо добробуту?

На запитання про очікуване матеріальне становище сім’ї 24% проти 20% у березні відповіли, що, найімовірніше, воно покращиться. Водночас частка песимістично налаштованих зменшилася з 29% у березні до 27%.

Водночас що стосується очікувань зміни цін на основні споживчі товари та послуги, то 37% опитаних влітку вважають, що ціни зростатимуть швидше, аніж зараз. У березні ж таких налаштованих респондентів було на 10% менше.

Як ми користуємося фінансовими послугами?

Серед українців зросла частка тих, хто користується кредитною та соціальною картками (з 50% до 54% і з 14% до 17%, відповідно).

Зовнішні переселенці почали більше користуватися ощадними рахунками (з 11% до 17%) і менше – строковими депозитами (з 15% до 7%). Також серед цієї групи спостерігається тенденція до зростання частки тих, хто має кредит (із 11% до 15%).

Серед внутрішніх переселенців поменшало тих, хто має строковий депозит (із 27% до 12%); натомість зросла частка тих, у кого відкритий кредит на товар (із 1% до 8%), загалом же кількість користувачів кредитами в цій категорії зросла з 16 до 23%.

Кому бракує коштів?

Ситуації нестачі коштів залишаються більш характерними для внутрішніх переселенців, і вони мають тенденцію до зростання. Зокрема, 25% опитаних забракло грошей на купівлю їжі. 

Натомість, зовнішні переселенці за останні три місяці відзначили, що частіше почали відчувати нестачу коштів на оплату відпустки (зростання з 2% до 6%, порівняно з березнем 2023-го).

Як інвестують?

Інвестування як спосіб заощадження та накопичення коштів використовують 7% опитаних.

41% використовує для купівлі-продажу цінних паперів "Дію", 40% – вебсайти та мобільні додатки банку, 17% – відділення банку, 15% – мобільний додаток небанківського торговця, інші 4 – відділення торговця цінними паперами.

Що з кредитами?

Частка тих, хто має невиплачені позики, повернулася до показника листопада 2022 року і становить 37% (зростання за рахунок тих, хто має кредит у банку). Також наразі 41% планує протягом наступних трьох місяців звернутися до тих чи інших способів фінансування своїх витрат. 

Серед зовнішніх переселенців, як і попередні хвилі, лишається значно менша частка тих, хто має невиплачені позики, і тих, хто планує звертатися до різних способів фінансування своїх витрат. 

Утім, варто зазначити, що наразі серед зовнішніх переселенців відзначається незначна тенденція до зростання частки зацікавлених у найближчі три місяці в позиці від знайомих/ рідних, позиці на роботі під % та у кредиті в банку.

Плани користувачів фінансовими послугами

Зросла частка тих, хто планує відкрити кредитну картку, ощадний рахунок і кредит; серед зовнішніх переселенців – тих, хто планує відкрити картку "єПідтримка"; серед внутрішніх переселенців – скористатися оплатою частинами; здійснити переказ коштів за кордон. 

Цікавим є те, що порівняно з березнем 2023 року серед зовнішніх переселенців значно зросла частка тих, хто планує звернутися по кредит до банку за кордоном (із 7% до 13%).

Загалом серед усіх трьох аудиторій відзначається зростання або тенденція до зростання частки тих, хто планує також звернутися по кредит до банку в Україні (масова аудиторія – 15%; зовнішні переселенці – 19%; внутрішні переселенці – 17%).

Сподіваюся, цифри й розуміння тенденцій сьогодення будуть корисними і використовуватимуться не лише фінсектором, але й тими людьми, які сьогодні працюють над стратегіями повернення зовнішніх переселенців додому та рішеннями щодо сприяння розвитку нашої економіки.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: