Темпы восстановления, инфляция, зарплаты. Как НБУ оценивает состояние экономики?

Темпы восстановления, инфляция, зарплаты. Как НБУ оценивает состояние экономики?

Экономика Украины восстанавливается, демонстрируя поразительную стойкость к вызовам войны. Чего ждать дальше? (укр)
Понедельник, 7 августа 2023, 15:11
Председатель Национального банка Украины

Незважаючи на постійні ракетні обстріли, саботаж росією роботи "зернового коридору" та нові систематичні руйнування інфраструктурних об’єктів, економічна активність відновлюється швидше, ніж прогнозувалося раніше. 

Темпи зростання споживчих цін знижуються стрімкіше, а валютний ринок залишається стійким. Це не в останню чергу результат політики НБУ зі збільшення привабливості гривні. 

Чи побачимо ми збереження позитивних економічних трендів надалі? 

Коротка відповідь – так. Розлога – в липневому Інфляційному звіті Національного банку України, який налічує майже 50 сторінок. 

Реклама:

Я окреслю найважливіші висновки звіту НБУ та традиційно розповім про те, на що варто звернути увагу поміж його рядків. 

Висновок 1. Завершення війни – головна передумова для нашого кращого майбутнього

Навіть з економічної точки зору ваш внесок у Перемогу – це найкраща інвестиція. 

Україна переможе. Це беззаперечний факт. Але як економісти ми повинні враховувати тривалість збереження безпекових ризиків, щоб прогнозувати економічні тенденції. Війна багато в чому визначатиме наші перспективи. 

Національний банк не має експертизи у військовій справі і не прогнозує тривалість війни. Але ми можемо агрегувати результати суспільних очікувань щодо подальшого розвитку подій. 

Водночас наші припущення мають бути досить консервативними, тобто з певною долею песимізму, щоб ми були готові реагувати на виклики. 

Отже, ключовим припущенням прогнозу НБУ є збереження безпекових ризиків до середини 2024 року. Відповідно основним ризиком для прогнозу є довша тривалість повномасштабної війни. І навпаки – найсуттєвіший позитивний вплив на економічний розвиток матиме швидше, ніж очікується зараз, зниження безпекових ризиків. 

Тому скористаюся цією можливістю і нагадаю про обов’язок кожного з нас, українців та українок, знаходити спосіб підтримати наших захисників. Війна триває, і нам під силу допомогти, аби Перемога сталася якомога швидше. 

Висновок 2. Економічне зростання поступово прискорюватиметься

З часу презентації у квітні попереднього прогнозу НБУ реалізувалася низка ризиків та з'явилися нові. 

Блокування "зернового коридору". Торговельні обмеження. Обстріли портової інфраструктури. 

Але завдяки неймовірній адаптивності українського бізнесу економічні результати першого півріччя були значно вищими, ніж очікувалося. Це разом із поступовим відновленням внутрішнього попиту дозволило нам покращити прогноз економічного зростання на цей рік з 2% до майже 3%. 

Ця зміна є помірною, адже виклики – значні. Водночас, якщо пригадати, що на початку року ми прогнозували лише маржинальне зростання ВВП на рівні 0,3%, результат за оновленим прогнозом виглядає досягненням, особливо в умовах війни. 

Він підтверджує ту стійкість і адаптивність, яку українці демонструють кожен з цих 530 днів війни. Безумовно, все це можливо завдяки відданій роботі українських захисників. 

За прогнозом НБУ, зростання економіки у 2024 році прискориться до 3,5%. Через триваліше збереження безпекових ризиків Нацбанк незначно погіршив економічний прогноз на наступний рік. Водночас це не завадить економіці зростати швидше, ніж цьогоріч.

Зі зниженням безпекових ризиків ділові та споживчі настрої поліпшуватимуться, що разом зі збереженням м’якої фіскальної політики підтримає економічну активність. Наприклад, повноцінне відкриття чорноморських портів за таких умов забезпечить відновлення оптимальних логістичних маршрутів. 

Це позитивно вплине на фінансовий стан наших експортерів. Зниження безпекових ризиків також спонукатиме українських вимушених мігрантів повертатися додому. А це зі свого боку підтримає відновлення споживання. 

Нижчі ризики – це також більше інвестицій. Враховуючи все це, ми очікуємо, що економічне зростання прискорюватиметься й надалі і у 2025 році сягне 7%. 

Висновок 3. Інфляція знижуватимуться на всьому прогнозному горизонті

Ще на початку року інфляція перевищувала 26%, сьогодні вона нижче 13%. Власне на такий суттєвий дезінфляційний тренд і були спрямовані дії НБУ. 

Нагадаю, що Нацбанк тривалий час зберігав облікову ставку незмінною, на рівні 25%, та в 2023 році задіяв цілий арсенал додаткових інструментів. 

Це забезпечило відчутне зростання ставок за строковими гривневими депозитами, що посилило стійкість валютного ринку та забезпечило низхідний інфляційний тренд. 

Банки почали активніше конкурувати за строкові депозити населення. Як результат, ставки за ними в багатьох банках вже покривають не лише очікувану, а й фактичну споживчу інфляцію. 

У ІІ кварталі ставки за строковими депозитами у гривні зросли до майже 15% по системі, ставки за внутрішніми державними облігаціями залишалися близькими до 20%, у той час, коли інфляція сповільнювалася, а інфляційні очікування покращувалися. 

Все це спонукало громадян активніше вкладати кошти в інструменти в національній валюті: депозити та ОВДП. Як результат, вдалося переломити злоякісний тренд на зниження частки гривневих строкових депозитів населення. 

За шість місяців 2023 року зростання обсягу строкових коштів громадян у гривні становило 23,3%, а їх частка в загальному портфелі зросла на 4,3 в. п. Натомість попит на валюту зменшився, про що свідчить, зокрема, значне зміцнення готівкового курсу гривні у 2023 році. 

Все це збільшило стійкість українського валютного ринку, що посприяло зниженню інфляції. 

Такі позитивні тенденції дозволили нам раніше перейти до циклу зниження облікової ставки, який зі свого боку важливий для відновлення економіки. Водночас це зниження буде поступовим, щоб не підважити наші здобутки у вигляді макрофінансової стійкості. 

Під впливом жорстких монетарних умов, стриманого відновлення попиту та сповільнення світової інфляції темпи зростання цін в Україні зменшуватимуться й надалі. У 2023 році інфляція сповільниться до 10,6%. 

За поступового зниження безпекових ризиків відновлюватимуться логістичні шляхи та виробничі потужності, що забезпечить подальшу дезінфляційну динамку. За прогнозом НБУ, споживча інфляція у 2024 році знизиться до 8,5%, а у 2025 році повернеться до верхньої межі цільового діапазону 5%±1 в. п. 

Є низка об'єктивних чинників, які стримуватимуть стрімкіше зниження інфляції. Насамперед йдеться про все ще високі витрати бізнесу через наслідки війни, потребу коригування адміністративних цін та тарифів у післявоєнний період, а також нерівномірне відновлення споживчого попиту.

Висновок 4. Заробітні плати заростатимуть як у номінальному, так і в реальному вимірах

За нашим прогнозом, цьогоріч зарплати, скориговані на рівень інфляції, збільшаться на 3,9% та на 5,2% й 5,4% у наступних роках. Натомість номінальні, інакше кажучи фактичні зарплати, зростатимуть двознаковими темпами, тобто більш ніж на 10%. 

Ключовим драйвером для поліпшення ситуації на ринку праці стане прогнозоване пожвавлення економічної активності, а отже й попиту на робочу силу. Це підтверджується опитуванням підприємств, які очікують зростання витрат на оплату праці. 

Пожвавлення економіки також сприятиме поступовому зниженню рівня безробіття. Відповідно до опитувань підприємств бізнес поліпшив оцінки щодо подальшого зростання зайнятості в наступні 12 місяців. 

Водночас безробіття ще тривалий час перевищуватиме свій рівень до початку воєнного стану. Причина – диспропорції на ринку праці, що посилилися внаслідок повномасштабної війни. Зокрема, йдеться про невідповідність між тим, що потрібно працедавцям, і тим, що можуть запропонувати працівники. 

Посилюватиме ці диспропорції нерівномірність відновлення економічної активності за регіонами, що також пояснюється наслідками війни та неоднорідним рівнем ризиковості ведення бізнесу для різних регіонів. 

Коли безпекові ризики знизяться та відбудеться повноцінне відкриття кордонів, значній частині бізнесу доведеться конкурувати за робітників, у тому числі і з закордонними роботодавцями. 

Це стане вагомим чинником для подальшого зростання як заробітних плат, так і зайнятості українців. 

Висновок 5. Простір для поліпшення прогнозу зберігається, однак є і ризики

Прогнози Нацбанку мають бути консервативними, щоб ми могли реагувати на виклики відповідно. Саме тому ми не враховуємо продовження роботи "зернового коридору" в цьому році. 

Якщо його функціонування вдасться відновити, на що сподівається вся Україна, це сприятиме збільшенню експортних можливостей, а отже, й активнішому зростанню ВВП. 

Прогноз НБУ не враховує реалізації масштабних планів відбудови. Якщо, навіть більше, коли вони будуть реалізовані економічне зростання значно прискориться, що понесе за собою активніше збільшення доходів населення. 

Це звичайно посилить фундаментальний інфляційний тиск, але його з надлишком компенсуватимуть позитивні курсові ефекти через приплив валюти в країну та зниження премії за ризик. Отже, інфляція знижуватиметься швидше, ніж прогнозується, а економічні результати – поліпшаться. 

Водночас повномасштабна війна продовжується. Її тривалість, непередбачуваний характер та інтенсивність є ключовими ризиками для української економіки. 

Довша, ніж припускається, тривалість війни загрожуватиме додатковими втратами для економічного зростання. Вона призводитиме до суттєвіших руйнувань та більшої міграції. Кожен день воєнних дій генерує значні втрати людей та капіталу. Усе це потрібно враховувати і пам'ятати, що кожен з нас має наближувати Перемогу. 

Україна не має права впадати у ейфорію на тлі поліпшення економічної ситуації, забуваючи про військових. Саме завдяки їх самовідданій роботі ми бачимо перші паростки відновлення. 

Є і інші вагомі ризики для прогнозу, які також пов'язані з війною: зниження обсягів чи втрата ритмічності надходження міжнародної допомоги; значні руйнування енергетичної інфраструктури; нові масштабні теракти; виникнення додаткових бюджетних потреб, зокрема для підтримання обороноздатності та ліквідації наслідків терактів; подальші ускладнення для експорту агропродукції. 

На що варто звернути увагу поміж рядків Інфляційного звіту

Перше – банківська система і далі стабільно працюватиме, а кредитування – пожвавиться. 

Це підтримає процес відновлення економіки. Фактично виконання ключових цілей НБУ з цінової та фінансової стабільності дає нам змогу реалізувати третю – з підтримки політики розвитку, компонентою якої є кредитування. 

Ми очікуємо, що за поступового зниження ризиків, подальшого пом'якшення монетарної політики та відновлення економіки, попит на кредитні ресурси пожвавиться. 

Що також важливо – банки налаштовані оптимістично. Вони закладають відновлення кредитування до своїх бізнес-планів, готові нарощувати портфель. 

Ми плануємо разом із урядом і банками розпочати роботу над підготовкою Стратегії відновлення кредитування. Вона має враховувати, що сьогодні держава концентрує більше 56% активів всього банківського сектору. Роботу за цим напрямом ми плануємо зробити системною. 

Друге – НБУ спрямовуватиме свою політику на збереження стійкості валютного ринку. 

Це необхідно, щоб інфляція і далі знижувалася, що є метою Нацбанку. У нас є достатньо інструментів, аби забезпечувати стійкість валютного ринку за різними напрямами. 

Зокрема, якщо буде потреба у зниженні різниці між готівковим та офіційним курсами, ми пом'якшимо низку обмежень для зменшення попиту та збільшення пропозиції на готівковому валютному ринку. 

Водночас на сьогодні ситуація в цьому сегменті ринку не потребує додаткових втручань. Також поліпшується стан безготівкового валютного ринку. Крім того, Національний банк накопичив рекордний рівень міжнародних резервів, що посилює нашу спроможність забезпечувати курсову стабільність. 

Для збереження стійкості валютного ринку НБУ також ще тривалий час зберігатиме досить жорсткі монетарні умови. Це означає, що подальше зниження облікової ставки відбуватиметься поступово, щоб заощадження в гривні і далі залишалися привабливими для населення. 

Іншими словами, наша політика буде такою, аби ставки за депозитами зберігалися на вищому рівні за очікувану інфляцію. Завдяки цьому населення матиме дієві інструменти для захисту своїх заощаджень у гривні, а тиск на валютному ринку знижуватиметься. 

Зрештою все це дозволить нам продовжити реалізацію Стратегії пом'якшення валютних обмежень, переходу до гнучкого обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування

Як і пом'якшення валютних обмежень, перехід до більшої гнучкості курсу відбуватиметься поступово та за наявності необхідних передумов. Цей процес ми здійснимо з позиції сили, ураховуючи високий рівень міжнародних резервів. 

Натомість у попередні періоди НБУ був вимушений відпускати гривню у вільне плавання через вичерпання резервів. 

Навіть після переходу до більшої гнучкості Нацбанк продовжить перекривати інтервенціями значний дефіцит на валютному ринку. Як результат, курс гривні зможе змінюватися залежно від зміни балансу попиту та пропозиції на ринку. 

Зокрема, якщо ситуація на валютному ринку покращуватиметься, то курс має посилюватися. Якщо ж реалізовуватимуться негативні ризики, про які зазначалося вище, курс має реагувати відповідним послабленням. 

Перехід до більшої курсової гнучкості надасть нам додатковий інструмент для адаптації економіки до змін внутрішніх і зовнішніх умов. Зрештою метою нашою Стратегії є не просто збереження стійкості економіки та валютного ринку, а її підсилення. 

Третє – Україні критично потрібно продовжувати успішну співпрацю з МВФ та іншими міжнародними партнерами.

Попри відчутне скорочення в наступні роки, дефіцит бюджету ще тривалий час залишатиметься значним, як і дефіцит сальдо поточного рахунку. Це означає, що Україні критично важливо виконувати взяті на себе зобов'язання та отримувати в повному обсязі міжнародну допомогу для покриття видатків бюджету, в тому числі на соціальну сферу, відбудову та багато інших напрямів, а також для забезпечення макрофінансової стабільності загалом. 

Фінансово-економічний блок держави працює над виконанням визначених програмою МВФ маяків. Нагадаю, що саме ця програма відкриває доступ до масштабного фінансування у 115 млрд дол. США в найближчі чотири роки. 

Національний банк рухається відповідно до графіка Меморандуму з МВФ. Всі відповідальні за виконання сторони перебувають у регулярному контакті з МВФ та з іншими партнерами. Тож робочий процес фактично є безперервним. 

Війна – складнопрогнозований процес, який має і свій економічний вимір. Тож маємо комплексно, зважаючи на фактичні реалії, підходити до виконання маяків, які безпосередньо впливають на активність бізнесу в цих надскладних умовах. 

Наразі Україна має достатньо часу і якісний діалог з МВФ, щоб в умовах війни, контрнаступу зробити все можливе для успішного проходження другого перегляду програми.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: