Скрытая угроза: почему ФГИУ не сможет продавать (про)российские активы

Скрытая угроза: почему ФГИУ не сможет продавать (про)российские активы

Как одна поправка к законопроекту может перечеркнуть работу над конфискацией российских и не только активов в пользу Украины. (укр)
Среда, 12 июля 2023, 17:43
юридический советник Transparency International Ukraine

Лише продаж Миколаївського глиноземного заводу Олега Дерипаски та Демурінського гірничо-збагачувального комбінату Міхаіла Шелкова могли б принести у Фонд ліквідації наслідків збройної агресії рф щонайменше 7 млрд грн. 

За даними Youcontrol, у стільки оцінювали їхню вартість торік — це більше коштів, ніж з цього фонду виділили на єВідновлення (4,4 млрд грн). Ба навіть більше, ніж вартість 159 перших проєктів відбудови, на які нещодавно виділили 6,6 млрд грн.

І це ми згадали лише про два активи російських олігархів. Станом на червень 2023-го в межах санкційного механізму конфіскували понад 130 об'єктів нерухомості, корпоративні права та акції у понад 40 підприємств. І їх продаж може та повинен наповнити бюджет України.

Однак через одну правку до законопроєкту, який мав навпаки врегулювати і пришвидшити продаж підсанкційних активів, вони зависнуть на шиї Фонду державного майна без можливості реалізації. 

Реклама:

Відповідно коштами з продажу не наповнять Фонд ліквідації, і вони не підуть на відбудову та компенсації постраждалим від російської воєнної агресії українцям. Що ж сталося і як цьому можна зарадити?

Одна правка — багато проблем 

Усе почалося з законопроєкту №8250, який мав благу мету — врегулювати, хто управлятиме стягненими активами на постійній основі. Transparency International Ukraine загалом не заперечувала проти його прийняття. Документ мав низку недоліків, але їх можна було усунути на рівні підзаконних актів. 

Але у день його голосування профільний комітет вніс на розгляд та врахував пропозицію з новим формулюванням змін до закону "Про санкції". Нею уточнили, що Фонд держмайна зможе реалізувати лише ті активи, які належать резидентам держав, що здійснюють збройну агресію проти України. 

На перший погляд — усе логічно. Але з юридичної точки зору, це одне формулювання поставило під загрозу усю реалізацію конфіскованих активів. До того ж одразу з кількох причин.

Перша проблема — це термін "резидент". В українському санкційному законодавстві, цей термін використовують винятково для юридичних осіб, що здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України на її території, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких прямо або опосередковано є російська федерація.

Така правка відсікає можливість для ФДМУ продавати конфісковані активи будь-яких фізичних осіб, а також юридичних осіб, наприклад компаній, що не пов'язані структурою власності з рф. 

Водночас поки з 23 кейсів стягнення активів у 21 випадку санкції застосовували саме щодо фізичних осіб. 

І йдеться не лише про росіян, але й українців, які сприяють агресору. ВАКС уже стягнув у дохід держави активи президента-втікача Віктора Януковича, херсонського колаборанта Сальдо та заступниці голови так званої "громадської палати донецької народної республіки" Катерини Мартьянової, яка також є громадянкою України.

Друга проблема — те, що при стягненні активів в дохід держави вони перестають належати попереднім власникам. А тому прийняте депутатами уточненнящо конфісковані активи мають обов'язково належати резидентам — взагалі унеможливлює їх реалізацію. Адже Фонд держмайна банально не зможе виконати такі вимоги закону

Кому це потрібно?

Звісно, хочеться сподіватися, що це ненавмисна помилка. Однак не варто виключати й інтерес окремих українських громадян та компаній уникнути ризику можливого застосування щодо них санкцій та стягнення їхніх активів у майбутньому. 

Насамперед від такої законотворчої діяльності виграють всі, хто потрапив або може потрапити під санкції. Бо усе, що будуть конфіскувати у російських олігархів і компаній та українських зрадників, зрештою просто не зможуть реалізувати.

Як це виправити?

Нещодавно Президент вже підписав згаданий закон, тож реалізувати сценарій з накладенням вето та поверненням його у Верховну Раду для повторного розгляду не вийде.

На щастя, нові зміни наберуть чинності лише через три місяці. Тож є час виправити ситуацію. Це можна зробити у кілька способів. Але найбільш правильний — ухвалити нові зміни до закону "Про санкції". 

Водночас важливо прийняти їх протягом найближчих трьох місяців — щоб уникнути описаних ризиків. При цьому нові зміни мають набрати чинності лише після того, як поправка вступить у дію у вересні.

Активи агресора та його поплічників мають працювати на відновлення країни. І нам варто на початках нівелювати всі загрози, що закрадаються в новостворені і цілком позитивні закони.

Ця публікація підготовлена Transparency International Ukraine за фінансової підтримки Швеції.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: