Зачем развитым странам суверенные фонды

Зачем развитым странам суверенные фонды

Почему в мире наблюдается новый всплеск создания суверенных фондов и что такой фонд может дать Украине? (укр)
Понедельник, 10 июля 2023, 08:12
глава Фонда госимущества Украины

Недавно Кабінет міністрів Італії схвалив законопроєкт про створення суверенного фонду. Його головна ціль вкладати гроші в розвиток італійських компаній, які працюють під брендом Made in Italy.

Капітал нового суверенного фонду становитиме 1 млрд євро. Також Італія розраховує залучити додаткові 500 млн євро приватних інвестицій від суверенних фондів інших країн, у першу чергу, з Близького Сходу.

Ірландія створює суверенний фонд з іншої причини. Країна зіткнулася з профіцитом держбюджету. Щоб не проїсти ці гроші, вона буде накопичувати їх у спеціальному фонді. Там очікують, що до 2035 року фонд збере 142 млрд євро.

У майбутньому Ірландія планує використовувати отримані кошти на покриття видатків, пов'язаних із старінням населення. Наприклад, гроші можна буде направляти на виплати пенсій чи витрачати на охорону здоров'я.

Реклама:

Консалтинговий онлайн-ресурс Global SWF, який вивчає діяльність суверенних фондів, включив до свого рейтингу 101 таку установу.

Найбільший фонд у світі – Norges Bank Investment Management – управляє активами на 1,375 трлн дол. Головна його мета – накопичувати довгострокові заощадження для норвежців. У цій країні розуміють, що нафта скоро закінчиться, тому сировинні доходи варто використовувати обачливо.

Половина з десяти найбільших суверенних фондів за активами розташована на Близькому Сході. Найбільший у цьому регіоні – ADIA (Abu Dhabi Investment Authority's). Цей фонд інвестує надлишки нафтових доходів емірату Абу-Дабі.

Близько половини коштів, 45-60%, він вкладає в Північну Америку. На другому місці – Європа, 15-30%. ADIA – один з найбільших у світі інвесторів у нерухомість та інфраструктуру. Фонд управляє активами на 993 млрд дол.

Найбільш цікавий для України досвід сінгапурської The Government of Singapore Investment Corporation (GIC). У рейтингу Global SWF вона посідає сьому позицію.

Сінгапур отримав незалежність в 1965 році. Його керівники, насамперед всесвітньо відомий прем'єр-міністр Лі Куан Ю, зрозуміли, що не можна отримати розвинену економіку, виробляючи лише дешевий одяг чи товари для риболовлі.

Вони зробили ставку на електроніку. У перші роки ВВП країни зростав приблизно на 10% щорічно. На початку 1980-х років цей показник становив близько 14 млрд дол. Країна отримала перші прибутки, які можна було інвестувати в розвиток.

У 1981 році Сінгапур створив суверенний фонд GIC з нетрадиційною на той час ідеєю: отримувати прибутки не з нафти чи газу, а із золотовалютних резервів країни. Фонд почав інвестувати ці гроші в іноземні цінні папери і навіть у готівку.

Зараз 37% його інвестицій – у США, 32% – в Азії. GIC управляє активами на 690 млрд дол. Це на 10 млрд дол менше, ніж у The Public Investment Fund Саудівської Аравії, але на 240 млрд дол більше, ніж у Qatar Investment Authority.

За даними Мінфіну Сінгапуру, у 2022 році GIC і Temasek (суверенний фонд, який управляє державними активами) отримали від інвестицій 16,1 млрд дол, це 20% бюджету країни. Сінгапур направив ці прибутки в освіту, R&D та охорону здоров'я.

Результати роботи сінгапурських фондів засвідчують, що успіх суверенних фондів залежить не лише від величезних запасів сировинних покладів, а й від бажання заощаджувати та втілювати розумні стратегії управління активами.

Досвід Сінгапуру показує, що Україні, яка теж не має великих запасів нафти чи газу, варто створити суверенний фонд. Для відбудови Україні потрібні понад 600 млрд євро. Фонд може стати каталізатором залучення інвестицій для цього.

У ньому будуть сконцентровані найкращі державні підприємства, які через різні замовлення в сотень і тисяч субпідрядників мають стати рупором відновлення економіки та залучення нових інвестицій. Фактично суверенний фонд України буде втілювати стратегії розвитку не окремих держпідприємств, а цілих галузей.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: