Приглашаем на первый за время большой войны Банковский форум

Билеты
Электронные аграрные расписки: перспективы и необходимость их внедрения в Украине

Электронные аграрные расписки: перспективы и необходимость их внедрения в Украине

Почему в Украине следует имплементировать электронные аграрные расписки и как это поможет рынку? (укр)
Пятница, 16 июня 2023, 09:22
глава совета Независимой ассоциации банков Украины

Сім років тому ми лише почали працювати над впровадженням аграрних розписок. У 2016 році разом із представниками Міністерства юстиції, НБУ, Міністерства фінансів і комерційних банків здійснили спільну робочу поїздку до Бразилії для вивчення цього інструменту та перейняття досвіду. 

Тоді аграрні розписки нам здавалися доволі унікальним, майже космічним механізмом, який ми дуже хотіли імплементувати в Україні. Сьогодні ж ми вже спостерігаємо, як аграрії активно цим інструментом користуються. 

Минуло всього кілька років, і ми бачимо, що готові до наступного кроку – впровадження електронних аграрних розписок. 

Одразу хочу звернути увагу на один показник. У структурі кредитного портфеля в межах програми "5-7-9" кредити галузі сільського господарства становлять 54%. 

Реклама:

Цей показник, звісно, не має безпосереднього стосунку до аграрних розписок, але є ознакою зацікавленості банків у кредитуванні малого та середнього аграрного бізнесу. 

Водночас пам’ятаємо, що малий та середній бізнес і є цільовим сегментом для користування аграрними розписками – як "класичними", так і електронними.

Тож розпочнімо з того, чому нам потрібні не лише "класичні" аграрні розписки, але й електронні.

Річ у тім, що потенціал "паперових" або "класичних" агророзписок обмежений через громіздкий механізм їх випуску й обігу.

Поява нового інструменту – електронних аграрних розписок – у перспективі допоможе нам у кількох важливих моментах.

Спростить процес виготовлення документа та зменшить витрати

Використання електронних аграрних розписок розширить можливості кредитування аграріїв через обходження "пляшкових шийок" доступних сьогодні інструментів. Класичні аграрні розписки – це, звісно, чудовий механізм, однак є й певні неідеальні моменти, які можна виправити.

Наприклад, уявімо, що в нас є господарство із землею 100 га. Ці 100 га поділені на паї, на 50-60 ділянок, кожну з яких, аби зробити розписку, нотаріусу треба перевіряти та вносити вручну. Це довго та дорого. Окрім того, не в кожному населеному пункті є нотаріус, який може надати таку послугу. 

Видати ж електронну аграрну розписку буде простіше і швидше, оскільки процес роботи з розписками максимально автоматизовано і не треба шукати вільного нотаріуса, який міг би все оформити.

Фінансуватиме ланцюги доданої вартості

Тобто електронна аграрна розписка дасть змогу фінансувати не тільки агровиробника, але й інших учасників виробничо-збутового ланцюга за рахунок формування вторинного ринку електронних аграрних розписок.

Залучатиме строкове фінансування за рахунок сек’юритизації

Що мається на увазі? 

Маючи в портфелі багато електронних аграрних розписок, їхній власник – наприклад, банк – може розмістити, тобто продати інвесторам облігації, забезпечені такими розписками. 

Одним словом це називається "сек'юритизація". Тоді як переважна маса депозитів залучається банками на умовах повернення на вимогу або на дуже короткі строки – 3 або 6 місяців, облігації розміщуються здебільшого зі строком погашення щонайменше через рік. Отже, ресурси, залучені за допомогою облігацій, більш стабільні.

Якщо є стабільний фінансовий ресурс, то нормативи ліквідності банків покращуватимуться, зменшуватимуться розриви в строковості активів та пасивів, і в результаті полегшиться видача нових кредитів. 

Вкладники зазвичай не готові розміщувати гроші на довгі строки, і в середньому строки повернення вкладів значно менші ніж строки погашення кредитів. 

Водночас що менша строковість залучених банком коштів (це пасиви), то менше банк зможе видати кредитів (це активи). Такі обмеження необхідні для забезпечення стабільності банків. Нагадаю, чимало кредитів видається строком на рік або й кілька років.

Наразі в Україні створюється законодавче підґрунтя для запровадження електронних аграрних розписок. Нещодавно проєкт закону "Про електронні аграрні розписки" був зареєстрований у Верховній Раді України під №9266. 

Законопроєкт розроблено з урахуванням досвіду використання в Україні звичайних аграрних розписок. Мета – спрощення та здешевлення доступу до фінансування через цифровізацію інструменту.

НАБУ послідовно підтримує запровадження та поширення використання в Україні аграрних розписок і вищезазначену законодавчу ініціативу. Ми також вітаємо кроки, спрямовані на спрощення, діджиталізацію й удосконалення процесів випуску, обігу та погашення розписок.

Адже електронні аграрні розписки мають стати додатковим інструментом фінансування агровиробників під заставу майбутнього врожаю та сільськогосподарської продукції. 

У поточних реаліях війни нам особливо важливо розвиватися та розвивати нові підходи й рішення задля того, аби бізнес мав доступ до грошей, сплачував податки й підтримував економіку.

Водночас нагадаю, що зараз Україна є державою №1 у діджиталізації, і впровадження одними з перших електронних аграрних розписок видається доволі логічним продовження нашої якісної цифровізації.

І останній, але не за значенням аргумент – потенційний приріст ВВП.

Найбільш ймовірно, в перші кілька років після появи еАР вони видаватимуться й ходитимуть у кількості та обсягах, не помітних у загальних показниках портфеля, і вплив на ВВП буде нижчим порогу статистичної помилки. 

І поки війна не завершена, обсяги кредитування залежатимуть більше від програм підтримки. А там не буде ефекту додавання, бо бюджет обмежений, тобто еАР радше заміщуватимуть кредити з іншими типами застави або без неї, а не додаватимуть обсягів.

Однак потім є всі перспективи, що еАР додаватимуть щороку 3-5% до приросту залучених аграріями фінансів і 0,5-1% до приросту ВВП.

Вважаю, аргументів, аби далі працювати над впровадженням інструменту, більше ніж достатньо. Тож працюємо!

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
Слушайте подкаст "Хроники экономики" на удобной платформе: