Рост экономики и сокращение выбросов: каким должно быть зеленое восстановление промышленности после войны

Суббота, 27 мая 2023, 16:20
За три десятилетия промышленность ЕС сократила выбросы СО2 на 23%, при этом экономика выросла на 61%. Есть ли шанс повторить это в Украине? (укр)
председатель Комитета по вопросам экологической политики и природопользования Верховной Рады Украины


Инновации в действии

Депутати екологічного Комітету Верховної Ради за підтримки Міндовкілля розробили законопроєкт №6004-д "Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля", який разом із підзаконними актами імплементує положення Директиви 2010/75/ЄС в українське законодавство. 

Це дозволить забезпечити такі ж умови базових конституційних прав на якість життя та здоров’я, безпечність довкілля, якість атмосферного повітря, води та інших природних ресурсів, як у Європі. 

Це важливо з огляду на те, скільки сьогодні тимчасово вимушених переселенців чекає на повернення додому. 

Документ дозволить Україні поступово відновити промисловість без радянського спадку застарілих технологій і викопного палива, які є небезпечними для здоров’я людей та неконкурентноспроможні в Європі. 

Це дасть змогу вперше за історію незалежності застосувати decoupling - економічне явище збільшення ВВП без зростання викидів забруднюючих речовин та парникових газів з якими у Європі продовжують ефективно боротися. 

Європа історично довела, що економічний розвиток та скорочення викидів повинні іти поряд. На жаль, українцям в це повірити важко, адже найбільше скорочення викидів в державі відбувалося саме з закриттям промислових підприємств. Прийшов час це змінити. 

Податок на викиди для експортерів: як Україні підготуватися до нових правил

Директива 2010/75/ЄС більшою частиною передбачає імплементацію в українське законодавство європейських найкращих доступних технологій та методів управління у промисловості (НДТМ), які забезпечують високий рівень захисту здоров’я людей і довкілля та показали високу ефективність на практиці. 

З 2004 року підприємства Європи на 77 % зменшили викиди діоксиду сірки, на 49% — оксиду азоту та на 81% — пилу. А також — значно покращили показники енергоефективності. 

З 1990 по 2018 рік промисловість ЄС скоротила викиди парникових газів на 23%, при цьому економіка виросла на 61%. Чи є шанс це повторити в Україні? Так, якщо ми ухвалимо законопроєкт 6004-Д, який наближає нашу промисловість до європейських стандартів. 

Фабула законопроєкту 6004-Д

Законопроєкт 6004-д передбачає 12 років для всіх існуючих промислових установок на модернізацію: один рік на введення законопроєкту в дію, 4 роки на запровадження норм НДТМ, а також, передбачений відступ до 7 років, щоб усі без винятку встигли модернізуватися. 

Такий підхід був свого часу і в країнах ЄС, але вони вводили норми НДТМ у національне законодавство з початку 2000-их, а вже за 12 років ці норми виконувалися підприємствами.

Також законопроєкт передбачає отримання інтегрованого довкільного дозволу онлайн, що значно скоротить бюрократичний тиск дозвільних процедур на бізнес, адже об'єднує в собі дозволи на управління відходами, спеціальне водокористування, викиди в атмосферне повітря. 

Для чиновників, в свою чергу, це можливість комплексно відстежувати та запобігати промисловому забрудненню, адже всі дані будуть оцифровані одразу з можливостями аналітики. 

Наслідком законопроєкту стане масштабна модернізація української промисловості відповідно до європейських норм, адже висновки НДТМ це рекомендації найкращих та найдоступніших технологій зі зрізом всіх країн членів ЄС. Це значно полегшує промисловому власнику процес розробки карти модернізації, але водночас - право обирати технологію та виробника обладнання залишається за ним. 

Ще одна перевага інтегрованого дозволу - участь громадськості у його видачі. Електронна система дасть змогу кожному мати доступ до екологічної інформації, що вже є запобіжником від зловживань. 

Чому це важливо сьогодні? 

10 травня Європарламент оприлюднив остаточний документ щодо CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) - механізму вуглецевого коригування на кордоні та реформи системи торгівлі квотами на викиди (СТВ). 

Згідно з ним, з 1 жовтня 2023 року імпортери до ЄС, які підпадають під сферу СТВ почнуть звітувати за викиди парникових газів, а оплата вуглецевого податку розпочнеться з 2026 року. 

Цей механізм стосуватиметься більшої частини українського промислового експорту, адже за підсумками минулого року ЄС став основним торговим партнером України. 

Вторгнення росії в Україну довело, що кліматичні політики це також зброя, яка дозволяє виграти війну. 

Саме тому ЄС не повертається до викопного палива, а нарощує відновлювані джерела енергії завдяки плану RePower EU - доступна, безпечна та стійка енергія для Європи, а також робить суворішими кліматичні політики. 

І Регламент по CBAM це чіткий сигнал для третіх країн та України, що за наднормові викиди вуглецю з часом платитимуть усі - або в економіку ЄС у вигляді податку, або всередині країни, щоб спрямовувати кошти на декарбонізацію. 

У документі немає винятків для промисловості, лише для сектору енергетики, де треті країни, які експортують електроенергію до ЄС можуть бути тимчасово звільнені від сплати CBAM при умові розробки карти декарбонізації, яка передбачає ціну, еквівалентну СТВ ЄС і при умові, якщо національні зобов’язання досягти вуглецевої нейтральності не пізніше 2050 року.

Після ухвалення законопроєкту 6004-Д поствоєнний розвиток промислового сектору України нарешті буде синхронізований зі стандартами та нормами ЄС, чого не було з початку незалежності і мало свої наслідки у вигляді наднормових викидів та значної енергомісткості. 

Відтепер Єврокомісія оцінює Україну не лише з точки зору виконання Угоди про Асоціацію, а й на предмет готовності імплементації актів Зеленого Курсу ЄС, який спрямований на досягнення кліматичної нейтральності континенту до 2050 року. Україні має стати надійним партнером для досягнення цих цілей. 

Впровадження норм Директиви 2010/75/ЄС зменшує енергоємність продукції, для цього існує окремий Довідковий документ із найкращих доступних методів (BREF -Best Available Techniques Reference Document) щодо енергоефективності. 

Він встановлює обмеження на викиди забруднюючих речовин, а також діоксиду вуглецю і пропонує операторам промислових установок шляхи для їхнього зменшення, серед них - застосування НДТМ у сфері енергоефективності, удосконалення моніторингу та звітності про викиди, розгляд використання технологій CCS - carbon capture storage у певних секторах. 

Заходи декарбонізації стають все вагомішими у висновках НДТМ і їхня важливість, ймовірно, ще більше зросте під час наступних європейських поправок до Директиви 2010/75/ЄС. Ще одним наслідком впровадження норм НДТМ на підприємстві є підвищення безпеки охорони праці та запобігання техногенним катастрофам.

5% різниці

Моделювання науковців Інституту Економіки та прогнозування НАНУ показало, що післявоєнне відновлення України на принципах декарбонізації та зменшення промислового забруднення потребуватиме лише на 5% більше інвестицій, але в результаті – позбавить Україну залежності від імпорту викопного палива, що позитивно вплине на платіжний баланс, а також зменшить токсичні викиди. 

Завдяки цьому непрямі втрати через забруднення навколишнього середовища і відповідну захворюваність та смертність населення зменшаться в межах 0,7%-1,3% ВВП або на 1,1-2,1 млрд дол. США на рік. 

Натомість кумулятивні обсяги токсичних викидів за 2025–2050 роки від виробництва електроенергії за сценарієм низьковуглецевої економіки скорочуються на 69% для зольного пилу, на 54% для оксиду азоту (NOx) і на для 45% двоокису сірки (SO2). Кліматична нейтральність, яку передбачає політика Зеленого Курсу збереже життя та здоров’я також і десяткам тисяч українців.

Для України дуже важливо вистояти у війні з агресором фізично та економічно. Щоб перемогти на полі бою Україна просить у міжнародних партнерів нову та модернізовану зброю - танки Leopard, та винищувачі F16. 

Те ж стосується і економічного відновлення, без якого остаточна перемога неможлива. Наше майбутнє у нових технологіях виплавки сталі, замість коксових печей, та у відновлюваних джерелах енергії, а не у застарілих електростанціях, які працюють на викопному паливі. 

Тому доступні інвестиційні ресурси повинні бути спрямовані саме на переобладнання за європейськими НДТМ. Ухвалення законопроєкту 6004-Д дасть змогу це зробити і мультиплікувати кожен долар чи євро вкладень в українську економіку через досягнення її промислового розвитку та конкурентоспроможності на засадах European Green Deal.